Українські товари прямують до ЄС: про прогрес економіки говоримо із заступником міністра Тарасом Качкою (ВІДЕО)

Україна готується підписати двосторонні угоди про зони вільної торгівлі з десятком країн. З деякими державами такі угоди вже діють, але будуть оновлені, з іншими – домовленості укладатимуться вперше.

До нещодавнього часу Україна не входила до переліку найактивніших держав у плані розширення торгової присутності. У сфері економічних інтересів були, в основному, найближчі сусіди – Євросоюз, балканські держави, країни СНД. Тепер же Україна має масштабну програму укладення угод про вільну торгівлю з партнерами по всьому світу.

Детальніше про попит на українську продукцію на зовнішніх ринках у програмі “На самом деле” телеканалу UA розповів заступник міністра економіки України Тарас Качка.

– Що означатиме для України підписання цих двосторонніх угод?

– Нічого сенсаційного. Це більше спроба резюмувати ту роботу, яка триває кілька років. І для України, як для відкритої економіки, завжди було вигідно покращувати доступ нашої продукції на зовнішні ринки. Це політика, якої ми дотримувалися багато років.

І в нас завжди був і залишається, як не дивно, досі, з Білоруссю режим вільної торгівлі в межах СНД.

Єдина країна, яка в порушення міжнародного права не застосовує режим вільної торгівлі для українських товарів з усіх територій – це Російська Федерація. Політика Росії веде до того, щоб не було доступу нікуди – тільки на їхній ринок, тільки з їхнього благословення. Це в корені суперечить духу українського бізнесу та української економіки.

На сьогодні ми ведемо переговори й про оновлення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом в бік ще більшого доступу на їхній ринок. Це стосується не тільки мит, але і нетарифних правил, наприклад, документації, яка супроводжує продукцію.

Для України регіони Європа, Північна Африка і Близький Схід (тобто країни Чорноморського та Середземноморського регіонів) – це наші найголовніші регіони експорту будь-якої продукції. Від аграрної до найбільш високотехнологічної. Триває активна робота з Північною Африкою. З Туреччиною і з Ізраїлем в цьому році запрацювала зона вільної торгівлі. З Британією, попри Brexit (вихід Великої Британії з ЄС, – ред.), запрацювала зона вільної торгівлі.

Також у нас триває системна робота з Південно-Східною Азією – це Китай, Індонезія, В’єтнам. З Китаєм ми формально вже почали процес. Але цей процес буде тривалим. Бо це найбільший торговий партнер, найскладніший торговий партнер. І зараз ми досліджуємо точки, в яких ми зможемо добре розвивати торгівлю. Балкани – наш постійний, в силу тих самих географічних обставин, пріоритет.

Ми оновили вже готову до підписання оновлену Угоду про вільну торгівлю з Македонією, якій цього року вже 20 років виповнюється. Плюс ми включаємо усі європейські, північноафриканські та близькосхідні зони вільної торгівлі в єдину систему акумуляції товарів таким чином, щоб можна було вузли з Туреччини, Ізраїля, Чорногорії та Північної Македонії використовувати для торгівлі в Європейському Союзі.

Також безумовним пріоритетом для України є ринки країн “Великої сімки” (Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Франція, Японія та США). У нас фактично з усіма ними є угоди. Цього року ми оновимо угоду з Канадою. США та Японія – країни, з якими ще немає угод, але ініціатива їхнього укладення існує. Щодо США тема обговорюватиметься, зокрема під час візиту президента Зеленського до Вашингтона. Якщо це вийде оформити в чіткі параметри переговорів, то це з економічної точки зору буде один із найбільших успіхів.

Україна експортує майже всі види продукції та надає всі види послуг глобально, у всіх країнах. І безумовно, якщо ми зараз в Індонезії є експортером пшениці № 1, хоча ще кілька років тому не були таким, то нам вигідно укласти Угоду про вільну торгівлю з Індонезією. Щоб зменшити мито і створити для нас більше можливостей. Те ж саме відбувається і з Єгиптом.

