“Фестиваль Росії” в Європі: реакції та прогнози експертів (ВІДЕО)

Скрін із відео

Сьогодні вся світова увага прикута до серії конференцій щодо питань безпеки, що відбуваються в Європі. Журналіст телеканалу UA Олексій Мацука у спецефірі “Украина на самом деле” зібрав реакції та прогнози, а також думки про ситуацію з безпекою в Європі та про цілі Москви через ультиматуми щодо нерозширення НАТО.

Як пишуть у Deutsche Welle, “президент Росії отримав сцену для своїх владних фантазій, чи може бути щось бажаніше для автократа?”.

 “Минулий тиждень можна сміливо назвати “фестивалем Росії”. У Женеві, Брюсселі, Відні та Бресті відбудуться відразу кілька конференцій та зустрічей із єдиною метою – підтримати гарний настрій Путіна та утримати його від введення регулярних російських військ в Україну”, – пише оглядач DW Бернд Рігерт.

Також, за його словами, російському президенту не варто очікувати на серйозні рішення протягом “фестивального” тижня.

 “Будуть висловлені ті самі попередження, що звучать уже протягом кількох тижнів відтоді, як Росія сконцентрувала свої війська на кордоні з Україною. Ані США, ані інші країни НАТО не будуть використовувати власні збройні сили, щоб захистити Україну”, – поділився думкою Бернд Рігерт.

 Оглядач вважає, що Путін підігріватиме конфлікти в Білорусі, Україні, Грузії, Молдові та Вірменії та навколо них, щоби завадити цим країнам здійснити подальші кроки у бік Заходу.

 “З військової точки зору Захід, який навіть не зміг організувати власний вихід із Афганістану, здається Путіну вкрай нерішучим”, – пише Рігерт.

 Крім цього, він зазначає, що Путін через внутрішньополітичні причини не може дозволити собі повномасштабну війну і насамперед зайнятий тепер зміцненням свого впливу в Казахстані.

 “Тому це буде не останній “фестивальний” тиждень Кремля. Але він цінний сам по собі: якщо ви один з одним розмовляєте, то один в одного не стріляєте”, – пише оглядач.

 Очевидно, що трансатлантична роз’єднаність і відсутність стратегії боротьби з ультиматумом Росії наражають на небезпеку архітектуру безпеки всієї Європи. Захід наразі не має іншого вибору, крім як створити сильний єдиний фронт, вважають в аналітичному центрі “Карнегі Європа”.

 Там пишуть, що дії Путіна спрямовані на тестування США, НАТО та Європи.

 “Вони про те, щоби повернути епоху після холодної війни, підтверджуючи військово-політичний вплив Росії на Україну, Грузію та інші країни регіону, які до 1989 року входили до складу СРСР. Вони відображають небезпечне зіткнення геополітичних та історичних реалій”, – зазначили в “Карнегі Європа”.

 Загрози Путіна містяться у двох текстах, що вийшли у грудні. Обидва схожі на ультиматуми. Перший називається “Договір між Сполученими Штатами та Російською Федерацією про гарантії безпеки”. Другий – “Угода про заходи щодо гарантування безпеки Російської Федерації та держав-членів Організації Північноатлантичного договору НАТО”. Мета Москви в цьому випадку – негайно отримати юридичні гарантії безпеки від США та НАТО.

“Росія та США зобов’язуються не використовувати території інших держав для підготовки військового нападу одна на одну. Росія та США зобов’язуються тримати ядерну зброю тільки на своїх територіях і не навчати військових інших країн нею користуватися. США зобов’язуються не створювати військові бази на території країн, які входили до СРСР. НАТО зобов’язується відмовитися від подальшого розширення на Схід і не приймати до блоку Україну та інші держави, що входили до СРСР, а також інших країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії. НАТО зобов’язується згорнути свої сили та озброєння з тих країн-членів, які увійшли до блоку після 27 травня 1997 року (йдеться про колишні країни-учасниці Варшавського договору)”, – йдеться в текстах.

Обидва документи вимагають нерозширення НАТО на Схід. Тобто йдеться про нас, про Україну та нашу країну-партнера зі “Східного партнерства” та нового “Асоційованого тріо” – Грузію. Попри те, що у 2008 році в Бухаресті на саміті НАТО і Київ, і Тбілісі отримали гарантії, що обидві країни зможуть приєднатися до Альянсу, ми отримуємо такі суперечливі сигнали з Москви. МЗС Росії назвало рішення Бухарестського саміту 2008 року таким, “що суперечить зобов’язанню лідерів усіх держав-учасниць ОБСЄ “не зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших”. А от НАТО Путін звинуватив у “ошуканстві”.

 “Жодного дюйма на Схід – сказали нам у 90-ті роки. Ну і що? Ошукали. Просто нахабно обдурили. П’ять хвиль розширення НАТО. І тепер уже, будь ласка: у Румунії, у Польщі з’являються відповідні системи”, – сказав він.

“Москва бреше про те, що НАТО загрожує Росії, що НАТО планує розмістити військову інфраструктуру в Україні, щоби розпалити конфлікт із Росією, що НАТО поклявся після холодної війни не приймати до своїх лав країни Східної Європи, і що НАТО порушив ці обіцянки. Кожне з цих тверджень є помилковим. НАТО є оборонним альянсом. НАТО існує для захисту, а не для атаки. Після холодної війни НАТО значно скоротив свої звичайні та ядерні сили, тому що НАТО більше не потрібно було підтримувати ту саму оборонну позицію”, – такою була відповідь держсекретаря США Ентоні Блінкена.

 Росія вимагає, щоби США та НАТО підписали договори про виведення сил НАТО, дислокованих на території союзників у Центральній та Східній Європі, та заборону Україні будь-коли вступати до НАТО. Але це нереально. Україна сама визначає свою долю, а не Путін.

 “Москва намагається зміцнити сферу свого впливу в країнах, що колись перебували під радянським керівництвом, і завадити їм реалізувати свої демократичні прагнення як повністю суверенних, незалежних держав”, – сказав Блінкен.

 “Україна не становить загрози для Росії. Я думаю, що, у всякому разі, саме ідея демократичної, стабільної України є для Москви викликом. І тому НАТО продовжуватиме підтримку нашого партнера, суверенної України, визнаючи, що Україна є партнером, а не учасницею НАТО”, – так бачить причини агресивної політики Путіна генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

 Вимоги Кремля до Білого дому та Заходу – пережиток минулого. Про це у Twitter написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

 “Настав час називати речі своїми іменами. Путін вимагає від США, НАТО і ЄС визнати сферу впливу Росії, до якої належали б суверенні сусідні держави. Але холодна війна давно завершилася, а разом із нею і сфери впливу. Вимоги Путіна неправомірні й загрожують міжнародному миру і безпеці”, – пише міністр.

Отже, багато міжнародних договорів, організацій, меморандумів та угод, підписаних Кремлем, забороняють анексію та окупацію, підтримку проксі-угруповань “Л/ДНР”. Але сьогодні Росія під керівництвом Путіна є головним порушником порядку в нашому регіоні. І зупиняти це потрібно, звичайно, спільно.

Раніше Ілля Пономарьов заявив, що Кремль не планує повномасштабне вторгнення в Україну. Путін прагне зберегти вплив на пострадянському просторі.

Детальніше про військову ескалацію Росії проти України читайте в матеріалі UA.

Прямий ефір