П’ять головних російських міфів про НАТО – розвінчання фактами

Відколи почалися агресивні дії Росії щодо України, російські посадовці висунули НАТО низку звинувачень у загрозах і недружніх діях. На це в Альянсі відповіли фактами, які наводимо нижче.

Міф 1: НАТО не зацікавлена у справжньому діалозі з Росією

Насправді: Ми шкодуємо щодо рішення Росії призупинити роботу її дипломатичної місії при штабквартирі НАТО і Офісу військового зв’язку НАТО в Росії та закрити Інформаційне бюро НАТО у Москві.

НАТО та держави-члени Альянсу послідовно закликали до значущого діалогу з Росією. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг багаторазово наголошував, що діалог із Росією має першорядне значення, особливо коли напруженість зростає. Останнім часом він знову підтвердив цю тезу під час зустрічі з міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим. Генеральний секретар НАТО також поновив давню пропозицію з боку Альянсу провести засідання Ради НАТО – Росія. Відповідь Росії на цю пропозицію до цього часу не надійшла.

У жовтні 2021 року було відкликано акредитацію восьми дипломатів Місії Російської Федерації при НАТО, які були неоголошеними офіцерами російської розвідки. Дане рішення було ухвалено, ґрунтуючись на розвідувальних даних, і воно не впливає на політику НАТО щодо Росії, яка є поєднанням стримування та оборони зі значущим діалогом.

Міф 2: НАТО ігнорує пропозицію Росії відсунути військові навчання від “лінії дотику” між збройними силами НАТО та РФ

Насправді: “Лінії дотику” між збройними силами НАТО та Росії не існує – існують міжнародно визнані кордони держав-членів Альянсу. Розміщення військових підрозділів Альянсу на території країн-членів мають оборонний характер, є пропорційними та цілком відповідають міжнародним зобов’язанням Альянсу.

Посилена передова присутність Альянсу на східному фланзі має на меті не спровокувати, а відвернути конфлікт. Це – наша відповідь на застосування Росією військової сили проти сусідів та нарощування військової присутності у Балтійському регіоні й не тільки.

Така пропозиція Росії не збігається з її власними агресивними військовими заходами, що не припиняються, а саме: істотним нарощуванням військових формувань в Україні та на її кордонах протягом поточного року.

Ми закликаємо Росію дотримуватися чинних норм прозорості, зокрема стосовно військових навчань та позиції збройних сил. До того ж було би бажано, щоб Росія взяла участь у процесі модернізації Віденського документа, спрямованого на вдосконалення заходів верифікації. Ми й надалі готові до подальшого діалогу з питань мінімізації ризиків і підвищення прозорості, як у межах Ради НАТО – Росія, так і каналами військового зв’язку.

Міф 3: Україна ніколи не стане членом НАТО

Насправді: Держави-члени Альянсу вітають прагнення України вступити до НАТО і підтверджують рішення Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна стане членом Альянсу.

Рішення про вступ до Альянсу ухвалюється кожною окремою країною-кандидатом та тридцятьма державами-членами Альянсу. Росія не має права втручатися або накладати вето на цей процес.

Ми відкидаємо власне ідею сфер впливу у Європі – вони залишилися в минулому, як і належить. Як будь-яка держава, Україна має суверенне право обирати механізми гарантування власної безпеки. Це – засадничий принцип європейської безпеки – принцип, під яким Росія підписалася і який зобов’язалася поважати. Після завершення холодної війни Росія долучилася до розбудови європейської архітектури безпеки для всіх, зокрема, шляхом підписання Паризької хартії, створення ОБСЄ, заснування Ради євроатлантичного партнерства та укладання Основоположного акту НАТО – Росія.

Міф 4: НАТО відхиляє пропозиції Росії у галузі контролю над озброєннями

Насправді: Пропозиція Росії щодо запровадження мораторію на розміщення в Європі ракет наземного базування середнього та малого радіуса дії не викликає довіри. Така пропозиція не враховує реальний стан речей, а саме: на території Європи немає нових ракет США, а є нові російські ракети в Європі – ракети 9М729/SSC-8.

Важко повірити у можливі географічні обмеження стосовно розміщення російських ракет 9М729/SSC-8, адже даний ракетний комплекс є мобільним і його легко переміщувати. Доки Росія не здійснить знищення наявних систем 9М729/SSC-8 із забезпеченням верифікації, її пропозиція щодо запровадження такого мораторію не є щирою.

НАТО виважено реагує на істотний ризик, який становлять російські ракети 9М729/SSC-8. Наша мета – гарантувати, щоби позиція НАТО у галузі стримування та оборони й надалі залишалася надійною та ефективною. НАТО не прагне нової гонки озброєнь і не має наміру розміщувати у Європі ядерну зброю наземного базування. Держави-члени Альянсу непохитно дотримуються норм щодо питань контролю над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження зброї масового знищення.

Міф 5: НАТО бере в кільце та намагається стримати Росію

НАТО – це оборонний союз. Наша мета – гарантувати захист держав-членів. Навчання та операції збройних сил Альянсу не спрямовані проти Росії чи будь-якої іншої країни.

Цей міф суперечить географії. Довжина сухопутних кордонів Російської Федерації становить понад 20 000 км. З них – менше ніж одна шістнадцята (1 215 км) – це спільні кордони з країнами-членами НАТО. Росія має сухопутні кордони з чотирнадцятьма країнами. Лише п’ять із них – це держави-члени НАТО.

Поза територією Альянсу НАТО має військову присутність лише у двох точках, а саме: у Косові та Іраку. Обидві операції тривають за мандатом Організації Об’єднаних Націй, ухваленим Радою безпеки ООН, до складу якої входить Росія. Небойова місія НАТО в Іраку забезпечує істотний внесок у боротьбу з міжнародним тероризмом. Дана місія запроваджується на прохання уряду Іраку, й НАТО цілком поважає суверенітет та територіальну цілісність країни. Натомість Росія має військові бази та особовий склад на території трьох іноземних держав, а саме: Грузії, Молдови та України, без відповідного дозволу урядів цих країн.