Війна — це робота, а виграє той, хто виконує її краще: історія Героя України Ростислава Козія (ВІДЕО)

Ростислав Козій. Скріншот: uatv.ua

Він тричі поранений під час повномасштабної війни РФ проти України. Офіцер Десантно-штурмових військ ЗСУ, підполковник Ростислав Козій. 2022 року він отримав звання героя України. Свою історію про найзапекліші бої, бойові будні він розповів телеканалу FREEДОМ.

Війна — це робота. Хто найкраще виконує свою роботу, той виграє, переконаний військовий. Про війну він міркує філософськи, ставиться до неї як до роботи. Вона розпочалася для нього не 24 лютого, а триває вже дев’ять років. У 2014 році він був одним із тих, хто звільняв міста Донбасу від окупаційних військ.

“Там я отримав перше поранення. А до того, як почався конфлікт, ми прикривали кордон з Автономної Республіки Крим. Ми прикривали перешийок”, — згадує Ростислав.

Йому лише 33 роки, а він уже підполковник. Кар’єру військового почав після восьмого класу, тоді вступив до спеціалізованого ліцею. Хотів бути як тато — військовим. Усі роки він прослужив в АТО. Перед початком повномасштабної війни саме збирався на ротацію.

“За тиждень до 24 числа нас сильно почала обстрілювати артилерія. Але ми до останнього не думали, що буде повномасштабний наступ 24-го. Вранці на наші позиції розпочалася атака”, — каже він.

Виборювали кожен населений пункт. Ростислав запевняє, що десантно-штурмові війська завжди були елітою Збройних сил України та завжди доводили це на ділі, а не на словах.

“Ми тоді пробували, але противника було набагато більше. Техніка, танки йшли. Ще не було впевненості у нас боротися проти танків”, — зазначає військовий.

Росіяни, каже Ростислав, теж навчаються.

“Мені здається, за все своє життя, за всі конфлікти, вони ще такої війни не мали. Тому вони зараз навчаються. Зараз їхня мотивація, мені здається, переросла в помсту. Вони багато людей втратили. Але поки я можу тримати зброю в руках, я захищатиму, відбиватиму наші території”, — додав він.

З бригадою Ростислав захищав Сєвєродонецьк, Кремінну, Зарічне, потім знову Лиман, як у 2014 році.

Командна ланка бригади батальйону вже мала досвід бойових дій і практично було простіше. За особливі нагороди воїн отримав звання Героя України.

“Але основна частка моєї нагороди — це заслуга колективу батальйону від першої до останньої людини. Усіх, хто виконував завдання. Адже я воював не один. Всі ми воювали, завдяки їм я отримав нагороду. Я віддав би її кожному. Моя мрія, щоб війна закінчилася, як і будь-якого військового, і відновлення Збройних сил України”, — підсумував Герой.

Читайте також: Самогубна розвідка боєм та відволікання уваги ЗСУ: що роблять російські війська у Запорізькій області, пояснили експерти

Прямий ефір