День Європи в ЄС: основні заяви та проблемні питання — зріз Мацуки

День Європи сьогодні, 9 травня, відзначають по всьому Європейському Союзу, а також уперше як офіційне свято в Україні. Про це з Брюсселя розповів шефредактор телеканалу FREEДОМ Олексій Мацука.

Символічним є сьогоднішній візит глави Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн до Києва та її зустріч із президентом України Володимиром Зеленським. Це вже п’яте її відвідування України після початку повномасштабної війни.

“Наша мета зрозуміла. Правда буде відновлена, справедливість восторжествує, і воєнним злочинцям не буде порятунку. Це рішення Путіна нічим не спровоковане — відправити свої танки через міжнародно визнаний кордон і направити російську армію всупереч основним принципам Статуту ООН. З цієї причини я підтримаю створення спеціального трибуналу щодо злочинів агресії”, — заявила Урсула фон дер Ляєн.

Мацука зазначив, що поки в Москві танки їздили на параді на Красній площі, по всьому Євросоюзу, зокрема і в Києві, обговорювали майбутнє після поразки Росії в Україні. Наприклад, як сигнал на європейське майбутнє України —в Брюсселі на площі Шумана, де розташована будівля Європейської комісії, розмістили український національний прапор серед плеяди прапорів Євросоюзу.

Президент Франції Еммануель Макрон з нагоди Дня Європи написав розширену колонку у Twitter. Він зазначив, що спільна відповідь ЄС на вторгнення Росії в Україну буде історичною.

“Ми підвели риску під залежністю Європи від російського викопного палива. І сьогодні з нашою допомогою Україна вистоїть і своєю мужністю переможе. Європа, яку вчора іноді критикували за повільність і віддаленість, діяла швидко і рішуче солідарно. І в найближчі десятиліття наша Європа дозволить нам відповісти на виклики майбутнього”, — написав Макрон.

Він наголосив, що ЄС створює найекологічніший континент, найвимогливіший до цифрових технологій, той, що повсюдно захищає демократичні та загальнолюдські цінності.

“І це не гучні слова. Сьогодні на фронті в Україні, в тому ж Бахмуті, якраз і ведеться боротьба за ці цінності. І зрозуміло всім — від Брюсселя до Краматорська, що війна йде за демократію”, — акцентував Мацука.

Також канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив із практичною програмною промовою і заявив, що Європейський Союз більше ніколи не повинен боятися Москви.

“Як за 2200 кілометрів на північний схід звідси президент Росії Володимир Путін сьогодні знищує своїх солдатів, танки та ракети. Нас не повинні лякати такі силові ігри. Давайте залишатися непохитними в нашій підтримці України — стільки, скільки буде потрібно. Зрештою, ніхто з нас не хоче повертатися в той час, коли закон сили застосовувався в Європі”, — заявив лідер Німеччини.

Географічно Європейський Союз посідає чітке місце в центрі між Сполученими Штатами та Китаєм. І Шольц, звісно ж, не міг оминути увагою відносини ЄС і Піднебесної. Тим паче, що Шольц був одним із перших лідерів, який відвідав Пекін під час переобрання Сі Цзіньпіна на третій термін.

“Наші відносини з Китаєм справедливо описуються як партнерські, конкурентні, як із системним суперником. Суперництво і конкуренція з боку Китаю, без сумніву, зросли. ЄС знає про такий розвиток подій і реагує відповідним чином. Я згоден з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, що ми повинні прагнути не до розриву зв’язків, а до розумного зниження ризиків”, — зазначив він.

Міграція, зміни клімату та війна Росії проти України. Усе це вимагає від Євросоюзу швидких і термінових реформ. І Олаф Шольц про це також говорив. Він привідкрив завісу перемовин щодо майбутньої ролі Європейського Союзу, які поки що точаться у профільних спільнотах та аналітичних центрах.

“Необхідно поглибити наші відносини з іншими регіонами світу, особливо з Азією та Африкою, звідки я щойно повернувся. Ми повинні працювати з ними спільно як партнери. Європейський Союз має стати більш геополітичним гравцем у цьому контексті. Ми обговорюємо необхідність інституційних реформ, щоб зробити наш союз більш стійким у майбутньому. Ми повинні бути готові до майбутнього розширення Європейського Союзу, який має для нас геостратегічне значення”, — сказав Шольц.

