Українські реформи: якою буде нова модель пенсійного забезпечення (ВІДЕО)

Скрін із відео

Забезпечення соціальної справедливості та гідного рівня життя людей похилого віку – основні виклики, які має вирішити пенсійна реформа в Україні. Адже нині пенсійні накопичення українців є одними з найнижчих у Європі.

Одні експерти вважають, що ефективної реформи у сфері пенсійного забезпечення за останні роки так і не відбулося, хоча декілька разів влада намагалася називати свої кроки саме “пенсійною реформою”. На думку інших, успіхи у цьому напрямі є, хоча й невеликі. Адже вдалося осучаснити пенсії та індексувати їх у солідарній системі. Раніше була присутня інфляція, середня заробітна плата зростала, а пенсії нараховувались відповідно до застарілих показників.

“Вдалося дещо осучаснити пенсії, тож, відповідно, сьогодні їхній середній показник, за даними Пенсійного фонду, становить 3000 гривень. Середня заробітна плата у нас сягнула майже 11 000 гривень. Якщо подивитися на міжнародні стандарти, то співвідношення між пенсією і заробітною платою має становити десь близько 40%. Тобто, якщо у вас середня заробітна плата перед виходом на пенсію була 10 000 гривень, а пенсія – 4000, то це 40% співвідношення, ви перебуваєте на межі міжнародного стандарту, який визначено Конвенцією МОП №102″, – розповідає експерт з питань пенсійної реформи Олександр Ткач.

Європейські стандарти – 50-60% заміщення втраченого заробітку. В Україні це поки що 30%. Тобто державі не вистачає 10% нарахування пенсій до міжнародного стандарту. Однак більшість українців мають пенсію навіть нижчу від середнього показника, який становить 2500-2800 гривень.

“Так, деякі кроки було зроблено й щодо підвищення пенсій військовослужбовцям. Але насправді це проблему не вирішує, її тільки відтерміновано в часі. Яким чином? Збільшено страховий стаж, який зростає поступово щороку. Ми ж пам’ятаємо ті часи, коли він мав становити 20 років для жінок і 25 – для чоловіків. Зараз цю планку підняли: 30 років для жінок і 35 – для чоловіків. І щороку стаж збільшується на один рік. Тобто, до 2028 року пенсія відійде на такий далекий обрій для багатьох наших працівників, що вони змушені будуть працювати і в 60 років, і в 61. І так до 65″, – каже Олександр Ткач.

За останні 15 років про пенсійну реформу лише говорили. Реформування не проводили, натомість декларувалися лише наміри чиновників це зробити. У 2003 році в Україні було ухвалено закони “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне забезпечення”. Ці документи визначають трирівневу пенсійну систему, куди входять солідарна система, обов’язкова накопичувальна система та система добровільного недержавного пенсійного забезпечення. Поки в державі працюють лише два рівні: перший і третій. Одним із важливих елементів є накопичувальна система.

“По-перше, це ваші персональні заощадження, і вони залежать виключно від вас, а не від держави. То скільки ви відкладаєте, який час ви відкладаєте кошти, це і є ваші особисті заощадження. У деяких випадках, у деяких країнах, ви маєте можливість отримати ці кошти достроково, і це дуже позитивна риса такої системи. Ці ваші заощадження успадковуються, тобто вони не залишаються державі”, – наголошує експерт з питань пенсійної реформи, керуючий з управління локальними активами Григорій Овчаренко.

Значною перевагою такої системи є також можливість інвестування, або розпорядження цим майном. Інакше кажучи, громадяни можуть вибрати якусь інфраструктуру, фонд або інший напрям інвестування.

Першочерговим завданням для нової влади щодо пенсійної реформи є ухвалення необхідного законодавства, яке передбачає розподіл контролю за накопичувальною системою між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку. По-друге, це розвиток самої системи. Відсутність розвинутого фондового ринку є головною перешкодою на цьому шляху. Потрібен закон “про товарні ринки та нові інструменти”. Відповідний документ “Про деривативи” вже розроблено. Крім цього, на думку експертів, необхідно вирішити питання щодо можливості інвестування за кордон для того, аби зберегти купівельну спроможність заощаджень громадян.

В результаті реформи кожному українцю відкриють індивідуальний накопичувальний рахунок в обраному ним недержавному пенсійному фонді, куди людина платитиме спочатку 2% від свого заробітку. Щороку ця цифра збільшуватиметься на 1%. Є пропозиція підключити до цього процесу роботодавців. Тобто рік 2% платить працівник, а потім – роботодавець. Така система працює у багатьох країнах світу: від Ісландії до Ізраїлю, від Португалії до Болгарії та Румунії.

Отже, в Україні прагнуть запровадити нову модель пенсійного забезпечення, яка складатиметься з трьох повноцінних рівнів. У результаті реформи, правила нарахування пенсій для громадян стануть зрозумілими, прозорими та осучасненими. Вже спрощено документообіг для призначення, перерахунку та виплати пенсії, впроваджено електронну послугу “Е-пенсія”, готуються законодавчі зміни, за якими стаж донараховуватиметься автоматично, а коефіцієнт заробітку встановлюватимуть за бажанням пенсіонера.

Більше випусків програми “Українські реформи” дивіться за посиланням.

Прямий ефір