Точних даних про постраждалих під час протестів немає: що зараз відбувається в Казахстані (ВІДЕО)

Точних даних про постраждалих під час протестів у Казахстані досі немає. Повідомлялося про 164 загиблих у сутичках та майже 4 000 затриманих. Але всі ці цифри підтвердити поки не вдається.

Про це повідомляє UA.

Українці, які повертаються із Казахстану, кажуть, що там досі неспокійно.

Раніше Касим-Жомарт Токаєв повідомив про те, що місію сил ОДКБ у Казахстані завершено, незабаром військові покинуть країну.

Найбільше військових направила Росія. Пізніше стало відомо, що Москва делегувала бійців 45-ї бригади спеціального призначення ВДВ та 98-му дивізію ВДВ. Обидва ці підрозділи брали участь в окупації Криму та у бойових діях на українському Донбасі. Водночас так званими “миротворцями” у Казахстані командуватиме голова російських десантних військ Андрій Сердюков. Він керував захопленням Криму та командував російськими підрозділами у Сирії. Крім цього, СБУ підозрює, що Сердюков здійснював командування військами на Донбасі та був відомий під позивним “Сєдов”.

Офіційно влада Казахстану заявила, що так звані “миротворці” перебуватимуть у країні тимчасово. Але серед казахстанців заговорили про те, що це загрожує окупацією країни та появою російських баз у Казахстані. Серед російських політиків з’явилися заклики залишити війська в Казахстані.

Введення російських військ у Казахстан під виглядом так званої “миротворчої місії” – це небезпечний прецедент та показова акція перед силами НАТО. Але Росії може не вистачити сил, щоб контролювати всю країну. “У РФ досі немає стратегії, що робити. Казахстан втричі більший за Україну. Для окупації Казахстану, необхідно створити 100-тисячне угруповання. Він простягається на 6 тисяч км у довжину, пів країни – гори. Щоб розмістити в кожному місті гарнізон, потрібне величезне угруповання військ. Тут може бути сирійський варіант, коли російські війська контролюватимуть столицю і триматимуть на посаді ось цього президента, а решта країни буде непідконтрольна ні президенту, ні РФ”, – сказав військовий експерт Сергій Жданов.

Риторика влади під час протестів змінювалася. Якщо в перші дні громадян, що вийшли на вулиці, називали “демонстрантами”, то пізніше почали говорити про “терористів” і “бандитів”. Казахстанський опозиціонер, який вимушено перебуває в Україні через переслідування на батьківщині, каже, що у перші дні мітинги проходили мирно. Поки влада не вирішила розігнати людей силою. Частина силовиків відмовилася це робити. До того ж конкретних доказів іноземної участі в акціях протесту влада так і не надала.

“Можна було показати і довести народу, що є факт терористичної загрози. Жодних іноземних найманців теж не було. Всі ці фейки потрібні були, щоб обґрунтувати зовнішню агресію та введення військових сил ОДКБ, які можуть бути введені лише за умови зовнішньої агресії”, – сказав Ермек Наримбай, лідер опозиційної партії Казахстану “Шиндик”.

В українському Міністерстві закордонних справ засудили насильство в Казахстані, висловили співчуття у зв’язку із загибеллю казахстанців та заявили, що взяли до уваги розгортання іноземних військових сил. Генпрокуратура Казахстану порушила кримінальні справи у межах розслідування інцидентів на тлі масових мітингів. Винним загрожує довічне ув’язнення.

Нагадаємо, що на всій території Казахстану на тлі масових протестів, які розпочались 2 січня, запровадили надзвичайний стан. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся за допомогою до глав держав Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій вирішальним є вплив Російської Федерації. Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є “терористичною загрозою” та “підривом цілісності держави”. ОДКБ повідомила про згоду на введення військ. Протести викликало подвійне підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Протестувальники висунули й політичні вимоги, зокрема – про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень, Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку. 5 січня Нурсултан Назарбаєв залишив посаду голови Ради безпеки Казахстану. Раду безпеки очолив діючий президент Токаєв. В цей же день уряд Казахстану пішов у відставку. Президент Токаєв дав доручення запровадити державне регулювання цін на соціально значущі товари, бензин та дизельне пальне. В країні запроваджено мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення на 180 днів. 11 січня у Казахстані затвердили новий уряд. А ООН закликала звільнити затриманих.

Детальніше про ситуацію в Казахстані читайте у матеріалі UA.