Помста Кремля чи попередження Лукашенку: що стоїть за смертю голови білоруського МЗС

Володимир Макей. Фото: Facebook/МЗС Білорусі

Раптова смерть міністра закордонних справ Республіки Білорусь Володимира Макея стала несподіваною для політичних кіл багатьох країн і породила безліч питань щодо причин смерті політика та його дипломатичної діяльності.

Багато хто вважав Макея чи не єдиним лібералом серед президента Білорусі Олександра Лукашенка, здатним домовлятися з Євросоюзом.

Водночас голова білоруського МЗС у 2020 році підтримав розгони акцій протесту після президентських виборів, а також звинувачував Захід у війні, що розв’язана Росією, проти України.

Раптовий інфаркт

Подробиці смерті глави білоруського МЗС влада поки не повідомляє, проте за інформацією видання “Наша нива”, міністр закордонних справ Білорусі помер вдома в котеджному селищі Дрозди від інфаркту. Журналісти припускають, що Макей вчасно не звернувся до медиків, оскільки серйозно не ставився до свого стану здоров’я.

За інформацією The Daily Mirror, проблем зі здоров’ям у Володимира Макея не було, а його стан був нормальним.

Так, минулого тижня Макей взяв участь у саміті Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), який проходив у столиці Вірменії Єревані. А 25 листопада, згідно з інформацією МЗС Білорусі, він зустрівся з апостольським нунцієм, архієпископом Анте Йозічем.

Приводами для зустрічі стали 30-річчя від дня встановлення дипломатичних відносин між Республікою Білорусь та Святим Престолом, взаємодія Ватикану та Мінська, а також актуальне становище Римо-католицької церкви у Білорусі.

У The Daily Mirror стверджують, що після зустрічі з посланцем Папи Римського Макей знепритомнів.

28 листопада у Мінську Макей мав провести переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. Як інформує БЕЛТА, на засіданні спільної колегії МЗС РФ та Білорусі сторони мали розглянути низку питань, серед яких:

  • хід реалізації програми узгоджених дій у галузі зовнішньої політики Союзної держави на 2022 – 2023 роки;
  • співробітництво у сфері зовнішньополітичного планування:

— координація дій щодо ЄС, НАТО, Ради Європи;

— спільна робота в ОБСЄ;

— взаємодія на багатосторонніх майданчиках у сфері контролю над озброєннями та                   протидія лінії Заходу на політизацію міжнародних організацій економічного та правозахисного спрямування.

У рамках переговорів передбачалася також зустріч із президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Через смерть Володимира Макея робочий візит Лаврова до Білорусі довелося відкласти.

Сидів на двох стільцях: яку гру вів Макей

Володимир Макей обіймав посаду міністра закордонних справ Білорусі із серпня 2012 року. До цього чотири роки був головою Адміністрації президента Білорусі, а до цього працював помічником при АП Олександра Лукашенка.

Крім того, Макей встиг побувати представником Білорусі при Раді Європи, послом у Франції, а також начальником управління загальноєвропейської співпраці.

Багато хто вважає, що Макей був одним із прихильників розвитку цивілізованих відносин Білорусі з Європейським Союзом. Він прийшов до Міністерства закордонних справ у 2012 році, і деякі політологи вважають, що з того часу почалася відлига щодо Мінська та ЄС.

Попри те, що сам Макей перебував під санкціями Євросоюзу і був нев’їзним до країн ЄС, він, як вважають експерти, крок за кроком налагоджував дружні стосунки Білорусі із Заходом. У 2013 році він навіть заявляв про те, що Мінськ може зробити поворот на 180 градусів та розпочати інтеграцію з Євросоюзом.

Багато в чому завдяки зусиллям Макея Євросоюз скасував значну частину введених проти Білорусі санкцій натомість на звільнення політв’язнів та ослаблення авторитарного тиску в країні.

У 2019 році Володимир Макей виступив за подолання суперечностей між Європою та Республікою Білорусь та “відродження духу” Гельсінського процесу.

Макей також послідовно виступав за сильну та єдину Європу та стійке євразійсько-атлантичне партнерство. У 2016 році на засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ОБСЄ в Гамбурзі він пропонував представникам західних країн, Росії та Китаю зустрітися у Мінську “для відвертої розмови про причини кризи у міжнародних відносинах”. У той момент міністр вважав, що “зростає відчуження між Заходом і Росією, і дедалі виразніше стає перспектива нової холодної війни”.

Окрім цього, глава білоруського МЗС також налагоджував військову співпрацю з Великобританією, Німеччиною, Латвією, Литвою, Польщею та США.

