Зараз ми ближче до деокупації Криму, ніж були в 2021 році: підсумки саміту Кримської платформи в Загребі підбиваємо з нардепами та дипломатами

24-25 жовтня у Загребі (Хорватія) проходив перший парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи. Його головами виступили спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук та очільник Сабору (парламенту) Хорватії Гордан Яндрокович.

Загалом за два дні подію відвідали чи взяли участь в онлайн-форматі представники всіх держав G7 та понад 40 делегацій, а також 55 представників парламентів та міжпарламентських асамблей. Вони обговорювали питання деокупації Кримського півострова, його подальшої реінтеграції, притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права та загальну безпекову архітектуру світу.

До складу української делегації увійшли:

• перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джепарова;
• народний депутат Євгенія Кравчук;
• народний депутат Марія Мезенцева;
• голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров;
• заступник голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова;
• голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник;
• радник голови правління Кримськотатарського ресурсного центру професор Євген Хлобистов.

Президент України Володимир Зеленський виступив на саміті у режимі відеоконференції.

“Мир… Те, що ми всі втратили в 2014 році, коли Росія розпочала свою шалену агресію. Почала саме з Криму. Після понад восьми років путінської війни не лишилося в світі країн, які б не відчули на собі її наслідків. Торкнулося всіх — так чи інакше… До чого призвело російське поневолення Криму, якщо поглянути з нинішнього дня? Це був пролог до повномасштабної війни, яка забирає життя тисяч і тисяч людей. Це було народження антилюдської системи, яка катує, яка позбавляє свободи й травмує, не розбираючи віку, статі, релігійної чи етнічної приналежності, чоловіків, жінок, дітей. Це був початок найнебезпечнішої хаотизації в міжнародних відносинах за життя кількох поколінь… Але саме для того ми разом, щоб принесені Росією жорстокість і хаотизація були справді тимчасовими. Тимчасовими, як російська окупація Криму”, — розповів глава держави.

Пленарне засідання, яке проходило на другий день саміту, відвідала, зокрема, спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.

“Для мене велика честь виступити сьогодні на першому парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи на запрошення спікера [Верховної Ради] Руслана Стефанчука. Моє послання було простим: Америка та наші союзники зобов’язалися стояти на боці України, доки не буде здобуто перемогу — і це те, що ми робитимемо”, — написала Ненсі Пелосі у своєму акаунті в Twitter.

Today, it was my high honor to address the First Parliamentary Summit of @CrimeaPlatform, at the invitation of Speaker @R_Stefanchuk.

My message was simple: America and our allies pledged to stand with Ukraine until victory is won – and that is what we will do. pic.twitter.com/VbPwNBXsf5

— Nancy Pelosi (@SpeakerPelosi) October 25, 2022

За підсумками саміту Міжнародної Кримської платформи його учасники ухвалили спільну декларацію, в якій засудили дії РФ та позначили свої подальші цілі.

В документі засуджують:

• серйозні та систематичні порушення прав людини і зловживання на Кримському півострові, особливо незаконне або свавільне затримання жителів Криму, у тому числі кримських татар, порушення сімейної єдності, насильницький призов українців і кримських татар до російської армії, а також загрози свободі слова, самовираження та віросповідання;
• протиправну спробу Російської Федерації та її проксі сфальсифікувати демократичні інструменти та механізми, такі як нещодавні так звані “референдуми” в регіонах України, з метою фальсифікації підстав для неправомірних претензій РФ щодо анексії тимчасово окупованих нею територій, як і у випадку з Кримом;
• триваючу мілітаризацію Кримського півострова Росією, яка підриває безпеку та стабільність у ширшому Чорноморському регіоні, порушує свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях, завдаючи непосильних збитків не тільки для економіки та сільського господарства України, але й для глобальних поставок продовольства;
• спроби незаконного вивезення викраденого українського зерна з тимчасово окупованих районів Донбасу до третіх країн;
• перешкоди для реалізації прав і свобод судноплавства відповідно до міжнародного права, у тому числі перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море та ширший регіон Чорного моря та назад, що має негативні економічні наслідки для українських портів та міжнародних торгівельних потоків;
• триваючу зміну демографічної структури в тимчасово окупованому Криму шляхом переселення російських громадян і видворення за межі півострова проукраїнських активістів.

