Вибори без вибору: чому Токаєв переміг у президентських перегонах (ВІДЕО)

У Казахстані відбулися дострокові президентські вибори. Сам президент Касим-Жомарт Токаєв став ініціатором їхнього проведення і вніс зміни до Конституції. Серед нововведень — скасування страти, розширення повноважень президента та збільшення терміну його перебування на посаді з п’яти до семи років. Токаєв обіцяє реформувати поліцію та суди, збільшити витрати на соціальну сферу, інформує FREEДОМ.

Ще від початку президентських перегонів у Казахстані “державні” соцопитування, адже незалежних фактично немає, показували, що президентом знову стане Касим-Жомарт Токаєв.

У виборчій кампанії взяли участь ще п’ятеро кандидатів. Про них у Казахстані знають мало. У тому числі й тому, що передвиборча кампанія розпочалася лише наприкінці жовтня. Адже з ініціативи самого Токаєва в країні оголосили дострокові вибори. Нинішній президент явно впевнений у перемозі. Навіть відмовився від участі у передвиборчих дебатах на національному телебаченні.

Ось що про вибори кажуть мешканці Казахстану:

• За Токаєва, інших я не знаю.
• На вибори збираюся, за Токаєва голосуватиму. Більше за кандидатів я не знаю.
• Викреслю всіх, щоб не використали мій бланк.

Касим-Жомарт Токаєв став президентом Казахстану у 2019 році після відставки Нурсултана Назарбаєва, який обіймав посаду майже три десятиліття. Назарбаєв при Токаєві очолював Раду національної безпеки.

У січні 2022 року у низці міст Казахстану розпочалися масові протести. Їхньою причиною стало подорожчання палива, але акція швидко набула політичного характеру. Громадяни країни вимагали відставки Назарбаєва. Понад 220 протестувальників, за даними казахської Генпрокуратури, загинули після жорстокого придушення протестів силовиками. Токаєв зняв Назарбаєва з посади. А парламент країни скасував закон, який надає першому президентові імунітет від судових переслідувань.

Нового лідера Казахстану обирають на сім років, цей термін — ініціатива Токаєва, яку підтримав парламент. Нинішні вибори припали на період похолодання у відносинах Казахстану та Росії. Астана не визнає окупації українських територій, підтримує антиросійські санкції. У країні скасували парад на 9 травня та заборонили символіку російської агресії.

“Громадська думка засуджує війну, вважає її несправедливою, не вірить російській пропаганді. І ця думка зараз панує в публічному дискурсі Казахстану. Казахи чудово бачать, що наступними будуть вони. Вони дуже раді тому, що Україна чинить опір”, — зазначив заступник директора Центру близькосхідних  досліджень Сергій Данилов.

Голосування в Казахстані — це скоріше вибір без вибору, кажуть експерти. Політологи вважають, що Токаєв оголосив дострокові вибори, щоби не допустити появи реальних опозиційних кандидатів.

“Дуже багато до Токаєва питань, але, з іншого боку, всі настрої, все це перебуває в межах соціальних мереж. Партії в нас, як і раніше, опозиційні не реєструють, якісь виступи чи масові акції протесту припиняються. Як і раніше, політв’язні існують, і тут жодних змін не відбулося”, — пояснює політолог Віктор Ковтуновський.

Також вибори в Казахстані прокоментував лідер руху “Віра народу” Казбек Бейсебаєв.

“Всі наші вибори були виборами чинного президента, де інші кандидати надавали цьому легітимності і своєю участю становили фон для кампанії. З іншого боку, ці дострокові вибори є своєрідним висловлюванням вотуму довіри Токаєву, який оголосив про політичну модернізацію країни”, — заявив він в інтерв’ю DW.

За президентськими виборами відбудуться позачергові парламентські вибори. Провести їх у 2023 році також запропонував Токаєв.

Читайте також: “Казахстан — важливий і значущий партнер”: навіщо Боррель вирушив до Центральної Азії (ВІДЕО)