Злочин проти власності: Росія відбиратиме землю в Криму в українців та іноземців

Українські документи на землю у Криму зануляють із 1 січня 2023 року. Насамперед це стосується користувачів земельних ділянок у Севастополі. Те саме вимагали й від мешканців Ялти — до 1 грудня 2022 року перереєструвати права на землю за окупаційним законодавством, інформує FREEДОМ.

З 1 січня 2023 року користувачам земельних ділянок у Севастополі анулюють українські документи, позбавляють права переоформити їх, а водночас і права користуватися землею. Окупаційна влада ґрунтується на російському цивільному кодексі, згідно з яким іноземці або особи без російського громадянства не мають права володіти землею.

“Ті особи, які зараз перебувають в окупації, з дуже великою ймовірністю це вже зробили. Це не тому, що вони так хотіли або тому, що РФ має на них якийсь культурний вплив або ж вони вважають себе росіянами, а тому, що у них просто немає вибору”, — пояснила юристка ГО “Регіональний центр прав людини” Катерина Рашевська.

Українці, які виїхали на материкову частину зі Севастополя, а також мобілізовані кримчани, які зараз на війні, не мають жодної нагоди переоформити документи на землю до 1 січня, а отже, у них її просто відберуть. За українським законодавством юридичні та фізичні особи в Севастополі мали право на постійне користування землею. За російським, яке, за фактом, нелегітимне на території анексованого Криму, це можливо тільки для державних компаній, для решти є лише дві правові норми: власність та оренда. Анулюючи українські документи на землю, Росія порушує міжнародні конвенції.

“Право власності, встановлене навіть на окупованих територіях, має дотримуватися. Це вимога тих самих норм міжнародного гуманітарного права, тієї ж 4-ї Женевської конвенції. Нагадаю, правовий режим цих територій — це окуповані Росією території, і Росія як держава окупант, має дотримуватися мінімуму стандартів дотримання прав населення на цих територіях”, — розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.

Окупанти заявляють, що кримчани могли протягом восьми років переоформити документи на російські, проте юристи такі дії Кремля називають нав’язуванням російського громадянства. Спочатку російська влада проводила кампанію так званої націоналізації майна, потім позбавляла права власності, зараз вводять у дію указ президента РФ Володимира Путіна №201 від 2020 року.

“Те, що ще не було націоналізовано, насправді конфіскується під різними приводами. Те, що не встигли відібрати під приводом, що це, наприклад, садові землі або землі лісового господарства, тобто за допомогою зміни призначення цих земельних ділянок, спираються на основі указу №201”, — прокоментувала Катерина Рашевська.

Ще одна схема позбавлення кримчан землі — аукціони. Її вже відпрацювали на великих об’єктах – підприємствах, компаніях та заводах. Ідея така, що продаж землі на аукціонах здійснюють не через конфіскацію, щоб не було видно явного порушення та не піднялася паніка серед населення, а через так звану націоналізацію чи експропріацію, що означає відчуження майна держорганами. “Хоча порядок таких дій не передбачений їх цивільним кодексом або господарським кодексом, тому це навіть порушення російського законодавства. А якщо вони хочуть це якось подати під соусом експропріації, значить потрібно дотримуватися певного порядку, і аукціон може допомогти дотриматися такого порядку, ну плюс отримати непогані гроші за ці ділянки”, — пояснила юристка ГО “Регіональний центр прав людини” Катерина Рашевська.

Гроші, які люди, якщо й отримають за відчуження ділянки, не відповідатимуть ринковій ціні. А ті, хто виїхали з Криму, не зможуть отримати нічого.

“Якщо Росія піде шляхом насильницького відчуження власності, це потрібно буде реєструвати як факт злочину, який буде відповідно внесено до реєстру досудових розслідувань. Згодом ті, хто постраждав від цього злочину, матимуть можливість як повернути назад втрачену власність, так і отримати відшкодування”, — каже виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

Скільки людей вже постраждали в Криму та ще постраждають у Севастополі — невідомо.

“Цими земельними ділянками можуть володіти не лише українці, але також іноземні громадяни, і кількість земельних ділянок не дорівнює кількості їх власників. Якщо говорити про конкретні цифри, там приблизно 12 тис. ділянок на території АРК та 9 тис. ділянок на території міста Севастополя”, — зазначила Катерина Рашевська.

Широкомасштабне порушення права власності Росією в Криму може припинити Європейський суд з прав людини. Проте механізми починають працювати лише тоді, коли порушення вже відбулося. Є й альтернативний варіант — звернутися до Міжнародного кримінального суду.

“Для цього на сайті суду вже існує спеціальна форма. Існують вказівки, як її правильно заповнити. Тобто це може зробити навіть людина без допомоги кваліфікованого юриста. Дуже важливо наголосити, що суд настільки намагається допомогти українцям, що всі ці заяви можна подати українською”, — звернула увагу Катерина Рашевська.

Це значно полегшує доступ до суду. І чим більше буде аналогічних скарг про те саме порушення, тим більша ймовірність того, що Міжнародний кримінальний суд зверне увагу на злочини Росії проти власності та присудить компенсацію.

“Найпростіша порада — це все-таки не дотримуватися тих норм, які передбачає окупаційний режим, і не піддаватися на цю перереєстрацію, яка навіть у разі здійснення буде визнана недійсною”, — рекомендує Олександр Павличенко.

Ще одна рада правозахисників — не продавати землю в Криму — то її легше буде повернути. Якщо ще два роки тому питання звільнення Криму явно не порушувалося, то зараз військове командування України відкрито заявляє про деокупацію Криму найближчим часом. І те, що російське командування почало вивозити своїх військових із півострова на материкову частину Росії, це лише підтверджує.

Читайте також: “Усі інші повинні будуть виїхати”: що буде з громадянами РФ після деокупації Криму, пояснила Ташева