Цілі:

• продовжувати політичну, дипломатичну, фінансову, гуманітарну та іншу підтримку України, відповідно процедур та правової юрисдикції кожного учасника з метою відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, одночасно посилюючи тиск на Росію для припинення нею тимчасової окупації Криму;
• реалізовувати на парламентському рівні рішення Установчого Саміту Міжнародної Кримської платформи шляхом консолідації спільних зусиль, у тому числі шляхом:
  • повної реалізації та зміцнення політики невизнання незаконної анексії Криму та співробітництва на міжнародних форумах;
  • постійного посилення ефективності існуючих обмежувальних заходів щодо Росії та готовності розглянути їхнє подальше розширення з дотриманням відповідних процедур та юрисдикції кожного учасника, якщо розвиток подій в Україні вимагатиме таких дій;
  • сприяння регіональній безпеці та захисту свободи судноплавства;
  • поваги прав людини та міжнародного гуманітарного права;
  • подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку, культурні та освітні права українців та корінних народів, у тому числі корінних кримських татар, та на навколишнє середовище;
• розглянути ефективні та скоординовані дії у сфері економіки і довкілля, спрямовані на пом’якшення наслідків тимчасової окупації Криму;
• розглянути питання створення постійного міжпарламентського комітету Міжнародної Кримської платформи, який міг би надавати експертизу національним та міжнародним партнерам, інформувати як на національному рівні, так і на міжнародних майданчиках про реальну ситуацію в тимчасово окупованому Криму;
• розробити дієвий механізм вироблення можливих спільних позицій для представлення на міжпарламентських асамблеях та підготовки спільних документів з питань безпеки, прав людини, культурної спадщини, загроз навколишньому середовищу тощо, спричинених тимчасовою окупацією Криму;
• закликати РФ негайно припинити триваючі зусилля змінити демографічну структуру тимчасово окупованого Криму шляхом переселення російських громадян;
• відстоювати на національному рівні необхідну політичну, дипломатичну, гуманітарну, фінансову та іншу підтримку України, жертви російської агресії;
• працювати з міжнародними парламентськими асамблеями, такими як Європейський Парламент, Парламентська Асамблея Ради Європи, Парламентська Асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва та Арабський парламент, з метою ухвалення резолюцій на підтримку Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи як інструмента консолідації міжпарламентських зусиль, спрямованих на деокупацію Криму та міста Севастополь, а також на відновлення територіальної цілісності України.

Подробиці саміту в хорватському Загребі розповіла кореспондент телеканалу FREEДОМ Юлія Грановська з місця подій.

Дев’ятий рік Росія веде політику геноциду на Кримському півострові. Це і примусова мобілізація, і мілітаризація півострова, і арешти після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. А Путін використовує Крим як плацдарм для подальшої окупації українських територій. У зв’язку з цим голова Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав всіх учасників саміту визнати Росію країною-терористом.

Зазначу, що приїхали сюди понад 400 політиків з усього світу. На жаль, цього року провести саміт Кримської платформи в Україні не вдалося через постійні обстріли з боку Росії, тому його перенесли до хорватського Загреба.

Анексія Кримського півострова — це не просто порушення міжнародного права, а й на сьогоднішній день це загроза стабільності Чорноморського регіону, зазначили учасники саміту. Вони також наголосили, що деокупація Криму є вкрай важливою. Крім цього, Росія має заплатити за всі злочини, які були і продовжуються на півострові.

За підсумками парламентського саміту учасники ухвалили резолюцію, згідно з якою працюватимуть над деокупацією Криму. Крім парламентарів, цим питанням займатимуться уряди та експерти. Також учасники Міжнародної Кримської платформи закріпили наміри фінансової, дипломатичної, політичної та гуманітарної підтримки України, заявив під час закриття саміту Руслан Стефанчук.

