“Не як було, а краще”: Україна готує план відновлення після перемоги — деталі (ВІДЕО)

На відновлення України після війни знадобляться сотні мільярдів доларів. Прямі збитки, завдані російською армією, вже перевищили 97 млрд. Такі оцінки наводять у спільному звіті уряд України, Європейська комісія та Світовий банк. І, незважаючи на те, що Росія продовжує обстрілювати українські міста та критичну інфраструктуру, Київ спільно з партнерами вже будує плани післявоєнного відродження, інформує FREEДОМ.

Один із елементів системи — Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Його запустили ще влітку. Кожен, чий будинок постраждав через дії російської армії, може внести туди свої дані.

“Щоб усі мали однаковий доступ: донори, партнери та учасники всіх процесів. Щоб усі бачили, що відбувається, куди витрачаються кошти та як це буде. Нещодавно було ухвалено резолюцію щодо виплати репарацій Україні, ці дані можуть стати основою для цих процедур”, — говорить міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.

Тепер міністерства хочуть піти ще далі — перевести весь процес відновлення населених пунктів у цифру. Головною перевагою цього є усунення корупційної складової під час усього процесу — від вибору черговості проєкту на відновлення до тендерів на закупівлю матеріалів. Вся ця інформація на всіх етапах буде доступна для перегляду онлайн.

“Чиновники, які надають документи, навіть правоохоронні органи, які перевіряють ті чи інші процедури, генеральні підрядники, проектувальники, інвестори та замовники — всі працюють у електронній системі. Уся проєктна документація, вся експертиза — все там. Ми вводимо дуже багато систем із сфери логічного контролю. Для того, щоби чиновники мінімально ухвалювали рішення, а максимально система аналізувала різні процеси і давала або “зелене” світло на проведення певних операцій, або показувала червоним — стоп!”, — пояснила заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади Олена Шуляк.

Принципово важливо, що щодо відновлення України планують робити “не як було, а краще”.

Наприклад, нові будинки зводитимуть, виходячи із сучасних підходів до системи цивільного захисту. Це стосується і наявності укриттів та забезпечення енергоефективності.

Актуальність останньої стала очевидною після масованих атак Росії на інфраструктуру України. Вирішувати, що саме потрібно відновити, будуть не в столиці, а на місцях.

“Це розробка територіальними громадами програм комплексного відновлення. Це документ, якому передує велика аналітична робота органів місцевого самоврядування щодо того, який характер ушкоджень, яка кількість населення залишиться після завершення воєнного стану, який характер руйнувань різної категорії об’єктів, це і житлова інфраструктура, і транспортна, і соціальна”, — зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська.

Такі реформи та методи роботи допоможуть залучити до відновлення українських населених пунктів інвесторів, переконані в уряді.

Посол Данії в Україні нещодавно побував у Миколаєві. Данці вирішили взяти участь у відновленні цього міста.

“Наше керівництво сказало, що ми ніколи не робили такого раніше, але ми придумаємо, як це зробити. І цей процес уже розпочався влітку. Ми сфокусувалися на першочергових потребах. Відновлення вікон, пошук запчастин для водопровідного обладнання та міської системи опалення. У Данії ставляться до цього з ентузіазмом. Тепер у нас усі знають, що таке Миколаїв. До цього ніхто не знав про таке місто. І в Миколаєві тепер усі знають про Данію”, — поділився посол Данії Оле Егберг Міккельсен.

Данія — надійний партнер України. Там вважають, цифровізація та прозорість процесів допоможе зробити співпрацю ще ефективнішою.

“Діджиталізація — це добре. Ви приберете людський фактор — усунете джерела корупції. Україна робить успіхи у цій сфері. Наприклад, у вас є система Prozorro. Данія — надійний партнер у вашій боротьбі. Ваша свобода — це наша свобода теж. І ми залишаємося надійним партнером України, коли говоримо про відновлення країни. І приємно чути, що вже відбувається така робота до початку процесу”, — наголосив посол.

Окрім Данії, бажання інвестувати у повоєнне відновлення України виявили й інші країни.

Так, Польща готова взяти шефство над Харківською областю, Естонія — над Житомирською, а Франція — Чернігівською.

Читайте також: Понад 60 тис. злочинів: як Росію можуть змусити заплатити за завдані Україні збитки

Нагадаємо, Європейська комісія представила державам-членам різні варіанти дій для гарантії того, що Росію буде притягнуто до відповідальності за звірства і злочини, скоєні під час війни в Україні.