Війну РФ проти України можуть пережити не всі: про майбутнє міжнародних організацій говоримо з депутатом та дипломатом

Очільники МЗС та делегацій країн ОБСЄ на 29-й зустрічі Ради міністрів в Лодзі. Фото: osce.org

В польському місті Лодзь відбулося дводенне засідання Ради міністрів країн Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Головними темами зустрічі стали війна Росії проти України, примушення країни-агресора до виплати репарацій та створення спеціального міжнародного трибуналу для російських військових злочинців.

На засіданні ОБСЄ в такому форматі вперше не був присутній міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Хоча організація офіційно не забороняла російському дипломату брати участь у зустрічі, Польща відмовила йому у візі та відповідно у в’їзді до країни. Схожа ситуація склалася за тиждень до цього, коли у Варшаві проходило засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ — туди також не пустили делегацію РФ.

У відповідь на це очільник російського МЗС звинуватив організацію в упередженості та “руйнуванні засад ОБСЄ”.

“Захід вже довгі роки намагається здійснити, якщо хочете, приватизацію, але, напевно, вірніше сказати, рейдерське захоплення ОБСЄ, підпорядкувати собі цей останній майданчик для загальнорегіонального діалогу”, — вважає Лавров.

Звинувачення з боку країни-агресора прокоментував міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау, яка головує в ОБСЄ.

“Ми передаємо головування в ОБСЄ в зовсім інших умовах, ніж воно було передано нам 1 січня. І це не питання філософії чи пріоритетів керівництва ОБСЄ, а спроби Росії взяти ОБСЄ в заручники… Це була Росія, яка в лютому відхилила оновлений діалог з європейської безпеки. Це була Росія, яка в березні відкинула продовження мандату СММ в Україні. Це була Росія, яка в травні заблокувала консенсус щодо зустрічі ОБСЄ з питань людського виміру. Це була Росія, яка в червні відхилила продовження мандату Офісу координатора проектів в Україні. Це була Росія, яка заблокувала призначення головування в 2024 році без наведення жодних причин, чому Естонія не може бути прийнятним кандидатом. Що ще Росія заблокує”, — заявив голова польської дипломатії на зустрічі Ради міністрів в Лодзі.

На Заході спостерігається втома від імітації Росією переговорів та дипломатії, проте для зміни ситуації необхідно реформувати міжнародні організації. Однією з головних проблем на сьогодні є право вето, яке дає зокрема країні-агресору можливість блокувати рішення в таких структурах, як ОБСЄ та Рада безпеки ООН.

Українську делегацію на засіданні в Лодзі очолював міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Серед вимог нашої держави він озвучив виключення Росії зі складу ОБСЄ.

“Єдиний шанс врятувати ОБСЄ — це виключити Росію з цієї організації. Ми почули багато слів сьогодні та вчора на неформальній зустрічі міністрів про необхідність підтримки всеосяжного діалогу з Росією та взагалі з усіма учасниками ОБСЄ. Але наша відповідь на це була дуже проста: ОБСЄ має визначитися — або смерть з Росією, або життя без Росії. Іншого шляху ця організація, яка надзвичайно важлива, не має. Рішення потрібно приймати, бути креативними та шукати моделі”, — сказав глава МЗС України.

Проте цього року виключення країни-агресора не вдалося погодити. Як обіцяють в МЗС Північної Македонії, яка головуватиме в ОБСЄ наступного року, країни-учасниці продовжать шукати рішення.

Як змінити правила консенсусу? Відповіддю було б — потрібний консенсус, щоб змінити правила консенсусу. На жаль, правової основи для виключення будь-якої держави-учасниці не існує. Але це не означає, що ми не маємо простору для роботи і для того, щоб просувати порядок денний ОБСЄ. Існує список механізмів, які ми можемо використовувати і які вже застосовувалися. І ми намагатимемося пустити у справу всі ці механізми”, — сказав міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі.

При цьому переважна більшість країн-учасниць ОБСЄ засудила військову агресію Росії. У десятках виступів на пленарній сесії засідання звучали слова підтримки України.

Говорили учасники заходу і про створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину військової агресії РФ, для якого партнери України допомагають збирати докази та розробляють механізм притягнення Росії до відповідальності.

