“Північний потік-2” – терміни запуску та загрози Україні: “5 вопросов” із експертом Геннадієм Рябцевим

Сенат США голосуватиме за законопроєкт про санкції проти російського газопроводу “Північний потік-2”. Тим часом, західні ЗМІ повідомляють, що запуск газопроводу відкладається до осені 2022 року.

Чи допоможуть санкції щодо “Північного потоку-2” і чому його запуск складно зупинити – розповів експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Наскільки ці санкції будуть ефективними?

– Там про санкції не йдеться, оскільки маються на увазі лише два суди та одна юридична особа. Звичайно, це ніяким чином не вплине на “Північний потік-2”, на цей проєкт. Оскільки запроваджувати санкції проти судів, коли газопровід уже добудовано, – це нічого не робити. Найімовірніше, під час зустрічі на найвищому рівні між президентом США та канцлером Німеччини було домовлено про все, зокрема, про відсутність серйозних санкцій.

– При цьому в самій Німеччині дехто критикує “Північний потік-2”, зокрема віцеканцлер ФРН, міністр економіки Роберт Хабек. Із чим це пов’язано?

– Така критика різко не з’явилася. Віцеканцлер – представник однієї з партій, яка від самого початку виступала проти “Північного потоку-2”, вони взагалі проти всього виступають. Для них головне – перевести Німеччину на відновлювані джерела енергії.

Щиро кажучи, це призведе до зростання цін для всіх без винятку споживачів у Німеччині. Про це мало хто згадує, проте така політика є. Усі ці представники партії “Зелених” не є фахівцями в енергетиці, тому вони навряд чи розуміють, що ці самі заяви, які звучать з їхніх вуст, не лише дурні, але й призводять до підвищення цін на той самий газ, оскільки після відповідної заяви газові котирування на європейському газовому хабі зросли до 1900 дол. у перерахунку на тисячу кубометрів.

– Повідомляється, що запуск “Північного потоку-2” може затягнутися до осені 2022 року. Чи має Україна право голосу щодо сертифікації газопроводу?

– Сертифікацію здійснює Мережеве агентство. Це орган державної влади Федеративної Республіки Німеччина зі спеціальним статусом, і цей орган розглядає на своєму засіданні всі необхідні документи, які представлені всіма зацікавленими сторонами щодо “Північного потоку-2”. Тільки він ухвалює рішення. Ніхто з уряду ФРН чи суб’єктів господарювання інших країн не має жодного впливу на рішення цієї агенції.

Україна представлена ​​серед зацікавлених сторін. Щонайменше дві компанії – “Нафтогаз України” та оператор газотранспортної системи – надали свої аргументи, в яких продемонстровано позицію української сторони щодо “Північного потоку-2”. Однак ці аргументи розглядатимуться разом із усіма іншими аргументами, які були представлені й компанією, яка безпосередньо займається введенням в експлуатацію газопроводу, й усіма сторонами, які зацікавлені у його якнайшвидшому запуску. Це насамперед споживачі й ті компанії, які очікують отримати прибуток від запуску “Північного потоку-2”. Тут слід уточнити, що “Північний потік-2” – це приватний проєкт, в нього не вкладено жодного євроцента жодної держави або державних структур Європейського Союзу.

– У США та Німеччині заявляли, що “Північний потік-2” можуть зупинити, якщо Росія посилить ескалацію щодо України. Однак у Криму та ОРДЛО щодня порушуються права людини, на Донбасі фіксуються обстріли незаконних збройних формувань. Цього замало, щоби зупинити газопровід?

– На жаль, це прояв так званої реальної політики, яка полягає в тому, що кожна держава має виключно власні національні інтереси. Час і нам зняти рожеві окуляри й перестати сподіватися, що будь-хто в Європі, США або будь-якій іншій країні дотримуватиметься наших інтересів. Крім нас, ми нікому не потрібні.

Безперечно, існує збіг національних інтересів. Іноді, ось у цьому випадку, інтереси Сполучених Штатів збігаються з інтересами України щодо “Північного потоку-2”. Але якщо перед тими ж Сполученими Штатами стоятиме питання, хто їм важливіший – нормальні стосунки з Німеччиною чи з Україною – Штати оберуть перше.

– Чи можна вже порахувати кількість грошей, які Україна втратить у разі запуску “Північного потоку-2“?

– Ми вже втратили. Коли була підписана угода, яку всі чомусь вітали, – п’ятирічна угода між “Нафтогазом” та “Газпромом”; коли було зафіксовано скорочення обсягів транзиту газу через Україну спочатку до 65, а згодом до 40 млрд кубометрів газу. Ми вже втратили. Але на цьому ніхто не акцентував уваги й чомусь ніхто не розповідав тоді про мільярдні втрати через скорочення транзиту. Тоді ще ні про який “Північний потік-2”, за великим рахунком, не йшлося. І тепер ми раптом розплющуємо очі й бачимо, що нас раптом обійшли з півночі та півдня.

До речі, про південний обхідний маршрут ніхто не каже. Адже ці мінус 25 млрд кубометрів цього року є наслідком не стільки “Північного потоку-2”, який ще не запущений, скільки того, що Україну обійшли з півдня через турецький “Блакитний потік”, “Балканський потік”, що теж забрало з українського транзиту цілком відчутні великі обсяги.