Європа готується до знакових рішень: чим для України важливий саміт у Молдові, пояснили експерти

Європейські політики на полях саміту в Молдові. Фото: president.gov.ua

У Молдові завершився другий саміт Європейської політичної спільноти. Подія відбулася в невеличкому селі Бульбоака — неподалік від кордону окупованого росіянами Придністров’я і всього за 22 км від українського кордону.

Це наймасштабніша подія на території Молдови з часів здобуття нею незалежності. Перший, установчий, саміт Європейського політичного співтовариства відбувся в жовтні 2022 року в Празі. Наступний планують провести цієї осені в Іспанії, у місті Гранада.

Формат саміту об’єднує країни Європи, причому не тільки ті, які є членами Євросоюзу. Загалом на саміт прибули лідери 47 держав, а також керівництво Європейського Союзу. Представників Росії та Білорусі на зустрічі не було.

У саміті взяв участь президент України Володимир Зеленський.

Меседжі Зеленського на саміті

Український лідер говорив про реалізацію української формули миру, гарантії безпеки для України, шляхи членства в ЄС і НАТО, а також про коаліцію винищувачів і ЗРК Patriot.

Володимир Зеленський озвучив три кроки і три напрямки допомоги від Європи, які наблизять перемогу України.

Перший крок — забезпечення повного захисту від російського терору на землі та в небі. Зеленський закликав Захід постачати Україні бойові літаки та системи ППО, які дозволять Україні отримати перевагу на полі бою.

Другий крок полягає в тому, що світові слід чітко визначитися з усіма напрямками російської агресії не лише в Україні.

Третя складова — для успішного подолання агресії Україні потрібно вступити до НАТО та ЄС.

“Хочу наголосити, влітку у Вільнюсі на саміті НАТО потрібне чітке запрошення України до членства. Потрібні гарантії безпеки на шляху до членства в НАТО. Восени щодо нашого вступу до ЄС потрібне чітке позитивне рішення. Ми також готуємося до Саміту миру, який допоможе першій спільноті реалізувати спільну формулу миру. Це — глобальна потреба, час настав і сумніви мають розвіятися”, — сказав Зеленський.

Президент підкреслив, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтримує Україну:

“Але нам потрібна вся єдність у всьому Альянсі, і ми працюємо над цим. Коли ми переможемо, війна припиниться або Росія може зупинити цю війну раніше, вони можуть піти на свою незалежну територію з нашої території”.

При цьому президент наголосив, що Україна не буде втягувати у війну жодну країну Альянсу, тому прекрасно розуміє, що не стане членом НАТО, поки триває війна з Росією.

Також він торкнувся теми захисту системами Patriot не тільки українського неба, а й усієї Європи. Зеленський вважає, що будівництво Air defense shield необхідно почати з території України, тому що саме тут зараз триває війна.

“Поки у нас не буде літаків, нам потрібно більше Patriot. Безпека має бути не тільки на території України, безпека тоді буде і в наших сусідів. У сусідів, у яких спільне європейське майбутнє, спільне майбутнє в Європейському Союзі. Я вважаю, що Молдова буде пліч-о-пліч іти з Україною. З нашого боку ми будемо робити все, щоб допомогти Молдові. Ми сьогодні приєвропейський континент, тому Patriot потрібні і для захисту Європи. Наша пропозиція Skyshield і Air defense shield для всього європейського континенту. Ми точно розуміємо, які системи як працюють, на жаль, у нас було живе випробування. Це важливо для спокою на континенті”, — наголосив він.

Заяви інших учасників саміту

Перед заходом Зеленський зустрівся з президенткою Молдови Маєю Санду й обговорив із нею спільні інфраструктурні проєкти та європейське майбутнє двох країн.

Санду подякувала Україні за забезпечення безпеки Молдови в такі небезпечні для Європи дні.

“Сьогодні Україна забезпечує безпеку Молдови як щит, і ми вдячні за це. Молдова поважає суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України та її міжнародно визнані кордони. І, звичайно ж, ми підтримуємо ініціативу створення Міжнародного трибуналу для тих, хто скоює злочини в Україні”, — сказала Санду.

Майя Санду і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провели спільну пресконференцію. На ній йшлося про євроінтеграційний шлях Молдови, про успіхи країни на цьому напрямку. Урсула фон дер Ляєн оголосила про новий пакет допомоги для Молдови, який має прискорити рух держави до ЄС.