Підсумки саміту — в коментарях учасників події та дипломатів телеканалу FREEДОМ.

Євгенія Кравчук, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

— Вже можна сказати, що саміт пройшов успішно. В Загребі було дуже високе представництво: спікери 26 парламентів, зокрема Ненсі Пелосі, голова Бундестагу [Бербель Бас]. Деякі країни навіть були представлені спікерами двох палат. Наші впливові союзники ще більше зарядилися меседжами та українським розумінням деокупації та реінтеграції Криму.

Я порівнюю з 2021 роком, коли цей саміт з ініціативи Володимира Зеленського проходив в Києві — зараз, як це не парадоксально, ми ближчі до деокупації Криму, ніж були тоді. Тому що після цього нападу Росії, всіх військових злочинів ніхто навіть не скаже Україні… Ми самі обиратимемо, які інструменти для деокупації Криму використовувати, а нейтральні країни завжди будуть.

Залежно від ситуації це може бути не лише суд, переговори, дипломатія, як пропонували ще минулого року. Ми ширше дивилися на ситуацію, говорили про те, що світова безпекова архітектура, зокрема в контексті Ради Безпеки ООН, не справляється, і її потрібно змінювати.

Кримський урок має стати уроком всьому світу: якби в 2014 році, після нелегального референдуму та анексії Росією півострова, світ жорсткіше відреагував на порушення міжнародного права, і проти Росії [ввели] санкції такі, як зараз… Фактично напад Путіна в 2022 році став можливим, тому що в 2014 році світ не відреагував досить жорстко.

Ми також говорили про трибунал. Багато спікерів парламенту, зокрема чеського — а Чехія зараз головує в Європейському Союзі — дуже чітко сказали, що має бути трибунал для військово-політичного керівництва Росії за агресію, напад однієї держави на іншу. Можу сказати, що саме нижня палата чеського парламенту найближчим часом голосуватиме за резолюцію про визнання режиму в РФ терористичним та звернення до уряду щодо створення трибуналу для Путіна.

[В рамках Кримської платформи було створено робочу групу з 36 експертів] з різних напрямків. Це, зокрема, гуманітарні питання. Зрозуміло, що потрібна інформаційна детоксикація Криму, щоб там працювали українські медіа, і люди мали доступ до правдивої інформації.

Це також дуже практичні питання, зокрема, перехідне правосуддя. За час окупації в Криму народилося 300 тис. дітей, і лише 12% з них є в українських реєстрах. А серед померлих до українських реєстрів занесли лише 2%. Також є понад 1 млн судових рішень — більшість з них ми не можемо ухвалити. Когось посадили за політичні погляди, як Нарімана Джелялова, але водночас є й засуджені у кримінальних справах, де очевидно, що люди мають нести відповідальність…

Ми зараз неспроста проводимо саміт в Хорватії, яка в 1990-х роках пройшла через війну. Вони фактично виграли війну на полі битви: в 1996 році була дуже успішна операція з деокупації “Буря”. А тепер ми бачимо, що Хорватія є членом ЄС і НАТО. Ми також бачимо, що Крим і українці, які там живуть, будуть частиною Євросоюзу разом з Україною. Це буде реальний розвиток туризму, це буде транспортний хаб, бо зараз Крим фактично відрізано від цивілізованого світу.

[Щодо пропозиції Рефата Чубарова переформатувати автономний статус Криму]: йдеться про зміну Конституції. Це, звичайно, не може статися під час воєнного стану. Але тут, на мою думку, потрібна дуже грамотна дискусія. Зараз ми готуємо новий, детальніший законопроект про статус кримськотатарського народу, який, я думаю, найближчим часом буде внесений до Верховної Ради. В ухваленому торік законі про корінні народи ми сказали, що кримські татари, караїми та кримчаки — корінні народи Криму. Тобто це не національні меншини, бо вони не мають іншої батьківщини-держави, і вони там народилися.

