Кремль погрожує вийти із зернової угоди: як Росія знову шантажує світ голодом

Завантаження продовольства на судна для експорту. Ілюстративне фото: mind.ua

Росія знову погрожує вийти із зернової угоди, термін дії якої спливає 17 липня. У Кремлі заявляють, мовляв, шансів в угоди немає, бо не було виконано вимог Росії. Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення РФ блокувала Чорне море для українських зерновозів. Договір допоміг не лише стабілізувати ціни, але й забезпечити десятки країн продовольством, повідомляє FREEДOM.

Наразі російський президент Володимир Путін заявив, що вимоги Кремля не були виконані. Йдеться про перепідключення “Россільгоспбанку” до системи SWIFT; поновлення постачання сільгосптехніки до Росії; розблокування зарубіжних активів російських компаній, пов’язаних із виробництвом; про відміну обмежень на страхування та перестрахування, а також про відновлення роботи аміакопроводу Тольятті — Одеса. Водночас жоден із пунктів ніколи не було включено до договору. Експерти впевнені — це не що інше, як чергова маніпуляція. Адже виходити з угоди Росії невигідно.

“Що Росія робитиме — стрілятиме по турецьких кораблях? Туреччина заявляє, що суди ходитимуть у будь-якому разі під захистом турецького флоту, і це тоді якось не дуже зручно для Росії. Виходить, що Росія вийшла, а все одно все продовжується вже без участі Росії. Або Росія заявляє, що так, ми повертаємося, але з урахуванням того, що якщо Україна нібито там щось порушить, ми теж залишаємо за собою право”, — розповів Юрій Мавашев, директор російського Центру вивчення нової Туреччини, в інтерв’ю “Настоящему Времени”.

Кремль не вперше погрожує розірвати цю угоду. Раніше, порушуючи домовленості, Росія обстрілювала українські порти, а в жовтні 2022 року призупиняла свою участь у зерновій угоді.

“Росія активно блокує порти та морську торгівлю, щоб завдати шкоди економіці України, та використовує гуманітарну угоду щодо зерна як нову форму “піратства”, яка виходить за межі пограбування активів України. Водночас, відкриття портів зменшить залежність України від іноземної економічної допомоги”, — заявив Джеймс Гілмор, американський дипломат, в інтерв’ю виданню The Hill.

До початку повномасштабної війни Україна була четвертим за величиною експортером пшениці та кукурудзи та найбільшим експортером соняшникової олії у світі. Через блокаду Росією суден із українським зерном майже 20 мільйонам людей у світі загрожував голод, повідомляли в ООН. Частково вирішити проблему допомогла зернова угода, укладена у липні 2022 року.

“Ці угоди сприяють стійкому зниженню світових продовольчих цін, які зараз на понад 23% нижчі за рекордні показники, досягнуті в березні минулого року”, — заявив Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН.

8 липня під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Реджеп Таїп Ердоган заявив, що наполягає на тому, щоб Росія продовжила зернову угоду.

“Ми продовжуємо роботу щодо “зернового коридору”. Ми працюємо над його продовженням після 17 липня. Ми хочемо продовження принаймні 3 місяці. Ми очікуємо на це і докладатимемо зусиль, щоб збільшити термін дії угоди на 2 роки”, — сказав Ердоган.

Постачання продовольства Ердоган планує обговорити безпосередньо з Путіним у серпні під час переговорів.

“Це важливий сигнал для нас, тому що ті зобов’язання, які взяла на себе Туреччина, останні кілька місяців не спрацьовували ефективно. Тому що Росія час від часу блокує роботу в Босфорі. І конкретних дій та заяв з боку Туреччини не було, і нарешті ми почули конкретну позицію цієї країни”, — зазначив заступник голови спілки “Всеукраїнська аграрна рада” (ВАР) Денис Марчук.

Незважаючи на рішення РФ, угода працюватиме, упевнені експерти. У Туреччині заявляють про готовність застосовувати військово-морські сили для охорони суден, які слідуватимуть коридором. А Україна, зі свого боку, вже виділила 20 млрд грн на страхування ризиків для суден, які перевозять українську агропродукцію в межах зернової угоди. Водночас Україні потрібно шукати альтернативні варіанти перевезення зерна, впевнені експерти. Про це заявив і президент України Володимир Зеленський у Туреччині.

“Весь світ зацікавлений у тому, щоб працював “зерновий коридор”. І це дуже важливо. І дуже важливо, щоб ми почали так діяти з партнерами, щоб життя “зернового коридору”, а отже, і життя інших людей на інших континентах, включаючи Африку та Азію, щоб воно не залежало від настрою, з яким прокинувся президент Російської Федерації”, — сказав Зеленський.

Інакше, якщо українське зерно не надходитиме на світові ринки, ціни на продовольство можуть знову злетіти до тих же показників, що й навесні 2022 року. Тоді, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, вартість продуктів харчування у всьому світі збільшилася на рекордних 18%.

Читайте також: Зернова угода: як шантаж та дії Росії прирікають світ на голод

Прямий ефір