Тобто в найближчій перспективі Європейський Союз візьме на себе функції більш глобального гравця. І це стосується не лише клімату, а й конфліктів по всьому світу, швидкої реакції на кризи — як та сама, наприклад, пандемія коронавірусу чи війна Росії проти України.

Об’єднання сьогодні чекають не тільки в Києві з Європейським Союзом, а й у Брюсселі. І, судячи з усього, участь України в ЄС уже не за горами.

“Для мене Європейський Союз означає — справедливість, рівність і доступність. У цих трьох словах багато шарів, які можна додатково розкривати. І ці три слова особливо дня нас, які живуть в Україні, мають справді глибокий сенс”, — зазначив Мацука.

Шефредактор наголосив, що Європа не має втоми від України, як це намагається подати російська пропаганда. Нещодавнє опитування соціологічної служби Євросоюзу “Євробарометр” показало, що практично 70% населення з різних країн ЄС підтримують Україну. Більшість європейців розуміють, що причиною початку війни є президент РФ Володимир Путін, але ніяк не Україна.

Навесні Європейська комісія обіцяла оприлюднити оцінку прогресу України у виконанні критеріїв щодо вступу в ЄС, але відклала цю публікацію на початок червня.

“Загалом, це не стосується політичних питань, тому що на політичному рівні давно все вирішено — Україна має бути членом Європейського Союзу. В економічних питаннях виникають нюанси, виникають економічні бізнес-інтереси, і це все призводить до збільшення переговорів і до різних інтерпретацій. Нічого нового для Європейського Союзу тут немає. Економічні суперечки це, природно, рутина для всіх країн ЄС. Кожен бореться за свої квоти. Тому Україні в плані руху до Європейського Союзу нічого не загрожує. А ось уміти посперечатися з сусідами з економічних питань, з питання того ж експорту зернових, — це дійсно для нашої країни виклик. Сьогоднішнє завдання для українських політиків — знаходити компроміс”, — прокоментував Мацука.

У середу, 10 травня, депутати Європарламенту проголосують за прискорення збільшення виробництва боєприпасів і зброї, дозволяючи країнам спрямовувати готівку ЄС у свою оборонну промисловість. Це свідчить про те, що ЄС планує збільшити підтримку України у збройному секторі.

“До речі, це вперше, щоб Євросоюз фінансував постачання озброєнь. ЄС створив спеціальний фонд постачання озброєнь. І це вкотре підкреслює, що Євросоюз на боці України, і ніхто вже не відступить, доки Україна не переможе в цій війні”, — наголосив шефредактор.

Крім того, Євросоюз завершує роботу над 11-м пакетом санкцій проти Росії. До нього планують включити переслідування посередників, які намагаються допомогти Росії обійти санкційні пакети.

“І ось тут виникає ключове питання. У ЄС розуміють, що якщо буде введено обмеження проти тих, хто допомагає обходити санкції Росії, то до цього списку можуть потрапити, наприклад, Казахстан, Туреччина і той самий Китай. Чи готовий Євросоюз виходити на санкційні дії для країн? Невідомо, чи погодяться всі країни ЄС на таке рішення. А в ЄС для ухвалення глобальних рішень має бути “так” від усіх країн-учасниць”, — зазначив Мацука.

Тому зараз робота євродипломатів спрямована на те, що перед тим, як запроваджувати санкції, весь Європейський Союз має бути впевнений у тому, що санкційні дії будуть виконуватися. Один із дипломатів зауважив журналістам, що потрібно готуватися до дуже тривалих обговорень 11-го пакету санкцій. І зрозуміло, що ні цього, ні наступного тижня 11-й пакет ухвалено не буде.

“Німеччина особливо занепокоєна перспективою запровадження санкцій проти Китаю, інші країни висловили занепокоєння щодо запровадження обмежень стосовно Туреччини, яка є ключовим торговельним партнером ЄС та країн НАТО. Нагадаю, саме Туреччина фігурувала в шести документах Пентагону, як одна з країн, яка допомагає Росії та путінському режиму ухилятися від санкцій. Своєю чергою Анкара у відповідь на можливі санкції може відкрити трафік мігрантів у бік Європейського Союзу, а це тисячі людей, які зараз перебувають на території Туреччини. Це складний клубок взаємодії. Але 11-й пакет санкцій — це також гарна ілюстрація, як країни-учасниці Євросоюзу знаходять компроміси одна з одною”, — резюмував Мацука.