Спільну декларацію за підсумками зустрічі в Лодзі затвердити не вдалося. Однією з причин, за словами Збігнєва Рау, стало те, що всі рішення в організації ухвалюються консенсусом, а його не було. Але він наголосив, що позиція більшості країн відома: вони засуджують російське вторгнення, тому сенсу в загальному документі не було.

Польський міністр також підтвердив, що серед членів ОБСЄ розпочалися дискусії щодо реформи організації, тому що її діяльність неможлива, коли одна з країн-учасниць атакує іншу.

“Наша організація була заснована для того, щоб забезпечити мир та співпрацю серед країн-учасниць… Основну ідею функціонування організації було порушено російською агресією проти України”, — зазначив Збігнєв Рау.

Як російська агресія проти України порушила проблему реформування міжнародних організацій? Чому так складно виключити країну-агресора з їхнього складу чи позбавити її права вето? На яких майданчиках Україна працює над недопуском Росії на засідання високого рівня та яка позиція в цьому питанні у наших партнерів? Що означає визнання Голодомору геноцидом українського народу з боку парламентів деяких держав Європи? Яка роль Франції у створенні спеціального трибуналу? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

  • народний депутат України, член української делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ Євгенія Кравчук;
  • посол України у США у 2005-2010 роках, у Франції у 2014-2020 роках Олег Шамшур.

Євгенія Кравчук: Варто говорити про те, які міжнародні організації взагалі переживуть війну Росії проти України

— [Міністра закордонних справ Сергія Лаврова] не запросили лише тому, що Польща приймала засідання Комітету міністрів. До цього у Варшаві відбулося засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, де я як представник делегації брала участь. Хоча сама організація Росію не виключила, але дякуючи Польщі — росіяни туди не приїхали.

Парламентська асамблея у Варшаві намагалася проголосувати зміни до регламенту, щоб мати змогу усунути делегацію країни-агресора. Але в ПА, на жаль, знову сказали — діалог, не можна…

На мою думку, ОБСЄ має вибір або бути в абсолютному безвиході — міністр Кулеба сказав, що ОБСЄ на шляху до пекла, якщо Росію не виключать — або виключити РФ і переглянути свої правила, де одна сторона може ветувати все, що робить організація.

Це просто в голові не вкладається, що безпекова організація може бути заблокована країною-агресором!

[Виключити РФ зі складу ОБСЄ] складно, тому що це вимагатиме змін правил, зокрема відійти від правила консенсусу. Але ми також бачимо, що правило консенсусу не працює в Раді безпеки ООН, де Росія, яка напала на іншу країну і вбиває громадян, блокує будь-які рішення організації, яка була створена після Другої світової війни для запобігання конфліктам.

Тому варто говорити про те, які міжнародні організації взагалі переживуть війну Росії проти України.

Якщо просто збиратися, говорити, робити якісь резолюції більшістю голосів, але не приймати рішень — мабуть, всі збережуть свою присутність… Але якщо включити здоровий глузд, то нам потрібно або створювати нові організації, або перезапускати ті, що працюють. У випадку Парламентської асамблеї наша делегація заявила наприкінці засідання у Варшаві, що якщо депутати ПА — а депутати це політики, а не обмежені обов’язками посли — не можуть усунути делегацію, яку очолює Петро Толстий, який відкрито каже, що треба вбивати українців, що України як країни не існує… То, вибачте, Україна як делегація не буде присутня на засіданні у Відні в лютому.

Нагадаю, що Австрія, яка прийматиме це засідання — нейтральна країна, як вони себе називають. Вони видадуть візи росіянам, і ті приїдуть до Відня. Ми вже працюємо з різними країнами — країнами Балтії, Канадою, Великою Британією — щоб бойкотувати засідання, якщо в ньому братиме участь російська делегація.

Буду абсолютно відвертою: станом на сьогодні, ОБСЄ та європейські лідери не мають жодних важелів впливу на РФ. На таких майданчиках, як ПА ОБСЄ, ПА НАТО, ПАРЄ, ми звертаємось не просто до якоїсь організації. Там сидять депутати національних парламентів, які потім приїжджають до своїх країн, голосують за санкції, за виділення коштів з бюджету для України.

