Волокитинська порцеляна: чим продукція невеликої української фабрики прославилася в світі (ВІДЕО)

uatv
21.10.2019
Скрін з відео

Історико-географічний регіон Слобожанщина, розташований в східній частині України та прикордонних областях Росії, в сучасному вигляді з’явився зі смертельного страху, який відчувало Московське князівство перед Кримським ханством і Польсько-Литовською державою, і з утисків, яких зазнали українці в Речі Посполитій. Сусіди, які оточували Слобідську Україну з чотирьох сторін, наклали відбиток на її розвиток. І якщо південні – Кримське ханство – визначили її оборонний характер, то західні – Гетьманщина – внутрішньополітичний та територіально-адміністративний устрій, і навіть наклали відбиток на творче життя, результати чого ми можемо спостерігати відразу в декількох музеях цього краю.

У Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького зберігаються 110 високохудожніх Волокитинських порцелянових витворів мистецтва, які поділяються на чотири умовні групи.

“Найпотужніша група називається скульптурна пластика. Друга – це фігурний посуд, він виконує ніби роль скульптури, але його функція утилітарна. Третя група – це, власне, посуд, прикрашений ракельним декором. І четверту окрему групу становлять скульптурні деталі різьбленого фарфорового іконостасу, рам для дзеркал і творів мистецтва”, – розповідає старший науковий співробітник музею ім. Н. Онацького Ірина Яніна.

У свою чергу, перша група найцікавіша в художньому плані. Вона ділиться на чотири підгрупи, у кожної з яких є свої особливості, умови та обставини створення.

Крім вищезгаданого музею в Сумах, колекція такої порцеляни є ще і в Харківському художньому музеї – вона менше за розмірами, але від того не менш цінна.

Волокитинська порцеляна була високотехнологічною. Це, перш за все, знаходить відображення у виробництві масштабних речей. В експозиції представлено фрагмент обрамлення. З таких порцелянових елементів обрамляли дзеркала в аристократичних салонах, консольні полиці. Були у виробництві порцелянові люстри, садові табурети і лавки. Такі масштабні речі утилітарного значення можуть бути створені тільки на високотехнологічному виробництві”, – зазначає заввідділу декоративного мистецтва Харківського художнього музею Тетяна Литовко.

Все це – продукція однієї української порцелянової фабрики, яка колись гриміла на всю Російську імперію та на весь світ, але мало кому відома сьогодні. Вперше про продукцію Волокитинської порцелянової фабрики заговорили в першій половині XIX століття. Мануфактура почала працювати в 1839-му, і в тому ж році отримала срібну медаль на художньо-промисловій виставці в Санкт-Петербурзі. Така нагорода для продукції невеликого провінційного заводу Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер – Путивльський район Сумської області), власником якого був Андрій Миклашевський, була несподіваною, але заслуженою.

Продукція заводу Миклашевського – Волокитинська порцеляна – відрізнялася високою якістю, тому була представлена на багатьох промислових виставках.

“Було багато нагород. Порцеляна Миклашевського була бездоганної якості, високого художнього значення, і Андрій Михайлович мав звання постачальника імператорського двору”, – говорить Тетяна Литовко.

“Це була Європа в Україні. І саме від західної порцеляни і пішла Волокитинська порцеляна. Цей типаж – європейський, і посуд, і мала пластика. Вона вишукана, легка, дуже якісна”, – говорить директор Сумського обласного художнього музею ім. Н. Онацького Надія Юрченко.

Провінційна садиба Миклашевського не мала аналогів серед провінційних гнізд Російської імперії, а продукція його порцелянової фабрики стала революційною.

Більше випусків проєкту “Ніч в музеї” дивіться за посиланням.

Джерело UATV
дата 21.10.2019
категорії Культура
поділитися

Топ новин на UA|TV