Верифіковано понад 500 злочинів РФ проти культурної спадщини України, — заступниця голови Мінкульту

Зафіксовано та верифіковано понад 500 злочинів РФ проти культурної спадщини України. Про це сьогодні, 6 березня, в ефірі телеканалу FREEДОМ повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко.

“Це пам’ятки архітектури, монументального мистецтва, пам’ятки археології. Це все те, що відновити просто так після війни і порахувати це, грубо кажучи, у квадратних метрах, у тоннах бетону чи цегли, чи скла неможливо. Це те, що зберігає нашу пам’ять, що формує нашу ідентичність, що допомагає нам бути суспільством, відрізняти себе від інших національностей, від інших країн. І ці втрати оцінити, мабуть, буде навіть набагато складніше”, — сказала вона.

Заступниця міністра зазначила, що, насамперед, Російська Федерація проводить політику культурної асиміляції досить давно. Це не дев’ять років війни, а 100-річчя.

“Це імперська політика щодо своїх колоній, вона триває кілька століть. Те, що Росія не була покарана за діяння, які вона чинила на території України та багатьох республік, які входили до складу Радянського Союзу, це теж частково є причиною того, що відбувається зараз. Якщо говорити про статистику, то станом на 25 лютого наша статистика говорить про те, що 1300 об’єктів культурної інфраструктури пошкоджено або знищено повністю. Це бібліотеки, клуби, кінотеатри, театри, філармонії, музеї, архіви, ті культурні об’єкти, де зберігається наша національна пам’ять або там наші громадяни можуть отримувати послуги та доступ до культурного продукту”, — розповіла Григоренко.

За її словами, існують методики оцінки збитків Світового банку, які зараз реалізуються, зокрема на території України.

“На окупованих територіях можна тільки дуже приблизно робити ці оцінки та висновки. І коли ми деокупуємо всі території в межах 1991 року, я думаю, що ці цифри будуть зашкалювати за кілька сот млрд дол. однозначно. Набагато складніше оцінити втрату людського і креативного капіталу. Тому що багато працівників сфери культури зараз позбавлені можливості працювати за фахом. Багато хто з тих, хто залишився працювати у своїх інституціях, вони, зокрема, дуже обмежені в тому, що вони можуть зараз робити. Усі музеї фактично зняли свої постійні експозиції і перенесли в більш безпечні місця. Театри, хоча і продовжують працювати, і за минулий рік створено на території України понад 50 театральних прем’єр під бомбами, у воєнному стані наші театри, концертні організації, оркестри, філармонії продовжують працювати за відсутності світла, за відсутності безпеки в своїй професійній діяльності, вони, проте, продовжують працювати”, — каже заступниця глави Мінкульту.

Водночас, додала вона, оцінити втрати часу і людей досить складно, і методик оцінки, мабуть, не існує.

“Точно можемо сказати, що фактично за останні 100 років жодне покоління українців, я зараз говорю і про представників мистецтва, і загалом про громадян України, не прожило своє життя без війни, починаючи від нашої визвольної боротьби початку ХХ, Голодомор, Друга світова війна, репресії Радянського Союзу і зараз досить геноцидальна війна — це все накладає свій відбиток, результати якого, я думаю, ми відчуватимемо ще кілька століть”, — уточнила Григоренко.

На її думку, є шанси повернути до України культурну спадщину, яку було розкрадено росіянами. Наприклад, користуючись усіма нормативними юридичними документами, що існують у світі, зокрема конвенціями ЮНЕСКО про захист спадщини. Але для цього потрібно скласти списки вкраденого, тому зараз пріоритетне міністерське завдання — централізація реєстрів загалом по території України всіх, понад 2,5 тисячі музеїв. Друге — синхронізація з усіма правоохоронними базами, в яких є незаконно переміщені культурні цінності.

“Тому що якщо коли-небудь вони спливуть на аукціонах, якихось торгових домах, провенанс цих витворів мистецтва буде чітко доведений за цими базами. Таким чином можуть бути заарештовані ці витвори мистецтва і повернуті на територію України. Це дуже тривалий процес. Навіть після Другої світової війни все ще відбуваються процеси в багатьох європейських країнах, коли знаходяться ті чи інші роботи на території інших країн, і вони поступово повертаються їхнім законним власникам. Це складний процес, але, тим не менш, якщо робити все правильно, згідно з буквою закону, це завжди має шанс”, — резюмувала Галина Григоренко.

Читайте також: Фільм про злочини Росії проти культурної спадщини України презентували в Києві — коментар міністра Ткаченка (ВІДЕО)