Ненсі Пелосі дуже чітко говорила про те, що Сполучені Штати підтримуватимуть Україну стільки, скільки потрібно для перемоги. Нам потрібно виграти цю війну та повернути свої території — це було важливо почути і від Ненсі Пелосі.

Буквально декілька тижнів тому Конгрес проголосував за виділення понад 11 млрд дол. До речі, паралельно з Кримською платформою в Берліні проходив фінансовий саміт, на якому ми отримали від Європейського Союзу та Єврокомісії запевнення про те, що вони виділятимуть 1,5 млрд щомісяця. Це дуже хороші сигнали та важливо для планування. На початку листопада ми голосуватимемо за держбюджет, і вже розраховуємо на ці гроші. А наприкінці листопада-на початку грудня, можливо, будуть нові транші в рамках фінансової підтримки США. Зараз багато маніпуляцій в медіа у зв’язку з передвиборчою кампанією в США, яка триватиме до 8 листопада. У будь-якому разі більшість і в демократичній, і в республіканській партіях вважають, що підтримка України — це підтримка світового порядку загалом.

Також по темі: Суть “економічного Рамштайну” для України — про план післявоєнного відновлення розповів Мілованов

Над стратегією про розвиток туризму, дорожньої інфраструктури — інтеграцію Криму до європейської мережі доріг, розвиток швидкісного залізничного сполучення — працюють міністерства туризму та інфраструктури. Нині туди не літає ніхто, окрім російських авіаліній. Росія по суті перетворила Крим на військову базу з важкою зброєю, що стоїть у заповідних парках. Але ми розуміємо, що Крим буде частиною Євросоюзу. Це відкриє можливості для подорожей платоспроможних туристів з країн ЄС.

До речі, під час Кримської платформи я також звертала увагу на те, що не можна, щоб Росія була членом міжнародних організацій, наприклад, ЮНЕСКО. Тому що вони збираються поцупити культуру України. У нас там 31 музей і понад 1,2 млн музейних експонатів, про евакуацію яких вони вже говорять… Упевнена, що Ермітаж теж має бути під санкціями за те, що все це організовує. Ми поки навіть не розуміємо рівень шкоди. Коли в Криму вже буде українська влада, вона все порахує.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

— Вчора, 25 жовтня, в Загребі відбувся перший міжпарламентський саміт країн-учасниць Кримської платформи. Офіційні делегації були від понад 40 країн — практично всі вони очолювалися спікерами або віце-спікерами національних парламентів. Протягом дня обговорювали координацію зусиль парламентів країн-учасниць Кримської платформи щодо деокупації та реінтеграції Криму.

Парламентський саміт відбувався у двох основних форматах. Вчора було засідання національних делегацій, а 24 жовтня — панельна дискусія фахівців, експертів, політологів, правозахисників. На одній з таких дискусій, яка називалася “Реінтеграція Криму та інших окупованих територій та гарантії неповторення” ми розглядали, які умови вже зараз мають бути створені для здійснення деокупації у найстисліші терміни, а подальша інтеграція проводилася ефективно.

Цей перший саміт ми проводили в Хорватії — одній з небагатьох країн у новітній історії, значну частину території якої було окуповано. І після звільнення Хорватія має великий досвід їх реінтеграції. Сербсько-хорватська війна закінчилася в 1995 році, але реінтеграція цих територій, як казали самі хорватські політики та експерти, здійснювалася десятиліттями. А деякі наслідки цієї війни вони відчувають і сьогодні.

Тому ми теж маємо бути готовими до того, що реінтеграція — це не просто бажання повернути людей з окупованих територій до правового, соціального, економічного простору української держави, а й створити такі правові механізми, щоб не було повторення кримських подій 2014 року.

Виходячи з того, що Крим має особливий правовий статус в незалежній українській державі, у нас цілий розділ Конституції має назву “Автономна республіка Крим”. Моя пропозиція [змінити в Конституції статус Криму] — не нова. Я запропонував удосконалити, переформатувати цей правовий статус, внісши такі правові норми, які б створили механізми рівного самоврядування всіх людей, які жили і житимуть на території Криму після відновлення суверенітету України.

