Можна натиснути кнопку, але бахне прямо там: ядерний потенціал РФ оцінили українське керівництво та експерти

Випробування ядерної бомби в 1954 році. Фото: wikimedia.org

Слідом за оголошеною 21 вересня “частковою мобілізацією” та проведенням п’ятиденних псевдореферендумів на окупованих територіях України з боку РФ стала активніше транслюватися теза “Кремль готовий застосувати всі засоби”, яка передбачає можливість ядерного удару країною-агресором. Причому вона звучить на всіх рівнях — від депутатів Держдуми та російських пропагандистів до авторитетних військових експертів.

Серед ймовірних сценаріїв аналітики виділили два основні:

  • використання Кремлем тактичної ядерної зброї проти мирних українських міст чи на фронті. Це може спричинити руйнування в радіусі 640 метрів та радіаційне забруднення до півтора кілометра;
  • застосування стратегічної ядерної зброї. Вона запускається з більш далекої відстані і може руйнувати цілі міста, а сила боєзаряду може досягати 500-800 кілотонн, що у 25-40 разів більше, ніж під час атак на Хіросіму та Нагасакі в 1945 році.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що можна вірити чи не вірити у погрози Росії в контексті застосування ядерної зброї, однак світ має бути міцним і не боятися залякувань з боку того чи іншого агресора.

“Бо таких погроз буде ще багато. Щоб їх було менше, має бути системно виписано, якою буде реакція. Навіть на слова чи наміри. Щоб такі військово-політичні керівники боялися навіть думати погрожувати будь-якій державі чим завгодно – ядерною зброєю, чи голодом, чи анексією, чи окупацією”, — сказав глава держави у розмові зі студентами та викладачами Гарвардського університету. А Україна, на думку Володимира Зеленського, може стати прикладом таких змін у системі міжнародної безпеки.

Міністр оборони України Олексій Рєзніков не став оцінювати ризики застосування Росією тактичної ядерної зброї, оскільки її стан викликає питання.

“Маючи такого сусіда з ядерним потенціалом, завжди є можливість, що він психоне. Скільки це у відсотках, я не беруся сказати. Чи залишилися у них носії? Так, лишилися. Їх можна донести і “Іскандерами”, і “Калібрами”, і літаками… Якось я спілкувався з другим президентом Леонідом Кучмою, який завершував передачу Росії ядерної зброї. Він нагадав, що навіть якби цей ядерний потенціал не віддали, 1997 року у нього закінчувався термін придатності. Його все одно треба було списувати та утилізувати. Ми його весь віддали Росії. Тому питання: а в якому стані цей мотлох в Росії?”, — пояснив глава Міноборони України в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Крім цього, на озброєнні РФ залишилися українські ракети “Сатана”, які наша держава робила понад 40 років тому. Проте їх обслуговування, документація та персонал також викликає запитання: “Можна натиснути кнопку, але бахне прямо там”.

При цьому секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов упевнений, що Росія не використовуватиме стратегічну ядерну зброю.

“Стратегічну ядерну зброю Путін точно не використовуватиме. Навіть якщо він використає тактичну ядерну зброю, це буде кінець Російської Федерації. Відразу розпочнеться ізоляція Росії від цивілізованого світу — буде анклав, з яким ніхто не бажатиме мати справу, у тому числі китайці”, — зазначив Олексій Данілов в інтерв’ю виданню “Новое время“.

У яких випадках Росії загрожує повна ізоляція на міжнародній арені? Що означає фраза радника президента США з національної безпеки Джейка Саллівана щодо катастрофічних наслідків? Що чекає на відповідальних за використання ядерної зброї? Ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ проаналізували:

  • політолог Володимир Фесенко;
  • капітан 1-го рангу ВМС США у відставці Гаррі Табах;
  • завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак;
  • російський політичний діяч та правозахисник Марк Фейгін.

Фесенко: Військова доктрина РФ передбачає використання ядерної зброї лише у разі загрози для самої держави

Загрози Путіна про застосування ядерної зброї є дуже важливою темою для попередження з боку України. Ми розуміємо, що це відвертий шантаж, але цим шантажем Путін руйнує всю систему ядерного стримування, яка будувалася десятки років. Тому на Путіна треба чинити реальний тиск, у тому числі на перспективу. Але вже зараз робляться такі дії, формулюються конкретні позиції.

Україна попереджає ООН, країни ядерного клубу… Думаю, найближчим часом будуть конкретні дії щодо обмеження участі Росії у різних міжнародних організаціях.

Має бути реальне покарання Росії за агресію, порушення Статуту ООН і принципів міжнародного права. У цьому сенсі саме мову сили пропонує президент Зеленський по відношенню Путіна і озвучує, зокрема у своєму виступі на Раді безпеки ООН.

Політика обмежень та ізоляції Росії з ініціативи України вже діє. На жаль, є країни, які продовжують співпрацю з РФ.

