Навіщо Путін знову їздив до Криму: “5 вопросов” із журналісткою Тетяною Мартиновою

Фото АР

Президент РФ Володимир Путін вкотре відвідав окупований Крим. МЗС України вже відреагувало на це нотою протесту.

Якою є мета поїздок голови Кремля на півострів – розповіла журналістка, білоруська опозиціонерка Тетяна Мартинова у програмі “5 вопросов” телеканалу UA.

Ведучий – Олег Борисов.

– Президент Росії Володимир Путін вкотре приїхав до Криму. У чому мета таких приїздів Путіна на окупований острів?

– Є два дуже важливі моменти. Те, що влада робить для того, щоб зберегти владу, – це залишається всередині самої влади. І є те, що влада робить публічно, щоб посилати меседжі, знову ж таки, щоб зберегти свою владу та просувати в голови людей те, що їм потрібно.

Ми з вами перебуваємо на медіавійні. Поки що стріляють лише на Донбасі. У Криму, в Білорусі не стріляють, але це не означає, що там немає війни. Вона там є. Кожен бореться та воює своїми методами. Метод війни Путіна – це така уріно-офтальмологія. Йому начхати на міжнародне співтовариство, йому взагалі начхати на людей. Для нього важливо захоплювати чужі території, і всіляко публічно показувати, що це моє. Діти зазвичай проходять це у три роки, це вік “моє-моє”. І далі вже їхні батьки виховують, щоб вони розуміли, що треба шанувати інших дітей, не відбирати іграшки. Путін, мабуть, у цьому віці ментально залишився.

– Чи це говорить про те, що підтримка Путіна падає навіть серед проросійського електорату в Криму?

– Я не можу відповісти за кримчан. Я, як правило, намагаюсь відповідати за свій народ. Я вважаю, що, виходячи з поведінки Путіна – якщо дивитися по білорусах і тому, що він творить останніми роками з нашою країною – тут не може йти ні про яку довіру, ні про який рейтинг. Більше того, такої сильної ненависті білорусів до Путіна ніколи не було. З нами відбувається зараз те саме, що з вами відбувалося у 2013-14 році, коли дуже багато хто не вважав спочатку Росію ворогом, а потім раз – і війна між Україною та Росією, яку намагалися представити пропагандистські російські канали, як громадянську.

Хоча зрозуміло, що цивільні люди теж у неї були втягнуті. Це те саме, якщо росіяни воюватимуть з українцями з території Білорусі, то якась частина білоруських військових, які мріють про російські пенсії та плюшки, теж у цю війну припруться. Але це не означає, що воює Білорусь із Україною.

Ми бачимо, що на кордоні і з Польщею, і з Литвою, і з Україною не спокійно. А на польському кордоні провокації практично щодня. То стріляють, то каміння летять, то використовуються війська білоруською стороною, а це вже дуже серйозна історія. Просто так вона не скінчиться.

– Щодо Білорусі, до Криму з Путіним хотів поїхати Олександр Лукашенко, але глава РФ його не запросив. Чому так, на вашу думку?

– Те, що робить і каже Лукашенко, – всі намагаються знайти там логіку. Там немає логіки. Там ніякі таблетки не допомагають. Залежно від ситуації та того, що стрільне йому в голову, він каже.

Але стратегічно це буде останнє, що зробить Лукашенко – прямо визнає Крим російським. Це означатиме для нього повний розрив економічних відносин із Україною. А в цьому випадку не лише Україна зацікавлена у білоруському паливі. І Лукашенко зацікавлений, бо це 4 млрд товарообіг.

Путіна ж дратує те, що Лукашенко продовжує торгувати з Україною. Бо якщо тут поставити йому хрест, то тоді все, остання кватирка закривається.

Прямий ефір