ЄСПЛ переніс засідання щодо окупації Криму через велику кількість матеріалів, – Іван Ліщина

Фото UATV

Європейський суд з прав людини повідомив Україні, що взяв до уваги прохання провести публічні слухання щодо “кримської скарги” нашої країни проти Росії найближчим часом. Засідання, яке було заплановано на 27 лютого 2019 року, перенесли на невизначений час. Причиною стала велика кількість матеріалів, які подали обидві сторони, розповів у студії UATV заступник міністра юстиції України, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

“Поки невідомо, коли точно справу розглянуть в ЄСПЛ. Про нову дату слухань нас пообіцяли інформувати. Ми просили суд переглянути своє рішення і провести засідання 27-го, або, якщо це неможливо, розглянути справу якомога швидше. Суд нам у відповідь сказав, що не змінюватиме своє рішення. Він переніс засідання і взяв до уваги наше прохання провести його найближчим часом. Водночас у ЄСПЛ пояснили – перенесення пов’язане з тим, що обидві сторони подали об’ємні матеріали“, – зауважив Іван Ліщина.

Суд просив, щоб обсяг основних документів від обох сторін – України та Росії, які виноситимуться на розгляд, не перевищував 30-ти сторінок. Якщо ж він буде більшим, слід надати скорочений виклад тексту. Документи від України становили 50 сторінок, а короткий виклад їх зайняв 5. Від Росії до ЄСПЛ надійшло 100 сторінок тексту і короткий виклад їхньої суті.

“Але суд не обмежив обсяг матеріалів, які повинні були докладати до цього документа. І ми, й росіяни подали досить об’ємні матеріали. Та все ж вони фактично повторюють ті, які лежать у суді вже кілька років, і в принципі у представників ЄСПЛ була можливість підготуватися до засідання вчасно. Ми дуже сподіваємося, що суд розгляне питання щодо Криму цього року”, – зазначив заступник міністра юстиції України.

Загалом ЄСПЛ готовий розглянути два великих позови України проти РФ. Перший – щодо окупації Криму та порушень прав людини на незаконно включеному півострові, другий – стосовно Донбасу й порушень прав людини на деяких територіях Донецької та Луганської областей. У позовах йдеться як про конкретні факти, так і загально про ситуацію.

“З одного боку ми в цілому розповідаємо історію, як відбувалося захоплення нашої території, агресія, вбивства тощо, з іншого – надаємо конкретні приклади порушень прав людини, як у Криму, так і на Донбасі. Крим – це в основному викрадення, порушення права на свободу слова шляхом залякування, незаконного утримання під вартою активістів, журналістів, людей, пов’язаних з медіа. На Донбасі – це смерті, вбивства, тортури наших військовослужбовців, мирних громадян. І там, і там є елементи позбавлення власності. Розповідаючи про кожне порушення, ми намагаємося наводити конкретні приклади”, – говорить Іван Ліщина.

Телеверсію інтерв’ю з Іваном Ліщиною дивіться 7 березня о 21:00 у програмі “Лицом к лицу“.

Альона ВОРОБЙОВА, UATV

Прямий ефір