Як Україна та РФ використовують м’яку силу для досягнення політичних цілей, пояснив Фесенко

Володимир Фесенко. Фото: uatv.ua

Механізми м’якої сили використовувалися в політиці завжди — кінематограф, культура, музика допомагали досягти бажаного політикам і президентам. Поширення цінностей допомагає розширити політичний порядок денний серед країн. Росія теж намагалася просувати свої наративи шляхом м’якої сили, але вважала її менш ефективною й застосувала агресію і терор до країн, на які хотіла вплинути. Про це в ефірі телеканалу  FREEДОМ сказав політолог Володимир Фесенко.

“Це такий політологічний термін — м’яка сила, Soft power. Його свого часу ввів відомий американський політолог, теоретик міжнародних відносин Най. І от коли говорять про м’яку силу, це протиставлення так званій жорсткій силі. Жорстка сила — це застосування військової сили або санкцій, це теж можна вважати жорсткою силою, оскільки це прямий тиск”, — пояснив Фесенко. 

За його словами, у сучасному світі все частіше використовується м’яка сила — вплив країни за допомогою інформаційних, гуманітарних, соціальних інструментів. 

Наприклад, у Сполучених Штатах після Першої та Другої світової війни найпотужнішим інструментом впливу на решту світу був кінематограф, доповнив Фесенко. 

“І досі, до речі, залишається таким інструментом Голлівуд. Це найпотужніший вплив із погляду поширення американських цінностей, знань про Сполучені Штати і поваги до США. Література, культура, театр — це все м’яка сила, засоби масової інформації”, — сказав політолог.

Для України, особливо в умовах війни, м’яка сила теж має величезне значення, вважає Фесенко.  

“У нас менше можливостей, особливо в умовах війни. Звичайно, у нас немає таких фінансових, інформаційних ресурсів, як у США або у Європейського Союзу, або навіть у окремих європейських країн. Проте ресурси є, вони використовуються. Під час війни саме Володимир Зеленський став найпотужнішим інструментом нашої м’якої сили. Це зараз один із найвідоміших і найпопулярніших, у всякому разі, у демократичному світі, політиків. І повага до нього — величезна. Тому його звернення до парламентів різних країн світу, до учасників кінофестивалів, до зібрань громадськості, від студентів до науковців і діячів культури, мають величезний вплив на громадську думку, на формування відповідних настанов, щоб не забували про війну в Україні, щоб активно нам допомагали”, — зазначив гість ефіру. 

Фесенко нагадав, що і в Україні, і за кордоном зараз активно працюють різні діячі культури для того, щоб доносити правду про те, що відбувається в країні, щоб підживлювати позитивні емоції до неї. 

“Ось зараз я знаю, відомий український письменник, драматург Сергій Жадан перебуває з великим туром у Сполучених Штатах. І це теж сприяє формуванню громадської думки на нашу користь. Тому що люди дізнаються про українську культуру, про те, що українці — це не тільки бійці, сильні на фронті, але в Україні є розвинена традиція художнього слова, є традиція свого театру, кінематографа. І ось це теж спосіб просування наших інтересів і позицій за кордоном у сучасному світі”, — сказав Фесенко.

М’яка сила, вважає він, має величезне значення. Адже в кінцевому підсумку це дає Україні підтримку політичну, фінансову і підтримку зброєю. 

“Тобто робота з відомими людьми, не тільки з політиками, конгресменами, депутатами, залучення їх на бік України, — це теж важливий фронт. Наш фронт за збереження посилення підтримки України. Щоб нам допомагали вистояти в цій війні та перемогти”, — резюмував політолог.

Водночас він зазначив, що Росія теж використовувала м’яку силу, але своєрідно. Величезні фінансові ресурси, завдяки високим цінам на нафту у 2000-ні роки, Росія використовувала для впливу на Захід. 

“Як це відбувалося? Канал Russia Today різними мовами. Хто бував за кордоном у готелях, на відпочинку або в готелях у Західній Європі, у США, бачили списки каналів. Там завжди цей був. І, звісно, ось ця отрута путінської пропаганди проникала роками. Ба більше, транслювалися за кордоном і федеральні російські канали російською мовою. А в Німеччині кілька мільйонів російськомовних жителів, вихідців із колишнього Радянського Союзу, як і в багатьох інших країнах Західної Європи. І вони слухають, дивляться, хтось через супутник, хтось у кабелі мають ці канали”, — зазначив Фесенко.

Він нагадав, що тільки після 24 лютого 2022 року почали забороняти мовлення російських пропагандистських каналів за кордоном, на рівні Євросоюзу запровадили санкції. 

“Це принципово важливо. Уже всі зрозуміли, що в умовах війни не можна гратися в таку абстрактну свободу слова. Треба боротися з російською пропагандою, зокрема через заборони. Тому що є ось ці брудні гроші, коли купували, використовуючи корупційні механізми і політиків, і журналістів, і громадських діячів”, — доповнив Фесенко.

Читайте також: Вплив України у світі зростає — як працює м’яка сила (ВІДЕО)

Прямий ефір