“Я рада оголосити про новий пакет підтримки для Молдови. Ми хочемо підтримати вас, щоб вирішити проблему впливу війни, яка буквально у вас за порогом, ми хочемо наблизити вас до Європейського Союзу. Цей пакет має п’ять дуже конкретних ініціатив. По-перше, ми ведемо закон про зниження плати за роумінг між ЄС і Молдовою. Я думаю, що це дуже хороший крок, який піде на користь людям і нашим компаніям, тому що дійсно дешевший роумінг об’єднує людей”, — заявила президентка Єврокомісії.

Прибув до Кишинева і глава дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель. Спільно з міністром закордонних справ Молдови Ніколаєм Попеску і міністром внутрішніх справ Республіки Молдова Анною Ревенко вони офіційно відкрили нову місію партнерства Європейського Союзу в Молдові.

“Ми бачимо спроби дестабілізувати Молдову в економічному або політичному планах. Зрештою Євросоюз і Молдова керуються спільною метою забезпечення миру, безпеки і стабільності для громадян Молдови і громадян Європейського Союзу. Тому що ми стикаємося з однаковими проблемами. Роблячи Молдову сильнішою, ми робимо сильнішим і ЄС”, — заявив Боррель.

В останній момент від участі в заході відмовився переобраний президент Туреччини Реджеп Ердоган.

На полях саміту Володимир Зеленський провів зустріч із Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцем. На тлі активних ракетних обстрілів з боку РФ Зеленський наголосив на необхідності продовження оборонної підтримки України, насамперед посилення спроможностей українського ППО.

Формат Європейської політичної спільноти запропонував 9 травня минулого року — у День Європи — президент Франції Емманюель Макрон. Він ініціював створення новоствореної структури, до якої могли б увійти країни, що поділяють європейські цінності та прагнуть вступити до ЄС. Макрон і Зеленський також зустрілися на полях саміту в Молдові.

Оцінки експертів

Про майбутні результати саміту, його відмінність від інших подібних заходів і роль Молдови в ефірі телеканалу FREEДОМ міркували:

  • Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник;
  • Володимир Фесенко, політолог;
  • Віталій Андрієвський, доктор історії, директор Інституту ефективної політики;
  • Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих міст”.

РУСЛАН ОСИПЕНКО: Усі розуміють, то Україні потрібно щось запропонувати на саміті у Вільнюсі

— Цей саміт — дуже важливий інструмент. Фактично це відгалуження саміту демократичних держав, який проводив президент США. Там беруть участь перші особи, які уповноважені ухвалювати ті чи інші важливі рішення для нас. Тому можливість брати участь у цьому саміті важлива.

Йде боротьба за Молдову. За Грузію, очевидно, вже боротися не будуть, бо зрозуміли, куди вона “дрейфує”.

Молдову хочуть прийняти до європейських структур і, можливо, надалі навіть до НАТО, тому що формується єдиний простір навколо Чорного моря — він важливий, тому що там іде торгівля продовольством і нафтопродуктами. Хто контролює Чорне море — контролює ці торговельні потоки. Це вихід східного флангу НАТО на узбережжя. Тому важливо убезпечити цей фланг — щоб усі однодумці були в одному союзі.

Відновлення міжнародного порядку, перемога України, повернення дітей, повернення до колишньої системи безпеки — меседжі Зеленського, які говорять про те, що Україна є вістрям списа демократичного світу. І ми почули відповідь під час двосторонніх зустрічей — нас будуть підтримувати в нашій боротьбі.

Підсумком цієї зустрічі мають стати попередні домовленості перед самітом у Вільнюсі. Усі розуміють, що ставки дуже високі, що нам уже один раз відмовили у 2008 році, фактично залишивши нас на порозі Північноатлантичного альянсу. І зараз усі роблять заяви після зустрічей, що Україні треба запропонувати щось більше, ніж було запропоновано на Бухарестському саміті 2008 року. Тобто або план, або графік, або часові параметри, коли ми станемо членами НАТО.

Бо якщо ми не стаємо членами НАТО, гарантовано буде наступна війна. Тобто Україна залишається за межами сфери впливу Заходу, і вона залишається поруч із Росією, яка програє війну, і в якій будуть домінувати реваншистські настрої. У такому разі наступна війна буде більш жорстка, ніж зараз. Вона буде в усій Європі.

