Жнива-2021 – історичний рекорд і перші підсумки: “Официальный разговор” із Тарасом Висоцьким (ВІДЕО)

В Україні завершили збір ранніх зернових і зернобобових культур, розпочалась молотьба кукурудзи.

Скільки зерна зібрали аграрії, чи не буде дефіциту кукурудзи цьогоріч і яких культур найбільше експортує держава – розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у програмі “Официальный разговор” телеканалу UA.

Ведуча програми – Анна Нитченко.

– Можна вже зараз говорити, наскільки врожайний 2021-й?

– Фактично ми збираємо врожай у два етапи. Влітку – ранні зернові – пшениця, ячмінь, жито, горох, овес. І восени – пізні зернові: кукурудза й олійні культури (соя, соняшник), а також технічні – цукрові буряки. Якщо ми говоримо про перший етап, він був дуже хороший з точки зору результату.

Практично, намолочено близько 44 млн т зернових, це історичний рекорд, якщо взяти за всю тридцятирічну історію України. І дійсно, були гарні показники по всіх культурах: пшениця, ячмінь, жито, горох, майже по всій групі.

– А встигли вже перший урожай зернових у всіх регіонах України зібрати?

– Станом на сьогодні фактично на 100% площ вже ранні зернові зібрані.

– Які області показали найвищий рівень врожайності, а які – найнижчий?

– Цього року найбільші показники має південно-східний пояс: Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська та Харківська області.

Фактично в цих регіонах урожай – понад 3 млн т, а в Одеській області навіть понад 4 млн т. Що позитивно, оскільки минулого року в цих регіонах була посуха, і постраждали фермери. Нині було багато опадів, і це компенсувало. Цей пояс став рекордсменом за першим сезоном ранньозернової групи.

– Говорячи про врожай, одразу забігаємо наперед і думаємо – чи буде Україна з хлібом, чи не зросте його вартість?

– Україна точно буде з хлібом.

Намолотили 33 млн т пшениці, при тому, що внутрішнє споживання – 8 млн т. Тобто, це в 4 рази більше. Проблем з виробництвом борошна або відповідно хліба, не буде.

А говорити про цінову кон’юнктуру зараз рано, зазвичай під час збору врожаю вона стабільна. Потім, коли вже збирають пізні зернові, до кінця листопада приблизно, буде зрозумілий весь урожай за рік. Тоді й буде зрозуміла ситуація в інших країнах, оскільки наша ціна залежить від зовнішньої. Адже більше свого врожаю ми експортуємо, тоді вже можна буде прогнозувати ті чи інші зміни. Поки підстав для того, щоб змінювалася різко ціна, немає.

– Після зернових друга, не менш важлива культура – соняшники. І рослинна олія була дуже затребувана на європейському ринку, зокрема українська. Зміни в цій сфері якісь будуть, як вважаєте?

– Україна вже багато останніх років – експортер номер один у світі соняшникової олії. У цьому році ця позиція буде також за нами, бо посівні площі становили близько 6,5 млн га соняшнику, ми очікуємо дуже гарний врожай, приблизно понад 15 млн тонн, що може дати можливість виробити близько 7 млн ​​тонн олії. Тобто ми залишимося експортером номер один, зокрема, буде достатньо цього продукту для внутрішнього споживання — це пів мільйона тонн. Ми в десятки разів більше фактично виробляємо.

– За підсумками минулого сезону говорили про “велику кукурудзяну діру”. Роз’ясніть, що це означає? І чи не повториться історія нині?

– Торік, дійсно, після посівів, перших сходів, були дуже великі надії на хороший врожай кукурудзи. Але посуха в липні, в серпні, не дуже хороші погодні умови в результаті призвели до того, що ми зібрали фактично майже на 10 млн т менше, ніж очікували. Тому ось так. Тому і є такий слоган. Цього року, станом на сьогодні, бачимо, що врожай буде добрим. Зберемо навіть більше, ніж очікували. Якщо дивитися на пізні культури, немає передумов, щоб ми мали таке різке падіння, як в минулому році з кукурудзою. Тому поки, якщо не буде ніяких форс-мажорних, довгограючих погодних факторів, сподіваємося, цей рік пройдемо без таких негативних моментів.

– А мед? Чи залишимося ми в трійці лідерів у світі за результатами цього року?

– В Україні виробництво меду продовжує розвиватися. Ми в топ-3 залишимося з експорту. Крім того, у минулому році була відкрита програма держпідтримки бджолярів. Фактично ми на кожну сім’ю 200 грн виплачували. У цьому році вона триває, ми вже бачимо, що ще більше хочуть займатися люди цим. Плюс є пряма кореляція: якщо гарний врожай, великі посівні площі ріпаку, соняшнику, інших культур, гречки, тоді є і джерело для виробництва меду. Тому цей рік теж для меду позитивний, держава продовжить підтримку, і сподіваємося, що в наступні роки цей сегмент буде тільки зростати.

– А як пов’язуєте врожайність із тим, що зараз земля на балансі у громад?

– Дійсно, з 27 травня, з червня повноцінно земля перейшла у власність громад. На врожай цього року це ніяк не вплине, тому що вже на цей момент посівна кампанія відбулася. Зараз громади за вільними ділянкам, є у них можливість або створити свої комунальні підприємства, або організувати аукціони, залучити ефективного власника, тому ми очікуємо, що вже з наступного року фактичний валовий збір і врожайність збільшуватимуться, тому що більша кількість землі матиме більш ефективних власників.

– Як зараз рухається земельна реформа?

– Фактично ми бачимо, що ніякого колапсу не відбулося, ми прогнозували, що його не буде.

– Землю іноземцям не розпродали, як багато про це говорили?

– Не розпродали, в вагонах ніхто нічого не повіз за кордон, веземо лише зерно в порти. Тому, в принципі, ринок розвивається поступово, фактично інфраструктура готова. Ми бачимо, що майже 5 тис. нотаріусів є в реєстрі.

– Щодня кількість угод зростає, фактично в середньому, 300-400 угод укладається щодня.

І якщо ми дивимося те, що у нас 30 млн га в приватній власності, це, звичайно, крапля в морі. Тому, дійсно, ажіотажу немає, українці не поспішають продавати свою власність, вони розуміють цінність цього ресурсу. Але разом із тим, хто хоче, або ті, у кого обставини такі, що їм треба терміново якийсь фінансовий ресурс, вони цим правом можуть скористатися. І ці як раз 300-400 угод на день – це і є ті люди, яким із тих чи інших причин потрібно реалізувати таку угоду – законно і прозоро.

Раніше повідомлялося, що в Україні цього року намолотили 44,8 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Цей показник – рекордний за всю історію незалежної України.

Читайте також: В Україні подорожчали гречка та інші крупи