Марія Бова займається, як сама вважає, чоловічим видом спорту. Але життя свого без боксу уявити не може. Отримує від цього колосальне задоволення, світове визнання та нагороди найвищого ґатунку. У 2012 році в Китаї виграла титул чемпіонки світу, у 2018-му в Індії стала срібним призером планетарних змагань. Готується вибороти свою олімпійську ліцензію.
Жодних передумов того, що з Маші виросте жорсткий боєць, в її дитинстві не було. Мама водила її на жіночні заняття: танці, синхронне плавання, малювання, гурток макраме, але дівчинку весь час тягнуло до іншого. Марія Бадуліна (це її дівоче прізвище) займалася боротьбою, самбо, панкратіоном, карате, кікбоксингом.
Коли починала займатися єдиноборствами, довгий час не знала, як зізнатися мамі, на які гуртки ходить.
“Я ховала від неї рукавички. Мамі не подобалося: як це, дівчинка займається таким видом спорту? Але потім вона побачила, що я горю, і не стала перешкоджати, навпаки, підтримувала мене. Ну звісно, у неї завжди були шокові стани, коли я приходила з травмами, з гіпсом на півтіла, з вивихами та переломами. Причому це не тренування, це на вулиці, у школі”, – згадує спортсменка.
У бокс Марія Бова потрапила випадково.
“У мене був одногрупник, Денис Беринчик. Він мені каже:” Маха, завтра буде чемпіонат міста з боксу, спробуєш?”. І ось так я потрапила на чемпіонат міста, стала другою. Поїхала на Кубок України, стала третьою. Через півроку, точніше через три місяці, був чемпіонат України, я його виграла. Потрапила до збірної, і до цього дня я тут”, – розповідає спортсменка.
Після того, як Марія Бова спробувала свої сили на чемпіонаті Києва з боксу й не виграла його, вона вирішила з головою зануритися у цей вид спорту. Тим більше, що перспективи вимальовувалися великі. Жіночий бокс уже включили до олімпійської програми, і вперше в трьох вагових категоріях він був представлений на Олімпійських іграх-2012 у Лондоні. Тож вибір, чим займатися далі – кікбоксингом чи боксом – Маша зробила вже тоді.
Своїх перших локальних успіхів Марія Бова домоглася практично відразу. На перспективну й непоступливу спортсменку із чоловічим характером відразу звернули увагу тренери збірної.
Мамі двох маленьких доньок поєднувати домашні клопоти із тренуваннями та змаганнями непросто. Велику підтримку в цьому надає чоловік Олександр. Він теж зі світу спорту – віце-чемпіон Європи з бойового самбо. Тому дружину не тільки любить, а й знається на її справі, розуміє, підтримує, часто дає поради.
У спортивній сім’ї не лише в дорослих інтереси однакові. Діти теж беруть приклад зі своїх зоряних батьків. “Мені хочеться, щоб, по-перше, вони були розумні. Хочеться їх на мови віддати в першу чергу, на фортепіано, щоби просто були всебічно розвинуті. А спорт – то само собою, але який – вони самі потім оберуть. Зараз поки що гімнастика, а там подивимося. Бокс то бокс, будь ласка, буду тільки допомагати і схвалю цей вибір”, – каже Марія.
Найбільш незручним суперником в рингу Маша вважає саму себе. Шанс перемогти будь-якого опонента є завжди. Якщо ти ним не скористався, знайди причину, усунь її, щоб завтра взяти реванш. “Я сама собі суперник, бо все залежить від мене, навіть не від того, хто у мене в кутку, не від секунданта. Усе від мене, починаючи з настрою. Це найважливіше”, – розповіла спортсменка.
А налаштовується Марія Бова на нові перемоги і нові чемпіонські титули. Мріє, щоб її колекція нагород поповнилася, зокрема, й олімпійською медаллю.
Більше випусків програми “Цена победы” дивіться за посиланням.