Це стосується не тільки зернових, не тільки металургії, де ми дуже сильні, це стосується продуктів харчування з доданою вартістю, готових продуктів харчування – від томатної пасти до молочної продукції та сирів, це стосується промислової продукції.

Ми сьогодні аналізували експорт продукції до Німеччини. У нас топова категорія — це промислова продукція, кабельно-дротова продукція, яка використовується в німецькій промисловості, в автопромі.

Український бізнес – конкурентоспроможний. Якщо ми підемо навіть на рівень малого бізнесу, в східні регіони. Вони продають навіть такі товари, які можуть мати несерйозний вигляд з погляду міжнародної торгівлі. Наприклад, з Бахмута ізоляційна стрічка йде в німецькі супермаркети. Такі приклади теж є. Тобто ми розвиваємо експорт нашої продукції від малого до великого.

Від малого до великого у нас є приклади того, як ми розвиваємо експорт нашої продукції. Мабуть, найяскравішим є успіх нашої меблевої продукції. І в першому півріччі цього року ми вже експортували в цілому 510 млн т меблевої продукції – це збільшення експорту практично на 80% в порівнянні з попереднім роком.

– А наскільки інші країни зацікавлені у виході конкурентоспроможної української продукції на їхні ринки?

– Це питання доречне щодо будь-якого товару будь-якої країни. Якщо я виробляю товар, я не люблю конкуренцію. Але якщо ви купуєте цей товар – ви любите конкуренцію, тому що конкуренція робить товар дешевшим, кращим, вигіднішим, привабливішим для споживача.

Найважливіше те, що попит на українську продукцію досить високий. Ми це бачимо з Європейським Союзом: щойно було укладено Угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом, одразу багато європейських компаній почали цікавитися, що можна в Україні купувати, що може бути вигідно, що може бути цікавим.

Наприклад, успіх там в українського меду. Попри скромну тарифну квоту в 5 тис. т, ми продаємо на рівні 30 тис. т меду до ЄС. Тобто попит перевищує пропозицію. Бо це географічно близько, це та сама культура виробництва, це вигідна ціна, це великі обсяги.

І таких прикладів багато. Наприклад, Угода про вільну торгівлю з Британією 1 січня тільки набула чинності. Але ми вже бачимо збільшення нашого експорту на понад 40%. І вперше у нас профіцит у торгівлі, тобто ми в позитивному сальдо в торгівлі з Британією. Чому? Тому що Британія, яка шукає своє місце в світі, розуміє, що вони готові вживати ті ж продукти не лише з ЄС, але й із України. Тому що Україна знову-таки – це географічно близько, й це теж Європа.

Такий феномен відбувається всюди. Так, в Об’єднаних Арабських Еміратах – регіональна виставка Gulfood (найбільша в світі щорічна виставка харчових технологій, – ред.), де український павільйон з кожним роком стає все центральнішим, багатшим, яскравішим, незважаючи на пандемію. І попит на українську продукцію дуже великий – від органіки до кондитерської продукції.

– Як українська економіка переносить пандемію? Яка ситуація наразі?

– Станом на зараз, ось журнал The Economist опублікував рейтинг країн, які найбільш стабільно вийшли з пандемії. І Україна посіла в ньому п’яте місце. Тобто ми дуже добре вийшли з пандемії з точки зору балансу економічних і соціальних втрат.

На відміну від Західної Європи, у нас дуже добре дає собі раду сфера обслуговування. У нас не було довгого закриття тих самих кафе, ресторанів, у нас були короткі локдауни. У нас працює транспорт. І при цьому зберігалася досить низька в порівнянні з іншими країнами захворюваність. Наприклад, з тією ж Туреччиною, де діяла комендантська година й людям забороняли пересуватися навіть на автомобілях. У нас же така свобода пересування була завжди.

Проте жорсткі карантини знизили економічну активність. І ми скорегували прогнози зростання економіки на кілька десятих відсотка. Найоптимістичніший прогноз зростання ВВП за рік був 4,8%, зараз це 4,0 – 4,2 – 4,6%. Сьогодні (7 липня,– ред.) наш міністр говорив про орієнтовний показник у 4% зростання.