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Саміт у Молдові — знак для всіх країн, які хочуть стати членами ЄС

— Цей саміт об’єднує не тільки країни ЄС, а й інші європейські країни, які не є її членами. Це дає змогу, до речі, активніше працювати і з тими країнами, які хочуть вступити до Євросоюзу. У цьому випадку йдеться про Україну та Молдову. Питання війни РФ проти України — це ключове питання міжнародної безпеки. Тому Зеленський, звичайно ж, завжди є одним із головних ньюсмейкерів на будь-яких міжнародних заходах такого формату.

Участь нашого президента — неважливо, чи це саміт Європи, чи “Велика сімка”, чи Ліга арабських держав, — скрізь це подія, тому що проблеми України, українське питання, протистояння України російській агресії — це ключове питання міжнародної безпеки.

Те, що саміт вирішили провести в Молдові, я думаю, це великий знак уваги до країн, які хочуть стати членами ЄС. До того ж, це був знак уваги Україні. Провести такий саміт в Україні зараз складно через війну.

ВІТАЛІЙ АНДРІЄВСЬКИЙ: Саміт у Молдові — це ще й сигнал для РФ

— Цей саміт — ініціатива Макрона, це спроба створити велику Європу. Тобто це країни Євросоюзу плюс ті країни, які не входять до нього, але є демократичними. Тому сюди не увійшли Росія і Білорусь.

Найголовніше на саміті — тема допомоги Україні у протистоянні Росії. Ми можемо тисячі слів сказати про користь євроінтеграції для Молдови.

Якщо не буде перемоги в Україні, ніколи для Молдови ніякої євроінтеграції не буде, а російські війська стоятимуть у Кишиневі.

Треба зазирнути за горизонт, усвідомити, що буде після завершення війни. Ми маємо розуміти, що Росія не заспокоїться і потрібно створювати потужну систему безпеки разом з Україною, Молдовою, європейською спільнотою і, можливо, з НАТО.

Економічне відновлення, в першу чергу, України і Молдови, яка теж дуже сильно постраждала від цієї війни. І я думаю, що вже зараз потрібно опрацьовувати питання економічного відновлення цього простору. Потрібно загальні слова про демократію наповнювати реальним змістом.

Тим, що саміт провели в Кишиневі ЄС хоче показати, що його простір розширюється, і до цього простору входять Молдова та Україна. Це певний сигнал.

Ініціатори цього саміту хочуть показати, що спроби Путіна дестабілізувати ситуацію в Молдові – спричинити заворушення, змінити владу — не вдадуться, бо Молдова не самотня. За нею стоїть європейська спільнота, не тільки ЄС, а й багато інших європейських країн. Я все ж таки сподіваюся, що коли Україна розв’яже свої проблеми, ми разом розв’яжемо проблему Придністров’я, яке буде у складі Молдови де факто.


ОЛЕКСІЙ БУРЯЧЕНКО: Україна вкотре нагадала, яких відповідей чекає влітку та восени від Заходу

— Цей саміт був започаткований торік після повномасштабного вторгнення РФ, тому що саме Україні був потрібен близький майданчик для переговорів з усім цивілізованим світом. Ясна річ, що збирати такий саміт у Києві, коли ворог стояв біля воріт було неможливо. Тому було ухвалено рішення проводити такий форум у Кишиневі. Це надзвичайно важлива подія, тому що там присутні найвищі делегації з 47 держав Європейського Союзу, і не тільки.

Президент Зеленський у вступному слові артикулював, що потрібно Україні. Було сказано про зброю і підтримку України, окрім авіаційної коаліції було запропоновано ще заснувати коаліцію Patriot.

Ми чекаємо влітку рішення від саміту НАТО у Вільнюсі, а восени — рішення щодо прийняття в члени Європейського Союзу. Президент сказав, що ми маємо до саміту у Вільнюсі провести саміт української формули миру.

Тобто, в принципі, він ще раз повторив усе те, що вже чули партнери. Але особистий контакт надзвичайно важливий.

Читайте такожУдарами балістичних ракет по Києву росіяни намагаються знищити Patriot — комплекс псує їхній імідж, — Попович

Прямий ефір