Доноси, залякування та каральна психіатрія: нові факти про репресії в Білорусі (ВІДЕО)

Репресії в Білорусі посилилися: після вибухів на аеродромі в Мачулищах 28 лютого 2023 року, коли постраждав літак Повітряно-космічних сил (ПКС) Росії там стали частіше затримувати мирних громадян. Тепер 100 адміністративних і 20 кримінальних справ на тиждень — це норма. З країни виїжджають незгодні з режимом самопроголошеного президента Лукашенка, інформує FREEДОМ.

У березні в Білорусі почалася нова хвиля масових переслідувань і затримань. Першими під обшуки та арешти місцевого КДБ потрапили ті, кого останні три роки вже переслідували за адміністративно-політичними статтями. Про це повідомляє правозахисний центр “Вясна”. За його даними, ситуація з правами людини в країні погіршується з кожним днем.

“На сьогодні у в’язницях перебуває 5-6-7 тис. політичних в’язнів. Але ідентифікувати всіх цих людей поки що немає жодної можливості. Режим починає, і досить активно використовує каральну психіатрію. Це коли людей зачиняють у психлікарні, використовують психотропи проти них, зокрема прибираючи і, таким чином, дуже важливих свідків своїх кривавих злочинів”, — розповідає директорка білоруського правозахисного центру “Наш Дім” Ольга Карач.

12 років позбавлення волі за звинуваченням у підриві національної безпеки та розпалюванні ненависті. Такий вирок ухвалив суд головній редакторці незалежного новинного вебсайту країни Tut.By Марині Золотовій і генеральній директорці видання Людмилі Чекіній. 

До 10 років позбавлення волі Білоруський суд засудив Олеся Біляцького — головного білоруського правозахисника й одного з лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року. І це лише невелика частина гучних кримінальних переслідувань у Білорусі. Про політичні репресії в країні Біляцький заявляв ще 2021 року.

“Ця практика активно використовується білоруськими силовиками. Після затримання, побиття і залякування громадських активістів різного рівня в Мінську, в регіонах або навіть маловідомих їх змушують давати свідчення, зізнаватися в тому, чого вони не скоювали”, — каже лідер Правозахисної організації “Вясна” Алесь Біляцький.

Від початку повномасштабної війни Росії проти України, понад 1,5 тис. білорусів було затримано за антивоєнну позицію. З них 56 осіб засуджено у кримінальних справах на термін від 1 року до 23 років, повідомляють правозахисники “Вясни”.

“Машина, звичайно, працює, ось цей терор він працює на повну котушку. Я, звичайно, не знаю, що там було в 30-ті роки, це було менше або більше, ніж зараз. Але аналогії дуже прямі. І ми всі відчуваємо, що повернулися в 1937 рік, коли родичі масово пишуть доноси один на одного в КДБ. У нас є ситуації, коли матері писали на дітей, діти на батьків”, — зазначає Карач.  

У Білорусі понад 30 інформаційних ресурсів визнали екстремістськими. Ті, хто коментує їхні публікації в соцмережах — піддаються кримінальному переслідуванню. Але посилення репресій — це ознака страху режиму, зазначають експерти.

“Це показує і те, наскільки влада не впевнена в самій собі. Агресивні чистки — це те, що влада робить щодо тих, хто працює в різних державних організаціях, органах влади. Наприклад, звільняють з роботи або роблять догану, або іншим чином розправляються. Навіть із тими людьми, які 2020 року поставили підписи за якихось альтернативних кандидатів”, — каже наукова співробітниця Університету ім. Вітаутаса Великого (Литва) Тетяна Чулицька.

За її словами, попри арешти та еміграцію з Білорусі, у країні залишилися сотні тисяч людей, які проти режиму Лукашенка. На її думку, їхні арешти та затримання триватимуть, як триватиме й опір.

Читайте також: Вирок на 10 років Олесю Біляцькому: ситуацію в Білорусі обговорюємо з дружиною правозахисника Наталією Пінчук