Цікаво, що ми в першому півріччі бачимо зростання промислового виробництва: наша промисловість входить до позитивного тренду збільшення виробництва. І це, напевно, те, про що мріяли всі попередні уряди в попередні роки.

– Щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Україна виконала вже 54% вимог. У контексті економічних завдань – які важливі кроки Україні ще належить зробити?

– Я дуже не люблю цю універсальну оцінку – 54%. Хоч 0%, хоч 99%, питання – що ми отримуємо? А отримуємо ми досить багато. Минув рік з моменту, коли було падіння експорту до Європейського Союзу. Зараз ми відновили зростання, у нас понад 20% зростання експорту до ЄС, він вже перевищує рівень до пандемії, який був у 2019 році.

– Але ж існують тарифні квоти на низку українських товарів? Президент Володимир Зеленський розраховує до наступного саміту Україна – ЄС підвести перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини Угоди про асоціацію.

– Буквально на один маленький сегмент у нас є набір товарів, на які існують обмеження у вигляді тарифних квот. А 98% інших товарів торгуються без мит.

Тобто, ми лише з маленьким винятком торгуємо без мит з ЄС. Це найголовніший міф, яким всіх лякають — що все квотовано. Нічого подібного: є лише 40 категорій товарів, які квотовані, – з 10 тис.

І ось тепер ми розуміємо, що мита, за винятком, напевно, м’яса птиці, сільськогосподарського продукту, впливу особливого не мають на обмеження торгівлі. Це просто вже питання поліпшення доступу. А важливо, що вкладається в ціну – це не мито, а правила сертифікації продукції. Наскільки в Європейському Союзі довіряють українській продукції. І ми бачимо, що їй довіряють.

Ми зараз, в межах “промислового безвізу”, домовимося, і вже цього року істотний прогрес буде, а наступного року, очевидно, ми його завершимо – [йдеться] про автоматичне визнання результатів процедур оцінки відповідності вимогам промислової продукції.

Щодо харчової продукції у нас вже теж досягнення є. Ми завершили один із найбільш важливих проєктів для сільського господарства – визнання еквівалентності нашого насіння в рослинництві.

Ми дуже близькі до того, щоб забезпечити, що вантаж, який, скажімо, йде з Маріуполя кудись до Карлсруе, не стояв на кордоні. Він просто їхатиме, як із Маріуполя до Мелітополя, так само і з Маріуполя до Карлсруе.

Це пересування товарів до Європейського Союзу буде таким самим, як усередині країни, якщо ми запустимо приєднання України до системи NCTS, комп’ютеризованої митної системи Європейського Союзу, та запустимо автоматичне визнання статусу економічного оператора. Цей проєкт дуже давній, він десятиліттями відкладався, а зараз – на завершальних стадіях.

Читайте також: Україна-ЄС – перспективи отримання членства: “Официальный разговор” із Василем Боднаром (ВІДЕО)

Судячи з оцінки в 54%, здається, що ми не все до кінця доробили, а насправді ми маємо дуже багато пріоритетів, які або вже здійснені, або перебувають на стадії 99% [виконання]. Пріоритет цього та наступного року – їх завершити.

– А коли будуть виконані всі 100%? Схвалять одразу після цього Угоду про асоціацію з ЄС? Це буде технічне або політичне рішення?

– Ви правильно запитали – це технічне або політичне питання? Тут такий собі мікс. Європейський Союз не працює на політичному волюнтаризмі, коли якщо перша особа держави сказала: “Пускаємо!”, – отже, пускаємо, “Не пускаємо!”, – отже, не пускаємо. Але й не без політичного впливу. Якщо формально ми все виконали, все одно потрібно ухвалити політичне рішення.

Україна зараз дуже злагоджено працює й на технічному, й на політичному рівнях. Це означає, що Україна сьогодні говорить про інтеграцію з Європейським Союзом дуже серйозно. Йдеться не тільки про дуже високий політичний діалог щодо перспективи вступу України до ЄС, але й, наприклад, про інтеграцію українського енергетичного ринку до Європейського Союзу – як газу, так і електроенергії.

Нагадаємо, ЄБРР прогнозує, що ВВП України зростатиме на 3,5% два роки поспіль.