Заклики президента України з питань ядерної безпеки, зокрема, звернені до Індії та Китаю: дії Путіна у підсумку створюють проблеми для них.

Невипадково прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді на нещодавньому саміті Шанхайської організації співробітництва у Самарканді публічно вимагав від Путіна припинення війни Росії проти України — той був змушений виправдовуватися. Так крок за кроком Україна досягає своїх дипломатичних цілей.

До 24 лютого лише український президент закликав до санкцій проти Росії, обмеження її статусу та прав у Раді Безпеки ООН, зокрема, позбавлення права вето… Тоді таку позицію підтримували лише наші найближчі партнери, а тепер уже президент Байден пропонує свій, поки що компромісний, м’який варіант: обмеження, а не позбавлення права вето. Цю ідею підтримують і президент Макрон, і керівництво Європейського Союзу.

Тобто зараз ці дискусії мають політичний характер, але від найрадикальніших дій таки утримуються через ризик застосування Росією ядерної зброї. При цьому є позиція, що треба зберігати певні майданчики для переговорів з Росією, щоб утримати її від крайніх мір.

Повна ізоляція, у тому числі виключення Росії з Ради безпеки ООН, може бути у двох випадках. Найоптимальніший варіант — військова поразка Росії або початок розпаду федерації. Найгірший сценарій — Росія почне демонстративно застосовувати, наприклад, тактичну ядерну зброю. Якщо Путін перейде червону лінію, тоді іншого вибору, окрім повної ізоляції Росії, вже не буде.

Судячи з даних американської розвідки, поки що це шантаж, погрози з боку Путіна. Хоча він і каже, що не блефує. Думаю, використовувати ядерну зброю Путін може лише в крайньому випадку. Але щоб такого не було, необхідно посилювати тиск на Росію та військовий потенціал України заради можливості завдати удар у відповідь.

Під крайнім випадком я маю на увазі жест розпачу. Якщо, наприклад, буде не просто військова поразка на території України, а якась загроза особисто Путіну, загроза удару по Москві, по його бункеру. До речі, російська військова доктрина передбачає, що напад з використанням ядерної зброї може бути лише у випадку, якщо виникає загроза для самої російської держави.

Це можна трактувати, звісно, ​​широко. Але йдеться саме про загрозу розпаду чи повної військової поразки. А ми говоримо, насамперед, про військову поразку Росії в Україні, а також про те, що російська армія має бути розгромлена та витіснена з території України. Це той результат, який ми розглядатимемо як військову поразку Росії та нову політичну ситуацію, яка, на мій погляд, неминуче викличе політичні зміни у самій Росії. Це також стане фактором, який може підштовхнути ООН та інші міжнародні організації до зміни статусу Росії.

Гаррі Табах: За останні 48 годин риторика адміністрації Байдена різко змінилася

Сподіваюся, у нас буде попереджувальна відповідь, бо поки ми реагуємо на те, що вже відбулося. Хотілося б, щоб ми не доводили світ до такої ситуації, не доводили Україну до участі у повномасштабній фронтальній війні. Вважаю, що цьому можна було запобігти, якби ми діяли з Путіним так, як він звик. Однак у політиків та дипломатів інший підхід…

Наш попередній президент мав іншу риторику: він сказав, щоб той [Путін] навіть не думав говорити слова “ядерний”. “Я тебе запевняю, що у мене кнопка більше, і моя кнопка працює”, — ось так він розмовляв, і Путін сидів і тихо чекав, поки у нього з’явиться шанс.

Проте протягом останніх 48 годин риторика адміністрації Байдена різко змінилася. Джейк Салліван в останньому виступі говорив на цю тему напружено, сказавши, що так далі справа не піде. Якщо раніше він говорив — ми даємо Україні все, щоб вона мала виграшну позицію на переговорах, то цього разу — ми маємо дати Україні все необхідне, щоб вона мала виграшну позицію на полі бою. Я — не прихильник Саллівана, але в цьому випадку він використовує досить жорстке для дипломатії слово “катастрофічно”. Це означає — буде катастрофа, якщо ви це зробите. До цього він ніколи цього слова не використовував. Але, звісно, ​​ми не можемо розкривати всі карти. Це по-дитячому, це безглуздо.

А державний секретар Ентоні Блінкен виступив через шість годин після того, як поховав свого батька. Це досить серйозний крок… Він теж сказав — ми послали меседж Путіну в закритій формі, що він не може так поводитися і так нас залякувати.

Але хвилюватися, зробить це Путін чи не зробить, спрацює у нього кнопка чи не працює, я б не хотів. Чекати від “кадебешників” можна всього, що завгодно. Я не психіатр, а військовий, тому вважаю, що він продовжуватиме так поводитися, поки йому не надеруть дупу.

