Мистецтво, що не піддається часу

У київському  Будинку художника розпочалася  виставка Олександра Дубовика.

Як сповістив  “Урядовий кур’єр”,  вона триватиме лише до кінця  тижня, що недостатньо для такої масштабної експозиції. В усіх залах на третьому поверсі представлено майже 200 живописних і графічних робіт митця, починаючи зі знакового автопортрета 1967 року, який, крім впізнаваності Метра, являє тип інтелігента 1960-х. На цей портрет здавна полюють колекціонери, але художник притримує його, адже «він музейного рівня».

Олександр Дубовик в 1960-ті  роки розпочав створювати  власну знакову систему і обґрунтовувати її в теоретичних творах, насичених іронією. В одному полотні поєднуються слов’яно-візантійські та західні культурні коди. На думку  митця: «Художник починається тоді, коли є власна концепція, індивідуальні знаки і туга».

Талановитого  художника запрошували працювати до США, Росії, Франції, Німеччині, навіть Ірану, а він повертався в Україну, хоч далеко не ідеалізує державу та її інституції. Олександр Дубовик в українській культурі уособлює моральність сучасного митця.

На думку його колег,  мистецтво Дубовика не піддається часу. Він став першим абстракціоністом в Україні, з нього це й  все починалося.

За словами майстра, що життя — це енергія, а  енергія як колір-символ — душа мистецтва. “Концепцію треба одягти в колір. Мислю кольором і маю азбуку власних знаків, які придумав: тріумфатори, пророки. Мій знак — букет. Він сферична оболонка нерозгаданих можливостей. Протягом віків робили букети, і ніхто не спитав: що це? А це феноменальна ідея. Це моє божественне маля».

Довідково: Олександр Дубовик народився в Києві. Батько –  репресований поет Михайло Дубовик назвав сина на честь друга Олександра Довженка. Закінчив Київський державний художній інститут. У 27 років вступив до  Спілки художників України. Засвідчив талант і  професіоналізм у техніці вітражу, мозаїки, гобелена, книжкової графіки, дизайну, настінного розпису, плаката. Він оформив каплицю у Бер-лез-Альп біля Ніцци (Прованс, Франція) і Новоапостольську церкву (Київ).