Як пояснив російський юрист Марк Фейгін, Макей був своєрідним комунікаційним мостом між Білоруссю та країнами Заходу. При цьому, за словами Фейгіна, Лукашенко довіряв Макею, оскільки той намагався домовитися про якісь особливі умови для білоруського правителя.

“Я так розумію, що Лукашенко йому дуже довіряв, тому що він займався дуже конфіденційними та чутливими темами. Мабуть, він був певним комунікатором, який справді вимовляв цікавий сценарій для Лукашенка під умовами Заходу щодо неучасті в операції з Півночі щодо України”, — наголосив юрист.

Водночас будучи вірним президенту Лукашенку, у 2020 році, коли після президентських виборів у Білорусі по всій країні спалахнули акції протесту, Володимир Макей фактично підтримав насильство щодо протестувальників. Чиновник неодноразово критикував своїх співгромадян, які виступали проти жорстокості влади, а також звинувачував країни Заходу та міжнародні організації у фінансуванні протестів та спробах дестабілізації країни.

Зокрема, Макей закликав не віддавати Білорусь до рук “фашистської демократії”, звинувачував Захід у тому, що той нібито намагався реалізувати в Білорусі “сценарій України”. При цьому він оцінював реакцію влади на протести як “іноді надмірну, але адекватну”.

“Ми категорично проти будь-яких революційних потрясінь, тим більше організованих ззовні”, — заявляв тоді Макей.

Макей також закликав усіх незгодних із політикою держави співробітників МЗС звільнитися з Міністерства закордонних справ Білорусі.

“У 2020 році Макей зрадив білоруський народ і підтримав тиранію. Таким його запам’ятає білоруський народ. Ми продовжуватимемо захищати незалежність і свободу Білорусі, незалежно від змін в оточенні Лукашенка”, — написала у своєму Telegram-каналі кандидат у президенти Білорусі на виборах 2020 року Світлана Тихановська.

Після повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року Володимир Макей допомагав організувати переговори української та російської делегацій. При цьому винним у розв’язанні війни в Україні він уже традиційно називав країни Заходу.

Загострення суперечностей у Європейському регіоні, викликане безвідповідальною політикою Заходу, вилилося у масштабні військові дії”, — наголошував Макей.

Він також погрожував розправою громадянам Білорусі, які воюють на боці України проти російських окупантів:

“Участь у таких конфліктах як найманці — у нас кримінальне діяння”, — нагадав тоді глава білоруського МЗС.

Читайте також: Білорусь найближчим часом не вступатиме відкрито у війну з Україною — експерт назвав основні завдання білоруських військових

Кому вигідна смерть головного білоруського дипломата

Причини смерті глави МЗС Білорусі стануть відомими лише після того, як країна перейде від диктатури до демократії, і будуть оприлюднені всі секретні документи, які стосуються, зокрема, і смерті Володимира Макея. Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив старший радник Світлани Тихановської Франак Вячорка.

“Зараз робити якісь висновки тільки тому, що йому було 64 роки, і він помер несподівано, передчасно… Можливо, допомогли клани Лукашенку, допоміг КДБ, допомогла Росія, а може, і сам пішов”, — зазначив Вячорка.

Радник Тихановської вважає, що протягом останніх двох років Макей перестав бути наближеним до Лукашенка обличчям.

“Останні два роки він був у немилості у Лукашенка. Його всіляко усували. Він просто перестав бути потрібен. Замість нього за Лукашенка — люди в погонах, люди з російською біографією, з російськими зв’язками, бо саме вони допомогли у 2020 році врятувати Лукашенка від перевороту, від революції, але не Макей”, — наголосив Франак Вячорка.

Марк Фейгін вважає, що Володимир Макей міг померти не своєю смертю. На його думку, усунення глави МЗС може бути сигналом самому Лукашенку, на якого тисне Кремль, щоб змусити вступити у війну проти України.

“Чи могло таке бути? Я цього не виключаю. Чи означає це, що Москва була зацікавлена ​​в усуненні такої довіреної особи Лукашенка, щоб він просто зник? Білоруська сторона має про це знати. Чи повідомить вона про це нам — наступне питання. Але для самого Лукашенка це може бути сигналом: “Дивись, друже. У нас тут деякі люди довго не живуть”. Допустити таке я можу”, — розповів юрист.

Аналогічної думки дотримується російський опозиційний діяч, колишній віцепрезидент компанії ЮКОС Леонід Невзлін. За його словами, смерть Макея викликала паніку серед білоруських політиків.

