Політична помста Кремля: за що заарештували Нарімана Джелялова в окупованому Криму (ВІДЕО)

Фото Кримська солідарність

3 і 4 вересня в окупованому Криму провели незаконні обшуки та затримання кримських татар – громадських діячів і звичайних громадян. Серед затриманих – Наріман Джелялов, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який 23 серпня брав участь у саміті Кримської платформи в Києві. Також силовики ФСБ забрали ще чотирьох активістів – Ельдара Одаманова, Азіза та Асана Ахтемових, Шевкета Усейнова.

“Увірвалися близько 12 людей через паркан у масках. Розбудили нас, стукаючи у вікна, у двері. Наріман відкрив двері. Нас із чотирма дітьми заблокували в іншій кімнаті. Провели обшук із ним разом, забрали його й відвезли на машині без номерних знаків у невідомому напрямку”, – розповіла про події Ельвіза Джелялова, дружина затриманого заступника голови Меджліс

Відомо, що Джелялову та братам Ахтемовим оголосили підозру за статтею “Диверсія” Кримінального кодексу РФ, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років. Окупанти звинувачують кримських татар у причетності до пошкодження газопроводу в районі села Перевального під Сімферополем.

6 вересня районний “суд” Сімферополя заарештував Нарімана Джелялова та братів Ахтемових на два місяці – до 4 листопада. Ельдар Одаманов і Шевкет Усеінов отримали 14 і 15 діб “адміністративного арешту” відповідно.

Детальніше про переслідування активістів на окупованому Росією півострові у програмі “Украина на самом деле” телеканалу UA говорять постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич і членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель.

Ведучий програми – Денис Похила.

– Як на те, що відбувається, реагує Представництво президента України в АР Крим, що зараз ви вже конкретно робите?

Кориневич: Безумовно, це чергова хвиля незаконних обшуків і незаконних затримань наших громадян у Криму. Безумовно, це є грубим порушенням прав людини.

Зараз ми бачимо, що 2 місяці утримання під вартою, як запобіжний захід, обрано Наріману Джелялову – першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу. По суті, останньому з керівництва Меджлісу, який постійно проживає в Криму і, безсумнівно, є і лідером думок, і людиною, яка об’єднує навколо себе всіх кримчан, не лише кримських татар.

Ми перебуваємо всередині цієї теми. Щойно це все почалося, від ранку суботи ми постійно на зв’язку. Зокрема й із кримчанами, які безпосередньо там перебувають, і можуть це все спостерігати на власні очі. Ми на зв’язку з Меджлісом кримськотатарського народу тут. Ми вже бачили реакцію президента України, реакцію наших міжнародних партнерів. Це також те, що ми почали робити в суботу, – контактувати з нашими партнерами, з акредитованими в Києві посольствами іноземних держав.

Ми також постійно на зв’язку з Міністерством закордонних справ, щодо реакції наших міжнародних партнерів. І, звісно, з Офісом президента.

Тому в цій ситуації ми робимо те, що ми можемо зробити, щоби реакція на це показове судилище, незаконні затримання була широкою, як усередині України, так і на міжнародній арені.

– Що ж зараз відбувається в Меджлісі, які дії обговорюєте та вживаєте?

Юксель: Із самого початку розвитку подій ми перебуваємо на зв’язку, за можливості, і з Наріманом Джеляловим, і з адвокатами, які супроводжують цю справу, і з нашими співвітчизниками, які зараз у Криму.

Звичайно, із самого початку триває інформаційний супровід. Члени Меджлісу беруть активну участь у поширенні інформації, в курсі того, що відбувається, представники кримськотатарської діаспори, які проживають у різних країнах світу.

Зараз Меджліс готує кілька заходів, які будуть спрямовані на те, щоби сфокусувати увагу на репресії, які відбуваються в Криму. Зокрема це буде заява Меджлісу кримськотатарського народу, звернення до країн-учасниць саміту Кримської платформи, і робота з усією міжнародною спільнотою в плані залучення уваги до ситуації в Криму.

Ми не просто хочемо інформувати. Ми хочемо закликати до відповідної реакції на те, що ми бачимо на півострові, хочемо закликати до посилення санкцій, до привернення уваги, до таких заходів, які були б дієві в захисті наших співвітчизників, в захисті громадян України на території півострова.

– Наріман був на Кримській платформі. Він не приховував цього, писав про це у своїх соціальних мережах. Є кілька версій того, що відбувається. Що це помста за Кримську платформу. Що ФСБшники просто хочуть отримати “зірочки”. Ще одна, більш страшна, що в такий спосіб Російська Федерація поповнює так званий обмінний фонд.

Юксель: Я би більш широко подивилася на цю проблему. Все, що ви говорите, – це дійсно є. І “обмінний фонд” створюється, й заробляються погони і т. п.

Але почнемо з того, що Наріман Джелял – дуже активна фігура у кримськотатарському політикумі, в національному русі. Це перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, людина, яка на восьмий рік окупації не залишила півострів, перебуває у Криму, підтримує співвітчизників, веде досить активну діяльність. Наріман – освічена людина. Він прекрасно знав ризики та складності, які тягне ось така активна діяльність.