Багато експертів кажуть — він не використає ядерну зброю, американці мають контрозброю, ми врятуємо, ми попередимо, це все блеф… Ні, Путін може використовувати дуже різні види зброї, наприклад, хімічну, розбомбити один з ядерних реакторів, нашкодивши екології, зрештою, наробити щось у Чорному морі. Він вдаватиметься до різних терористичних актів, бо це країна-терорист.

Олексій Іжак: У разі ядерної ескалації Росії можлива пряма участь НАТО у війні на боці України

Між застосуванням одиничного тактичного боєприпасу та глобальною ядерною війною, у якій здетонує сотні мегатонн, велика дистанція. Це і є сходи ескалації, на які розраховує Путін.

Путін завжди був упевнений, і російська доктрина на цьому будувалася, що США та країни НАТО не мають проміжних засобів. Тобто вони не мають засобу для пропорційної відповіді на російський невеликий ядерний удар. Тому вони були б змушені розпочинати глобальну ядерну війну, яку ніхто не хоче розпочинати.

На цьому будується шантаж: ми застосовуємо ядерну зброю, а ви що? Глобальну ядерну війну ви не почнете, всі її бояться… Це почало змінюватись приблизно два роки тому: Сполучені Штати розгорнули пару систем і показали, що є можливість швидкої адекватної відповіді на обмежений ядерний удар з боку Росії. З якихось причин в РФ досі в це не вірять. І є такі побоювання, що Путін все ще хоче перевірити… Але насправді зараз передали, що така пропорційна відповідь є, і це, мені здається, спантеличило Росію.

Щодо того, що Путін віддасть наказ: він сам розуміє, що це буде відомо ще до того, як дійде до застосування. Ми маємо принаймні три факти абсолютно точного перехоплення наказів Путіна. Абсолютно точно США знали про напад на Україну у лютому. Абсолютно точно США знали про те, що Путін збирається провести фейкові референдуми, а Європейський Союз — що буде втеча росіян із країни, тобто знали про майбутню мобілізацію.

Так само дізнаються про те, що Путін віддав наказ про застосування ядерної зброї. Треба розуміти, що червоної кнопки не існує в тому сенсі, щоб він натиснув і щось полетіло. Кнопки натискатимуть вже ближче до зброї конкретні офіцери. Між Путіним та цими офіцерами досить довгий шлях та багато процедур.

Це те, про що говорив Олег Жданов — недопущення можливості. Тобто буде відомо, як працює ядерний арсенал, де, чому… Якщо все спрацює і вийде у Росії — хоча дуже багато ризиків у зв’язку з невідомим станом цього арсеналу — буде озвучено можливі варіанти. Напевно, вони також здивували Росію. Якщо якась демонстрація використання ядерної зброї відбудеться в Україні [або на якійсь нейтральній території, наприклад, в акваторії Чорного моря] — а на початку цієї фази війни ми чули, що США та НАТО ніколи не воюватимуть на території України — жодні старі обіцянки та рішення вже не діятимуть, бо сама Росія влаштує ядерну ескалацію.

Я думаю, також дали зрозуміти, що прилетить американська авіація і за два тижні знищить усі російські війська в Україні, Сирії, Чорноморський флот… Ці варіанти відомі. Але якщо говорити в цілому, думаю, наші партнери дотримуватимуться неядерної опції: високоточними засобами [ліквідувати] саму можливість застосування на етапі підготовки. А потім використати звичайні засоби, які відмовлялися раніше використовувати, щоб не спровокувати цю ескалацію. Тобто, грубо кажучи, пряма участь НАТО у війні на боці України.

Марк Фейгін: Салліван передав Патрушеву — ми будемо змушені вас вбити

До останнього моменту ми говорили, що вони не наважаться, бо це питання їхнього життя. Тобто їхні родини, близьких, родичів — усіх вб’ють, бо застосування ядерної зброї не залишає нікому жодних шансів. Ніхто більше не може гарантувати, що він у безпеці. Насамперед це стосується саме тих осіб, на яких лежатиме відповідальність за застосування ядерної зброї.

Захід про це ясно сказав. У виступі Джейка Саллівана [прозвучала фраза] “у приватному порядку” — зрозуміло, він [з секретарем Ради Безпеки РФ Миколою] Патрушевим спілкується. Салліван Патрушеву передав — ми будемо змушені вбити вас — ніяким іншим чином це трактувати неможливо. “Катастрофічні наслідки” застосування ядерної зброї — саме про це.

Ракета вбиває Путіна в одній з його резиденцій, і всі кажуть — це не ми, це ви самі, це якесь угруповання всередині влади взяло і вбило свого сюзерена — приблизно так собі уявляю. Далі вступ військ НАТО на територію України, щоб припинити це все. Інакше атомна зброя буде застосована по Парижу, Лондону. На мій погляд, у цьому випадку війська НАТО мають так вирішити це питання, бо з ними Москва не воюватиме.

Прямий ефір