Перший в історії План оборони України: документ обговорюємо з військовим експертом Олегом Ждановим

На черговому засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України, яке відбулося 15 жовтня, був затверджений перший фундаментальний документ для гарантування безпеки країни – План оборони України. Секретний документ готували два роки.

Чому План оборони з’явився тільки зараз, що він передбачає і що про документ потрібно знати українцям – розповів військовий експерт Олег Жданов у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий програми – Олег Борисов.

– Розкажіть, що це за План оборони України? Це абсолютно новий документ?

– Я скажу так: це більш розширений варіант того, що було раніше. І в такій інтерпретації, дійсно, він подається вперше в історії України. Раніше у нас був план мобілізації країни, і план переведення країни на так звані військові рейки. А як такий план оборони в комплексі, він представлений вперше.

– А що саме він передбачає?

– Це найсекретніший документ у будь-якій країні світу. Жодна держава не може існувати без плану оборони. Навіть Російська Федерація, яка веде агресивну, наступальну військову політику, має свій план оборони. Він стосується кожного громадянина країни.

У чому його повнота і наповненість? В цьому плані прописано, навіть, що нам, українцям, робити у разі виникнення особливого періоду, тобто, прямої загрози військового вторгнення. Зазначено, коли треба країну мобілізувати і перевести у відповідний стан економіку країни.

Це об’ємний документ, який включає в себе дуже багато дрібніших планів по кожному напрямку, кожному міністерству, по кожній силовій структурі.

І коли він вводиться в дію, до нас з вами, як пересічних громадян, вже будуть доводити засоби масової інформації і системи оповіщення, що нам робити, куди йти, що робити, що брати з собою або не брати. А ось особи, які сьогодні займають державні посади, будуть ознайомлені з цим планом вже безпосередньо зараз, у частині, що їх стосується. І вони знатимуть, за певним сигналом, що робити далі.

– Чи буде якась інформаційна кампанія про те, що можна розповідати людям? Про документи, що не засекречені, аби кожен громадянин знав, як діяти в тій, чи іншій ситуації, наприклад, у випадку нападу або наступу?

– Вона не просто буде. Її необхідно провести. Треба інформувати населення про ті заходи, які люди повинні знати в повсякденному житті. Згадайте 2014-й рік. Про що ми передовсім дізналися? Де бомбосховища. А тепер треба визначитися на чиєму вони балансі, в якому стані, хто відкриває, хто відразу ж виступає волонтером – в ролі регулювальника руху, куди направляти людей і так далі.

Це на прикладі заходів територіальної оборони. Вона включає в себе ці пункти. Ось цю інформаційну кампанію необхідно, щоб держава профінансувала, і провела її в повному масштабі, довівши потрібну інформацію до всього населення країни.

– Чи можна говорити про те, що після затвердження Плану оборони України, буде також повністю проведена перевірка військових структур, техніки і так далі?

– Я думаю, що ні. Це нам необов’язково робити, тому що повсякденна діяльність Збройних сил України (ЗСУ) якраз і є підготовкою до виконання основного завдання – забезпечення обороноздатності країни. Тому для ЗСУ особливо нічого не зміниться.

За винятком тих змін, які парламент вніс до законодавчих актів України: збільшення чисельності Збройних сил, створення військ територіальної оборони. Це, до речі, і спричинило зміни до плану, і взагалі зміни структури цього документа. А в іншому повсякденна діяльність армії повністю відповідає за питання обороноздатності країни.

– З огляду на те, що сім років фактично Україна перебуває у стані збройного конфлікту, чому тоді тільки зараз цей план з’явився?

– Внутрішню військову політику формує верховний головнокомандувач. Згідно з Конституцією України, це президент. План оборони існував, але не в тому обсязі, і не в тій структурі, яка сьогодні представлена ​​в новому документі.

Був план оборонних операцій, який включав в себе цілу низку питань. І це все залежить від самої стратегії, або військової політики, яку формує президент. Попередній глава держави, мабуть, вважав, що достатньо старого плану. Нинішній подумав, що старого плану недостатньо, і тому ми інтерпретували існуючий, розширили, і затвердили його в новому вигляді.

– Як показує практика, Росія, безпосередньо підконтрольні їй федеральні ЗМІ, кожен такий крок України, на посилення обороноздатності, інтерпретує по-своєму, після чого поширює дезінформацію. Мовляв, Україна ось-ось вже буде наступати на Донбас, на Крим і так далі. У даному випадку, до яких фейків ми можемо готуватися?

– У питанні Плану оборони, я думаю, що все буде те ж саме. Вони будуть накачувати російське суспільство тим, що Україна мілітаризується і що нібито стає агресивною державою. На жаль, це їхня інформаційна стратегія.

Тому ми, в принципі, якщо проведемо інформаційну кампанію для нашого населення, і вона не секретна, і про це можуть дізнатися будь-які світові ЗМІ, я маю на увазі з підготовки оборонних заходів з пересічними громадянами, то це покаже цивілізованим розвиненим країнам, що ми не готуємо ударні угруповання, і не збираємося завтра йти в наступ навіть на Донбасі.

Хоча тут Генеральний штаб повинен був відпрацювати плани повернення нашої території. Президент про це, ймовірніше за все, знає. Але він просто не використовує це у своїй військовій політиці щодо вирішення питань із врегулювання конфлікту на сході України.

– Скажіть, будь ласка, чи позначиться затвердження Плану оборони України певним чином на підготовці офіцерського складу, юних солдат, які тільки пішли до армії?

– Ні. Це позначиться на тих реформах, які відбуваються у Збройних силах. Я нагадаю, що ми переходимо на J-структуру: стандартну структуру армії країн-членів НАТО.

Іншими словами, ми змінюємо організаційно-штатну структуру наших Збройних сил. Ці документи всі, в частині, яка не є секретною, – опубліковані. Ось на цьому воно відіб’ється. На кваліфікації і на методиках підготовки організації і ведення бойових дій. Тут ми переходимо повністю на те, що нам пропонують наші партнери по НАТО.

Ми відмовляємося від старої, радянської військової системи. У цьому плані, так, вплине. А ось в усьому іншому це вплине більше навіть на країну в цілому: на економіку, громадян, і, зокрема, на Збройні сили.