Безумовно, Кримська платформа й сама участь у саміті стала таким своєрідним спусковим гачком. І раніше він теж був на материку, брав участь, активно спілкувався. Але Кримська платформа, мабуть, стала ось такою “чашею терпіння” окупаційної влади, і тому після неї Наріман був заарештований.

Але я б хотіла на інший момент звернути увагу. Справа в тому, що ми, перебуваючи тут, навіть не дуже добре уявляємо те, що відбувається у Криму. Насправді люди, які перебувають на півострові, постійно живуть в умовах російської пропаганди, яка дуже активно демонізує Україну, український народ, кримськотатарський народ.

На тлі цього йде постійна інформація про те, що кримчанам, які нібито зробили свій “історичний вибір”, дуже сильно “заздрять” в Україні. І від цієї “заздрості” влаштовують терористичні акти, диверсії, інші капості. У канву ось цієї пропаганди дуже добре лягає те, що зараз відбувається з Наріманом і з двома кримськими татарами. Ймовірно, до них застосовують заходи не просто психологічного, але й фізичного тиску. Це все наслідки окупації, які дуже добре лягають до тієї репресивної системи, яка зараз побудована на півострові.

Наріман прекрасно усвідомлював ризики, розумів усе те, що відбувається. Зараз, звісно, ми дуже сильно за нього переживаємо, як і за всіх кримських татар, які зараз в умовах неволі, й, звісно, робитимемо все для того, щоб і визволити його, і привернути увагу до ситуації на півострові.

Кориневич: Політична помста – це дуже важливий фактор тут. Тому що, безумовно, Російська Федерація дуже болісно сприйняла Кримську платформу. І таким чином, мені здається, вона хотіла показати, як вона діятиме. Саме тому вони зробили це все проти пана Джелялова, розуміючи його значення для Криму й для кримчан загалом.

Також дуже важливий момент, що вони застосували до нього не політичні статті. Могли ж застосувати участь у Меджлісі кримськотатарського народу – організації, яку вони вважають екстремістською, або невизнання так званої територіальної цілісності Російської Федерації. Відповідна стаття у Кримінальному кодексі РФ є. Але таким чином вони би зробили з нього навіть для свого внутрішнього споживача політичного в’язня.

Вони обрали одну із важких статей, так звану диверсію – таким чином бажаючи показати, що весь національний рух кримськотатарського народу – це якийсь бандитизм, що це люди, які бажають нашкодити. Мені здається, що обранням цієї статті вони хочуть також зробити наклеп на весь рух кримських татар.

Безумовно, ані в Україні, ані міжнародні наші партнери в усе це не повірять. І я також вірю, що кримчани не вірять у ці пропагандистські кроки Російської Федерації.

– Чому вони це роблять? Невже Російська Федерація, Кремль, можливо, навіть Володимир Путін особисто бояться кримських татар, тому й здійснюють ось такі дії?

Юксель: Я не знаю, чи особисто Володимир Путін брав участь у розробці цієї операції, – навряд. Але те, що це одна система, одна вертикаль – це очевидно. Є спільна позиція Росії щодо окупованого Криму, який вони окупованим не вважають, і є виконання цієї волі відповідними службами. Цього разу йдеться про ФСБ. Є ФСБ московська, є ФСБ кримська, яка, до речі, ще більш “старанна”, ніж московська, у здійсненні ось таких репресивних дій.

Але факт, що це все – одна система, й одна політика, яка спрямована проти громадян України в Криму, проти корінного кримськотатарського народу. І таким чином на території Криму витравлюють усіх тих, хто не визнає окупацію, хто виступає проти. І крім того, хто ось у тих умовах несвободи має силу, волю, можливість говорити про це, й відкрито демонструвати свою громадянську позицію.

– Думаю, зараз наші партнери мають показати, що та декларація, яка була підписана на Кримській платформі, це не просто заява про наміри, а конкретний план дій. Як зараз має реагувати світ, як вважаєте?

Кориневич: По-перше, світ реагує. Є сильна заява МЗС Турецької Республіки, Держдепартаменту США, Посольства США в Україні, відповідно делегації ЄС в Україні, посольств Латвії, Литви. І таких заяв, безумовно, ставатиме все більше й більше.

І мені здається, що окупант спеціально обрав такий час – ранок суботи, коли багато посольств не працюють, або посли перебувають десь у відрядженнях.

Але нічого не вдасться, тому що міжнародна спільнота має чітку позицію щодо територіальної цілісності України, щодо грубих порушень прав людини, які відбуваються у Криму.

Тому я впевнений, що ті держави та міжнародні організації, які були на установчому саміті Кримської платформи 23 серпня, які підписали відповідну декларацію, її дотримуватимуться, як певного політичного документа. І зараз зокрема ведеться робота саме із метою отримання реакції від держав, які підписали відповідну декларацію. Ще не про все можна зараз говорити, але робота в цьому напрямі триває.

– Проте реакція – це просто сказати, або ж це дія?

Кориневич: Просто сказати теж необхідно, тому що на політичному рівні необхідно чітко висловити свою позицію щодо того, що зараз Російська Федерація робить із нашими п’ятьма громадянами. Але, безумовно, потім потрібно робити все для того, щоб були й дії.

Прямий ефір