Насамперед, йдеться про три етнічні спільноти. Якщо до 2014 року ті правові норми, які були задіяні в Україні щодо Криму, встановлювали домінанту однієї національної спільноти — російської — просто тому, що етнічних росіян в Криму набагато більше, ніж етнічних українців та кримських татар, корінного народу Криму. Представники цих трьох основних етнічних складових становлять 97-98% населення Криму. Надання Криму статусу національної територіальної автономії на основі реалізації його корінним народом свого права на самовизначення у складі української держави означатиме відновлення історичної справедливості.

Я завжди спеціально наголошую, що під час війни внесення змін до Конституції неможливе. Але може відбуватися розробка всього пакету правових документів, які можуть бути реалізовані на різних етапах, а також прийматися непов’язані з Конституцією закони, скажімо, про вибори та забезпечення представництва кримськотатарського народу в органах управління Криму. Зауважте, я не кажу про те, що відразу встановлюватимуться якісь преференції для кримських татар.

Ми сьогодні ще відчуваємо наслідки депортації 1944 року, тривалого розвитку Криму без його корінного народу. І тепер, після повернення кримських татар на свою батьківщину — їх там лише 300 тис. — ми маємо подумати про те, щоб вони разом з представниками інших етносів не просто приймали рішення щодо розвитку Криму, а й відповідали разом за Крим.

Ахтем Чійгоз, народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

— Ненсі Пелосі ми від імені кримських татар запросили приїхати до Бахчисараю з таким же візитом, як на Тайвань. І більшість присутніх наголошували, що наступну платформу ми проведемо в Бахчисараї.

Щодо виступів, риторика загалом значно змінилася порівняно з торішньою Кримською платформою. Були виступи не лише з засудженням та занепокоєнням, а з чітким наміром підтримувати Україну в її боротьбі до перемоги. І це звучало практично від усіх глав парламентів, делегацій у різних аспектах: і щодо підтримки нашої боротьби, і щодо підтримки економічних напрямів.

Ця підтримка виражалася в закликах до притягнення до відповідальності за ті злочини, які Путін та його банда вчиняють проти українського народу, а також до створення трибуналу щодо цих злочинців. Скажу свої відчуття і нашої делегації: ми бачили консолідацію зусиль парламентарів. Я наголошую на парламентарях, тому що в європейських державах велика роль належить парламентам. Вони ухвалюють рішення, відображають настрої в суспільстві. І така категорична підтримка України говорить про те, що і в суспільстві цих країн настрої досить позитивні щодо України.

[Пропозиція Рефата Чубарова] змінює саму суть держави України щодо захисту політичних прав кримськотатарського народу. Перший етап ми пройшли за допомогою закону про корінні народи. Другий етап — зараз триває активна робота щодо статусу кримськотатарського народу, а далі ми продовжимо працювати над зміною статусу самої автономії.

Я її називаю недоробленою автономією — через вплив російського вектора в Україні її фактично зробили “російською автономією”. У сьогоднішніх виступах ми чули про роль кримськотатарського народу у боротьбі за Крим. Голосом Криму всі ці важкі вісім років здебільшого був у своїй послідовній опозиційності кримськотатарський голос. Він казав, що Крим — це Україна.

Це, у свою чергу, досить сильно впливало на міф про нас, на політичну демагогію Путіна та його бандитської влади, що в Криму є якийсь кримський народ, який вирішив, що Крим увійшов до якоїсь там гавані. Так ось — це розбиває вщент сам підхід цього російського наративу і дуже добре впливає на відновлення міжнародного права в таких питаннях, як визначення статусу прав корінного кримськотатарського народу.

Джон Гербст, колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру Atlantic Council

— Я брав участь в першому саміті Кримської платформи, який мав великий успіх. Думаю, цей саміт наголошує на тому, що Крим належить Україні, що російська партія там нелегально і не залишиться назавжди. Настане день, коли Крим повернеться під контроль Києва.