Вільна боротьба: Оксана Лівач планує завоювати медаль Олімпійських ігор (ВІДЕО)

Маленька тендітна дівчина з чарівною посмішкою – це, напевно, перше враження, яке справить на випадкового зустрічного на вулиці наша героїня. Зовсім інша справа – зустрітися з Оксаною Лівач вже на її “робочому місці” – борцівському килимі. Тут наша Дюймовочка перетворюється на сильну, спритну й сміливу тигрицю.

До 22 років спортсменка зібрала значну колекцію нагород – “золото” чемпіонату Європи, “срібло” Європейських ігор, “бронза” Чемпіонату світу – це вже у дорослій категорії. А ще вона – двічі чемпіонка Європи серед молоді та серед юніорів, а також чемпіонка світу серед кадетів.

Оксана Лівач народилася в містечку Долина Івано-Франківської області у спортивній сім’ї: мама свого часу займалася біатлоном, тато – боротьбою. Його стопами пішла старша на 6 років сестра Марія. Молодшу, Оксану, спочатку вирішили віддати на плавання.

“Тато хотів, щоб я навчилася плавати. Але мені не подобалося – я була маленька, а мої однолітки всі більші. Я не могла добре плавати, і це дуже дратувало. Тому пропускала тренування, а один раз навіть пропустила змагання, тому що не хотіла туди йти”, – розповідає “бронзова” призерка ЧС-2018, чемпіонка Європи-2019 із жіночої боротьби Оксана Лівач.

А старша сестра привозила зі змагань нагороди. Оксана хотіла брати приклад з Марії, і саме це підштовхнуло її зробити перші кроки в цьому виді спорту.

“Я дивилася на її перемоги, і мені хотілося теж бути чемпіонкою”, – згадує дівчина.

У боротьбу Оксана прийшла досить пізно – в 12 років, однак їй це не завадило вже в 14 завоювати “золото” на дитячому ЧС. Тоді Оксана для себе й вирішила, що боротьба – це її вид спорту.

Далі були перемоги на чемпіонатах світу та Європи серед кадетів, юніорів, молоді. І першим вагомим досягненням вже на дорослому рівні для Оксани стала “бронза” Чемпіонату світу 2018 року в Будапешті в категорії до 50 кг. Ця медаль далася нелегко – у чвертьфіналі світової першості Оксана боролася з представницею Монголії, але відчула сильний біль в нозі, почала кульгати, і в півфіналі вже не могла боротися на повну. Поступилася японці Юї Сусаки, яка потім стала переможницею.

Відновившись після травми на першості світу, на чемпіонат Європи Оксана Лівач вже їхала тільки за “золотом“.

“Я була дуже задоволена результатом, що в мене вийшло, що довела собі і тренерам, на що я здатна. Були приємні відчуття, коли грав гімн України. У мене відразу ж з’явилася думка, що рідні мною пишаються”, – говорить спортсменка.

Одна з головних проблем, з якою Оксані доводиться стикатися, це вага. Зараз вона виступає у найлегшій жіночій ваговій категорії – до 50 кг. У збірній України для неї важко підібрати сильних спаринг-партнерів, скаржиться тренер.

Завоювати медаль Олімпійських ігор у Токіо-2020 року – головна мета нашої героїні. Ліцензію на участь у головних спортивних стартах чотириріччя вона здобула на ЧС-2019, а тепер мріє повторити успіх кумира своєї юності – олімпійської чемпіонки з жіночої боротьби Ірини Мерлені.

Більше випусків програми “Ціна перемоги” дивіться за посиланням.