“Але найбільше вражений диктатор Лукашенко. Кажуть, він розпорядився замінити своїх кухарів, обслугу та охорону. Дітям Лукашенка надано додаткову охорону. Диктатор нікому не довіряє, побоюється навіть свого найближчого оточення. Не без підстав він вважає, що після Макея пишні державні похорони можуть влаштувати вже йому. Москву не влаштовує затримка зі вступом білоруської армії у війну проти України, і Кремль, зважаючи на все, готовий задіяти всі важелі для тиску на білоруський режим у цьому питанні”, — переконаний Невзлін.

Пізніше він у своєму Twitter із посиланням на джерела близькі до російських спецслужб, повідомив, що Володимир Макей помер у результаті отруєння отрутою, розробленою у спеціальній лабораторії Федеральної служби безпеки.

“Клінічна картина у таких випадках відповідає смерті від інфаркту, інсульту чи серцевої недостатності”, — написав Невзлін.

У The Daily Mirror пишуть, що Макей був супротивником втягування Білорусі у війну в Україні, яку розв’язав Путін, і не був прихильником політики Кремля. Окрім цього, як зазначає видання, він мав ворогів у Комітеті держбезпеки Білорусі.

У газеті наголосили, що Макей помер після “секретних переговорів”, пов’язаних із російсько-українською війною.

“Смерть [Володимира Макея] загадковим чином настала наступного дня після того, як він зустрівся з посланцем Папи Римського Анте Йозичем, де вони, як повідомляється, обговорювали секретний мирний план щодо припинення війни в Україні”, — передає видання з посиланням на свої джерела.

Зараз багато експертів сходяться на думці, що Кремль уже затвердив фізичне усунення самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка. Зокрема, про це повідомляють аналітики Інституту Роберта Лансінга (Robert Lansing Institute, RLI). За їхніми даними, у Росії планують надати фейкові докази “причетності України та Польщі під керівництвом розвідки НАТО” до вбивства Лукашенка. Аналітики вважають, що це стане приводом для подальшої участі білоруських військ у війні проти України.

У зв’язку з цим, раптова смерть Глави МЗС Білорусі Володимира Макея, який виступав проти участі білоруської армії у війні Росії та України, виглядає більш ніж підозрілою. Російський політолог Андрій Піонтковський вважає, що за отруєнням білоруського міністра стоїть РФ, оскільки Кремль завжди звинувачував Макея за багатовекторність Лукашенка.

“Я майже впевнений, що усунення Макея — це акція Москви, вони завжди його ненавиділи. Та рішучість, на яку вони пішли, дає підстави вважати, що за даними американських спецслужб стоять якісь серйозні докази. Роздратування Лукашенка було все ці 20 років у Путіна, адже він відчайдушно чинив опір поглинанню білоруської держави, позбавленню її останніх атрибутів незалежності.Лукашенко готовий був служити Путіну вірно, але не хотів перетворюватися на мінського секретаря обкому. Тому мотив злочину є, ліквідація міністра закордонних справ — це дуже підозріла ознака”, — акцентував Андрій Піонтковський.

Політолог переконаний, що Лукашенко перестав задовольняти Путіна своєю покірністю.

“Всі ці дев’ять місяців Лукашенко відчайдушно петляє і готовий на все: російські війська на його території, удари з його території тощо. Але не на участь своєї армії, бо він підозрює: ця армія може повернути зброю проти нього”, — пояснив експерт.

У російських ЗМІ писали, що “прозахідні погляди Володимира Макея давали підставу вважати його основним кандидатом на роль зручного для Заходу альтернативного білоруського лідера”. Однак зараз, як зазначив Піонтковський, у разі фізичного усунення Лукашенка, на його місце Путіну вже нема кого поставити.

“Ліквідація Лукашенка — це ще один самогубний крок для Путіна. Йому нема кого там поставити абсолютно. Він мав шанс на виборах: усі опозиційні кандидати, включаючи того ж Бабарико та чоловіка Тихановської, були проросійськими. І Путін, можливо, готував заміну Лукашенка на більш надійних і гнучких людей. Але він не міг дозволити народному повстанню перемогти у нього під боком. Особисті інтереси для Путіна як диктатора навіть важливіші геополітичних інтересів Росії, коли він міг поставити цілком вірних йому керованих людей, але в жодному разі не міг створити прецеденту падіння диктатора у нього під носом. Це надало б надто негативний вплив на Росію. Тому там нема кого ставити зовсім”, — резюмував Піонтковський.

Читайте також: Чи вступить Білорусь до війни: можливі сценарії проаналізував Олексій Мацука

Прямий ефір