“Стріляли, поки не закінчилися крики, зітхання”: люди, які вижили, розповіли подробиці розстрілу російськими окупантами колони під Куп’янськом (ВІДЕО)

Наприкінці вересня російська диверсійно-розвідувальна група атакувала мирну колону в “сірій зоні” між Куп’янськом Харківською та Сватовим Луганської області. Загинули 24 особи, серед яких 13 дітей та вагітна жінка, інформує FREEДОМ.

П’ять стареньких легкових автомобілів та одна “Газель” з написом “Діти” 25 вересня намагалися евакуюватися через окуповану росіянами територію. Дорога була сильно розмита дощами, і колона звернула на залізничний насип. Серед тих, хто вижив, — 60-річний Микола Бондаренко. Він їхав за машиною сина, хотів підстрахувати й бути поруч.

“Попереду машина сина згоріла на моїх очах з 6-річною дитиною, бабусею та татом цієї дитини. Моя машина не загорілася, четверта машина згоріла. А далі я нічого не бачив. Я випав з машини лежав у щебені, мені прострілили коліна”, — згадує Микола.

Чоловік чув, як довкола кричали люди. Пасажири намагалися вибратися з автомобілів. Деякі машини горіли. Людей добивали з автоматів.

“Стріляли, доки не закінчилися крики, зітхання. І стріляли з автоматів. Ми рухалися через поле, очерети, а з гранатометів через нас у посадку стріляли, щоб люди туди не бігли”, — продовжує свою розповідь Микола.

Людмила Потапова намагалася виїхати з літніми батьками. Вони збиралися до брата у Дніпро. Жінка каже, що спочатку навіть не зрозуміла, що відбувається.

“Просто був різко постріл, перша машина вибухнула, а потім уже почався обстріл”, — каже вона.

Після першого вибуху по всіх автомобілях застукали кулі. Людмила спочатку подумала, що цей щебінь б’ється про днище машин.

“Почали вискакувати з машини, люди пищали, кричали, а вони обстрілювали колону. Просто на знищення. Мені здається, ті, хто стріляв, бачили, що їхала колона мирних людей, бо через скло все одно видно, що сидять жінки та люди похилого віку”, — сказала Людмила Потапова.

На її очах загинув батько. Двері в машині з його боку заклинили. Чоловік отримав поранення в ногу і не зміг одразу вибратися. Людмила хотіла допомогти, але тим часом бік автомобіля, де він сидів, прошила автоматна черга.

“Коли ми вже перелізли через залізничні колії та лізли рачки в посадку, продовжувався обстріл. Я мамі сказала, що в “Газелі” плаче немовля. Було чути, що дитина плакала”, — ділиться спогадами Людмила Потапова.

Свідки розповіли, що евакуаційну колону розстрілювали впритул. Ті, хто встиг вистрибнути з машин, не могли підвести голову, оскільки автоматний вогонь був шквальним.

У Тамари Галішникової загинув чоловік Борис. Вона разом з дочкою змогла вибратися. З усієї колони в живих залишилося лише вісім людей. Вони повзли по полях і посадках, ховалися в очереті. Один з поранених не дійшов — стік кров’ю.

“Почали підіймати, він уже не міг йти. Він засинав. У нього одна рука та пальці були побиті, зовсім неробоча рука. Ми його перев’язували, передавлювали, щоб кров’ю не зійшов, але… Вибачте”, — каже Тамара.

За словами людей, організатор цієї колони 25 вересня з ними не поїхав. Він розповів про маршрут та запевнив, що шлях безпечний.

“Він сказав, що був там сьогодні вранці (у день розстрілу колони, — Ред.). Не особисто мені про це говорив, але мені сказали, що Діма проїхав там, все гаразд, можна їхати. Мені розповіли, що його знайшли мертвим у центрі селища з простріляною головою”, — розповів Микола Бондаренко.

За інформацією правоохоронців, після розстрілу російські окупанти підпалили автомобілі, щоби приховати сліди злочину. Наразі проводяться експертизи щодо встановлення особистостей загиблих.

Читайте також: 20 цивільних, з яких 10 дітей, загинули під час обстрілу російськими окупантами на Харківщині — подробиці від СБУ (ФОТО, ВІДЕО)