Сотні кримінальних справ, десятки вироків: як росіяни намагаються врятуватися від мобілізації (ВІДЕО)

Майже половина опитаних російських компаній втратила до 3% співробітників через мобілізацію. Згідно з опитуванням, результати якого наводить видання “Коммерсантъ”, понад 200 підприємств середнього і великого бізнесу з різних регіонів Росії відчувають брак працівників. З початком так званої часткової мобілізації стало зрозуміло, що в країні немає матеріально-технічної бази, немає належного рівня підготовки мобілізованих, повідомляє FREEДОМ.

Екіпіровки та техніки не вистачає. Мобілізовані змушені самостійно купувати собі захисні засоби та аптечки. Для цього їхні родичі беруть кредити та мікропозики.

“Скрізь проблеми, не вистачає всього. Матері та дружини скидаються, купують, щось роблять просто з підручних засобів. Ситуація жахлива. Російська армія не готова була, але їм потрібна, мабуть, така кількість людей, а потім їм нема в чому ходити, нема чого їсти”, — каже керівниця відділу допомоги та евакуації проєкту “Идите лесом!” Дар’я Берг.

На допомогу приходять і підприємства.

“У 57% компаній повідомили, що допомагають мобілізованим співробітникам фінансово, 43% — купують для них речі та спорядження, 30% — підтримують юридично і 13% — психологічно. У грошовому вираженні 21% респондентів заявили, що витратили на підтримку мобілізованих та їхніх родин понад 5 млн руб. (71 тис. дол., — ред.), решта виділили менше”, — пише видання “Радіо Свобода”.

Разом з тим, у російській армії зростає кількість дезертирів. Ті, хто не бажає вмирати за амбіції Путіна, тікають з поля бою. Щоправда, свободу в цьому випадку їм ніхто не гарантує. Військовий суд у Володимирі засудив до двох років колонії-поселення мобілізованого Віталія Рязанова у справі про самовільне залишення місця служби.

“18 жовтня близько 23:00 Рязанов переліз через паркан, що відгороджує територію військової частини 11045, і пішов у кафе, де пив алкоголь. Коли заклад зачинився, Рязанов вирушив до гриль-бару “Слов’янка” на вулиці Абельмана, де проводив час бездіяльним чином на власний розсуд і ночував до вечора 30 жовтня, доки його не затримали співробітники військової поліції”, — наводить витяг із матеріалів справи Рязанова видання “Медіазона”.

Рязанов був мобілізований у Липецькій області 28 вересня. Пізніше він підписав контракт на посаду “санітарного інструктора інженерно-саперної роти” і був відправлений до навчального центру в місто Ковров Володимирської області. Однак 18 жовтня, не чекаючи відправки на фронт, покинув розташування частини.

Сьогодні проти російських військовослужбовців — як тих,. ухилився від так званої часткової мобілізації, так і тих, хто відмовився брати участь у бойових діях на території України, — заведені сотні кримінальних справ, за якими вже винесено десятки вироків.

“Зараз ми все більше і більше стикаємося з тим, що допомагаємо людям дезертирувати. Ми працюємо з тими людьми, які перебувають безпосередньо на передовій. Коли вони з нами зв’язуються, ми розповідаємо, які в нас є можливості. Здатися в полон і дезертирувати. Але тут потрібно бути дуже акуратними, закони посилилися, тепер це кримінальний термін до 10 років. Тому потрібно розуміти, як ховатися або не на території РФ, або як евакуюватися з Росії, щоб просто не потрапити назад”, — додає Дар’я Берг.

Правозахисники зазначають, що ризик бути вбитим на фронті набагато вищий, ніж опинитися у в’язниці. Тому рекомендують просто тікати. Однак краще це робити за допомогою правозахисних організацій.