Ведмежий притулок “Домажир”: як змінилося життя тварин після їхнього порятунку (ВІДЕО)

Горбиста височина Розточчя, вкрита густими лісами – притулок для багатьох звірів. Раніше в густих і темних заростях не рідкістю був і бурий ведмідь. Зараз же в цих лісах Львівщини бурих ведмедів залишилося дуже мало: не більше чотирьох десятків, а в Україні – всього дві сотні. Тепер популяцію великого хижака прагнуть зберегти та примножити, а тварин, які постраждали від жорстокості та насильства, врятувати.

Ведмежий притулок “Домажир” – третій в Україні проєкт, ініційований міжнародним австрійським фондом “Чотири лапи”. На 10 гектарах заповідника “Розточчя” ведмедики починають нове життя, в якому більше немає голоду й тісних кліток, а є відчуття безпеки та звичне для ведмедя лісове середовище існування.

У величезних вольєрах (до 1,5 га) тваринам надана повна свобода. У кожному поселили одного або двох ведмедів, з огляду на їх психологічну сумісність. Зараз у притулку реабілітацію проходять 12 бурих ведмедів. За три роки існування притулку клишоногі вже освоїлися. Тут вони можуть робити все те ж саме, що і в природному середовищі: збирати траву, лазити по деревах, копати великі нори, шукати їжу. Для кожного передбачені свій барліг і водойма. Вода для ведмедя – хороший антистрес, купання приносить йому море задоволення.

“Розрахований притулок мінімум на 25 ведмедів. Це довготривалий проєкт, який буде розвиватися ще наступні кілька років. Тобто, ми продовжуємо будувати нові лісові вольєри і, звичайно, на 2021 рік розраховуємо закінчити їх і поселити туди наших нових вихованців”, – розповідає Ігор Ніколін, директор ведмежого притулку “Домажир”.

У цих вихованців – гіркий життєвий досвід. Машутка і Тайсон перший рік, почувши гавкіт собак, ховалися. Така реакція у ведмедів, які пройшли через притравку.

“Судячи з реакції на Оскара – собаку, яку ми взяли для охорони, ведмеді стали спокійнішими. Реабілітація дала можливість привести їх до норми. Вони вже не так лякаються, коли бачать собак”, – говорить директор.

За його словами, корм для ведмедів не просто вивалюють купою, а розкладають в різні місця, тим самим змушуючи ведмедиків відновлювати мисливські інстинкти.

“Вони повинні добувати їжу. Щоб як і в дикій природі шукали, витрачали на це більше часу, більше своїх сил, енергії і забували про минуле життя”, – розповів Павло Федоров, доглядач в ведмежому притулку.

Крім реабілітації ведмедів, цей куточок дикої природи дає можливість відвідувачам наблизитися до її таємниць. Коли вони спостерігають за поведінкою клишоногих, дізнаються їх трагічні історії, з’являється надія, що вони не поведуть своїх дітей в цирк або зоопарк. Ці розваги юним натуралістам замінить радість спілкування з вихованцями притулку “Домажир”.

Яким було життя ведмедів до притулку – дивіться в повному випуску програми “Незвідана Україна”.