І у нас набагато більше прихильників, ніж тих, хто вагається. Але якщо для організації абсолютно нормально, що там сидітимуть військові злочинці, говоритимуть маячню, то треба замислитись, навіщо така міжнародна організація і що вона привносить. Може, варто збиратися в форматі light-minded coutries — країн, які поділяють спільні цінності.

Зрозуміло, що для ОБСЄ це розвилка: або вони існують як впливова організація, або вони закінчать як організація, яка, наприклад, їздить і спостерігає за виборами. Але навіть в такому випадку деякі країни можуть сказати — якщо вас влаштовує присутність Росії, чому ми повинні вас слухати? Тому це момент істини для багатьох організацій, зокрема ОБСЄ.

Я таки вірю, що ще є шанс для реформ. Це вікно, напевно, відкрито протягом пів року, але з цим не можна затягувати. Ці заяви росіян про “дискредитацію” нагадують те, що вони говорили до виключення з ПАРЄ — не потрібні нам Рада Європи, ЄСПЛ, у нас все добре, у нас своя конституція…

Цей тиск або призведе до того, що організація реформується, або до “жесту доброї волі” — Росія сама її покине, зрозумівши, що їй тут не раді. Але все ж таки треба покладатися на те, що організація сама може реформуватися. Ми зараз в постійному контакті з іншими країнами. Вони кажуть — ми теж не бачимо сенсу бути в організації, яка заплющує очі на вбивства українців, на атаку на суверенну країну. Про яку безпеку ми тут говоримо? Росія і є загрозою безпеці в Європі та для країн ОБСЄ.

Олег Шамшур: Ізоляція Росії на міжнародній арені посилюється

— Заборона Лаврову брати участь в засіданні ОБСЄ — це, насамперед, дії влади Польщі, яка нині головує в організації. Я хотів би, щоб цей приклад наслідували й інші держави.

Ізоляція Росії на міжнародній арені посилюється — про це свідчать відповідні резолюції. І я хотів би найближчим часом побачити повну ізоляцію Росії. Це було б не просто сигналом, а політичним актом з боку всього цивілізованого світу, всієї демократичної спільноти.

Водночас [у визнанні Голодомору геноцидом українського народу з боку парламентів Німеччини, Ірландії, Молдови та Румунії] є кілька аспектів. Як ви знаєте, ми і, зокрема, я під час роботи в системі МЗС боролися за визнання саме геноцидом. Це важливо, по-перше, для відновлення історичної справедливості, щоб весь світ знав про те, що відбувалося в Україні в 1932-1933 роках. По-друге, це важливо, щоб це ніколи не повторилося.

Це теж важливо для того, щоб весь світ бачив, що дух свободи, прагнення незалежності були в України завжди. І незважаючи на жодні поразки, терор, геноцид наша країна вистоить і переможе в цій війні.

І останнє: ми говоримо про те, що відповідальність за Голодомор несе комуністичне керівництво тодішнього Радянського Союзу. Але якщо Путін говорить про те, що розпад Радянського Союзу був найбільшою трагедією 20 століття, це багато говорить про те, який режим був в СРСР і які його ідеологічні спадкоємці.

При цьому чекати на швидкі рішучі заходи, наприклад, з боку НАТО не доводиться, треба це визнати. Тобто, допомогу нам більше надають окремі члени Альянсу. Але остання зустріч [глава МЗС НАТО в Бухаресті] була дійсно важливою, зокрема, для зміцнення коаліції на підтримку України. Необхідно, щоб ми постійно отримували, насамперед, озброєння. Очевидно, також було обговорено питань, пов’язаних з заявкою України на членство в НАТО.

В цьому питанні я поки що не бачу консенсусу. Але зараз абсолютно зрозуміло, що це не тільки має статися, а й в цьому зацікавлені і Україна, і члени НАТО.

В питанні про форму притягнення до відповідальності Путіна та його оточення, як і в питанні про конфіскацію російських активів, консенсусу, на жаль, немає. Для нас очевидно, що існуючі міжнародні правові механізми не дають можливості притягти Росію до відповідальності щодо акту агресії проти України. Тому обговорюється питання створення трибуналу, консультації з цього приводу проходили в Нідерландах. А те, що така впливова країна, як Франція, розпочала роботу зі створення трибуналу, безумовно, сприятиме позитивному вирішенню цього питання, і список трибуналу справді буде створено.

Прямий ефір