Зустріч міністрів фінансів і саміт лідерів ЄС: головні заяви, які стосуються України (ВІДЕО)

Виступ Володимира Зеленського. Фото: president.gov.ua

Війна в Україні та притягнення Росії до відповідальності за розв’язану агресію — головна тема у дводенній зустрічі в столиці Ісландії Рейк’явіку лідерів європейських країн. Це перший саміт Ради Європи за останні 18 років. На сесії відкриття у вівторок, 16 травня, український президент Володимир Зеленський повідомив, що успіх української формули миру гарантує дипломатія. Які заяви зробили лідери країн — в огляді шеф-редактора телеканалу FREEДOM Олексія Мацуки.

Під час Саміту лідерів країн Ради Європи йшлося про посилення санкцій проти Росії, перекриття всіх лазівок для їхнього обходу та притягнення її до відповідальності.

“У нас буде реєстр пошкоджень, що дуже важливо для правосуддя. А правосуддя — це одна з передумов для справедливого миру, але також коли ми думаємо про відновлення. Це дуже важливо юридично — мати цей реєстр пошкоджень для того, щоб жертви отримали правосуддя”, — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Засідання ради Європи проходило в Рейк’явіку в Ісландії й теми звичні. Велика Британія вже думає про майбутні гарантії безпеки для України, але не забуває і поточної ситуації.

“У продовження моєї зустрічі з президентом Зеленським я буду розмовляти з іншими країнами для того, щоб гарантувати, що ми продовжимо нашу підтримку України, надамо їм допомогу, якої вони потребують, щоб захистити себе”, — пообіцяв прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.

До Ісландії прилетів і український прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він — на одній хвилі зі своїми колегами.

“Я думаю, що ми зробимо перший крок на нашому шляху, як знайти рішення, як компенсувати всі ці звірства і руйнування, які Росія робить в Україні”, — зазначив глава українського уряду.

Загальний настрій саміту добре демонструють його господиня — прем’єр-міністерка Ісландії Катрін Якобсдоуттір. На запитання, яке вона хоче відправити послання Росії, прем’єр-міністерка відповіла:

“Послання чітке. Солідарність з Україною. Дякую”.

За традицією саміт відкрив президент України Володимир Зеленський. Він нагадав, що свобода і демократія — це не абстрактні цінності, які даються за замовчуванням. Для їхнього захисту треба докладати зусиль і приносити жертви.

“Нам потрібні додаткові засоби протиповітряної оборони та ракети. Нам також потрібні бойові літаки, без яких жодна протиповітряна оборона не буде досконалою. І я впевнений, що ми отримаємо їх”, — акцентував глава Української держави.

Роль України в захисті Європи безперечна, тому й не обговорюється. Європейські лідери вже не сумніваються в її європейських перспективах.

“Ми на історичному етапі. Ми повинні зайнятися вступом України, і, безумовно, країн Західних Балкан і Молдови та, в перспективі, Грузії до Європейського Союзу”, — заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Європейський Союз і Україна — по один бік лінії фронту. У Європейській раді розуміють, що це не просто регіональний конфлікт, як це намагається уявити Росія, це атака на весь континент, його життєвий уклад і його цінності.

“На жаль, саміт у Рейк’явіку відбувається під час найбільшої атаки на демократичні цінності з часів падіння тоталітарних режимів на всіх континентах. Своїм вторгненням в Україну Росія хоче не тільки знищити країну. Вона також хоче переглянути всі цінності, які складають основу ради Європи”, — звернув увагу президент Польщі Анджей Дуда.

Водночас Шольц відповів на запитання, чи братиме Німеччина участь у спільному альянсі, оголошеному Нідерландами, Великою Британією та Францією щодо підготовки пілотів винищувачів і постачання винищувачів. Канцлер згадав постачання танків, технічне обслуговування систем озброєнь, боєприпасів і посилення протиповітряної оборони від російських атак. Німеччина вже взяла на себе подальші зобов’язання в цих сферах, зазначив він.

“Ми зосередилися на тому, що ми робимо. Це дуже актуально зараз для здатності України захищати себе”, — акцентував Шольц.

На саміті Ради Європи в Ісландії підписали угоду про реєстр збитків від агресії РФ. Це важливе рішення, яке наближає Київ до перемоги.

“Поки Росія веде війну проти самої демократії, Європа об’єднана і підтримуємо Україну — це наш обов’язок. Український народ вимагає відповідальності за російські воєнні злочини: обстріли цивільних будинків, холоднокровні страти, викрадення дітей з їхніх сімей. Понад 19 тис. дітей було вкрадено, вирвано зі своїх родин. На цьому має фокусуватися саміт в Ісландії”, — впевнена президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Угода, яка буде підписана як договір Ради Європи, передбачає залучення також держав поза організацією. Водночас окремі члени Ради Європи можуть утриматися від підписання. Наразі створення реєстру збитків, який буде розташований у Гаазі, підтримали або пообіцяли підтримати після завершення внутрішніх процедур 43 держави, зокрема всі держави G7 (включно зі США, Канадою та Японією, які не є членами Ради Європи). У складі Ради Європи — 46 членів. Шість держав-членів РЄ вирішили не долучатися до цієї, як вони висловилися, “антиросійської” домовленості. Наприклад, Болгарія, Угорщина та ще кілька країн. Але це не привід для відчаю, навпаки, українцям стане ще зрозуміліше, хто займає позиції Києва, а хто досі вірить Москві.

Читайте також: Саміт лідерів країн Ради Європи: про важливі питання для України розповів Петренко

Нагадаємо, 17 травня на саміті Ради Європи в Рейк’явіку створили реєстр збитків для України. Документ стане частиною міжнародного комплексного механізму компенсації жертвам російської агресії.

Читайте також: Рада Європи проводить саміти тільки з виняткових причин — чого очікувати Україні від зустрічі, оцінив Умланд

Прямий ефір