Превентивний алармізм – спроба зайняти медійне поле, не дати Росії прокручувати свої меседжі, – Москалу про виведення посольств з України

Редактор українського іномовлення Олексій Мацука в ефірі телеканалу UA спілкувався із засновницею Global Ukraine Foundation, співзасновницею Global Ukrainians Forum Віолеттою Москалу. Повний випуск програми “Інформдень” дивіться тут.

З нами на зв’язку доктор філософії, засновниця Global Ukraine Foundation, Віолетта Москалу. Ви перебуваєте безпосередньо у Франції. Як французька преса висвітлювала візит Макрона до Києва та Москви? Якісь нюанси, тонкощі мови, заголовки?

З досвідом минулих криз, журналісти та експертна спільнота описують ситуацію і аналізують досить близько до реальності. І хочеться вірити, що були засвоєні якісь уроки із кризи 2008 року в Грузії та 2014 в Україні. Тож у великих ЗМІ – Le Monde, La Figaro – є журналісти, які спеціалізуються на тематиці України. Які провели або проводять багато часу, і які з симпатією ставляться до ситуації. Цього разу якось спокійніше на душі, бо відчуваємо не просто занепокоєння, а реальний інтерес. І я сказала б, відчувається солідний професіоналізм у подачі матеріалів. Намагаються виважено пояснювати позиції. У Франції специфіка в тому, що є якась дистанція щодо позиції американської сторони. Але водночас ми далекі від такої сліпої любові до позиції Росії, або Кремля.

Кандидатка на пост президента Валері Пекресс нещодавно заявила, що виступає проти вступу України до НАТО і навіть пообіцяла, що відмовить Києву в членстві в Альянсі. Пам’ятаємо заяви самого Макрона щодо “смерті мозку НАТО”. Скептицизм щодо атлантичного спрямування – це окремі партії, чи це мейнстримна думка у французькому суспільстві?

Це окремі партії. З іншого боку, це певна частка реалістичного погляду на ситуацію в Україні. Французи не є великими апологетами НАТО з часів Шарля де Голля, ставлення до НАТО було не зовсім простим. Тому цей погляд досить зрозумілий, особливо, якщо ми говоримо про праву партію, звідки Саркозі, Фійон. Це ж колишні колеги кандидатки Валері Пекресс. Є ще радикальна партія Марін Ле Пен, вона такі самі меседжі просуває. Але це не більшість. У Франції завжди було специфічне ставлення до НАТО. Французи вважають, що вступ до НАТО не вирішує всіх проблем. Вони кажуть, якщо є такий буйний сусід, треба якось налагодити стосунки. Франція століттями страждала від сусідських відносин із Німеччиною. І колись ці дві країни разом заклали підвалини того, що сьогодні нам відомо як Європейський Союз. Франція та Німеччина воювали століттями. В Україні позицію Франції потрібно аналізувати та оцінювати через призму пошуку діалогу, пошуку якогось розсудливого підходу. І їхній досвід показує, що це можливо.

Якщо хтось із кандидатів налаштований скептично щодо вступу до НАТО, або самого альянсу НАТО, це не означає, що цей же кандидат налаштований скептично щодо України чи не є проукраїнським. А він може бути проукраїнським, просто НАТО, стосується іншої теми.

Абсолютно. Це виходить із їхніх історичних відносин, ще з часів Шарля де Голля. Франція часто стоїть перед викликом, як знайти, яку модель побудувати, щоб не опинитися ні в таборі під час Холодної війни, ні в таборі колишнього Союзу, ні повністю партизаном Штатів. Вони завжди були в пошуку якогось третього шляху. Тому щодо цього можна окремо передачу робити, і шукати це розуміння, чому.

Посольство Франції у Києві не закликає громадян негайно покинути країну. Натомість інші іноземні громадяни отримали прямі рекомендації від своїх урядів покинути Україну. Чому французи не такі алармісти у цій ситуації?

Можна наголосити на двох моментах. Перший – це поганий досвід евакуації США з Афганістану, якого вони, до речі, хочуть уникнути за будь-яку ціну. А європейці та французи спокійніше ставляться до цього. Те, що вони не дали меседж евакуюватися, не означає, що у них немає плану евакуації. Я регулярно спілкуюсь із нашими французькими колегами, які працюють у Києві, вони спокійні, але перебувають у постійному контакті з посольством, і вони впевнені, що якщо щось трапиться, то їх дуже оперативно евакуюють. Ставлення до механізму евакуації інше. І другий момент, превентивний алармізм – це спроба зайняти медійне поле, не дати Росії прокручувати свої меседжі, як раніше було.

Тобто завдати атаки по центру Москви через інформаційну політику. Теж, до речі, добрий спосіб поставити росіян на місце. Віолетто, дякую!