Демократизація Казахстану після референдуму залежить від готовності суспільства створювати нові політсили – політолог

Курс на деолігархізацію та “Новий Казахстан”. Політолог Талгат Калієв у прямому ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA розповів про проблеми, з якими має справу президент Касим-Жомарт Токаєв, та про антивоєнні настрої у казахстанському суспільстві.

— Європейський Союз взяв до уваги результати проведеного 5 липня референдуму щодо внесення змін до Конституції Казахстану та визнав, що народ підтримав демократичні зміни у країні. Ви погоджуєтеся з таким висновком з Брюсселя?

— Так. Оскільки явка була висока і референдум відповідає соціальному запиту, що накопичився за ці десятиліття. Особливо останні роки.

— Ви зараз кажете про запит у бік демократії, наскільки я розумію?

— Так.

— Чому деякі експерти оцінюють ці зміни швидше як косметичні?

— Я думаю, це показник демократизації. Принаймні рік тому такі обговорення було важко уявити, а три роки тому за це можна було й отримати термін за надмірне вільнодумство.

— За Вашими відчуттями, якою буде швидкість змін після референдуму?

— Зараз м’яч на боці суспільства. Якщо суспільство виявиться здатним прийняти нову парадигму поведінки та створювати нові політичні партії. А це вимагатиме збіднення певної кількості людей у ​​партії, виявлення політичної та громадянської активності.

Я думаю, зміни можливі та можуть бути досить швидкими. Питання саме у готовності населення пожертвувати своїм власним часом та докласти певних зусиль. Витратити свої ресурси для того, щоб об’єднатись у партії, підвищувати свою політичну грамотність, вивчати платформу нових партій.

19 заявок вже було подано на створення нових політичних партій. Питання, чи зможуть вони подолати цей кількісний ценз для реєстрації партії, чи зможуть вони зібрати підписи і наскільки цим цікавляться зараз пересічні громадяни.

— Є думка, що січневі події дозволили президенту Токаєву вирішити питання двовладдя між ним та Назарбаєвим. Підсумки референдуму дозволяють йому діяти самостійно. Токаєв зміцнює власну вертикаль усередині держави?

— Президент має бути самостійним. Сильна вертикаль дозволить Токаєву ефективно проводити реформи, не озираючись на групи та клани.

У Казахстані достатньо олігархічних, фінансових груп та політичних кланів, які проводили політику бою під килимом. Зараз це вихлюпується на поверхню. У цьому, що у країні збільшується прозорість процесів, – добрий сигнал.

Зміцнюючи владу з одного боку – незалежності від кланів, Токаєв одночасно у Конституції ділиться повноваженнями з парламентами та іншими гілками влади. Тобто інституціоналізує сепаратистські процеси, виводить їх на суспільний рівень.

— Токаєв узяв курс на деолігархізацію?

— Запит на деолігархізацію спостерігається на всьому просторі колишнього СРСР. У всіх схожі хвороби росту. Це період швидкого накопичення капіталів, коли більшість ресурсів отримали окремі групи та особи, які стали втручатися у політичний процес та намагалися його контролювати.

За 30 років виросло нове покоління, яке категорично не відповідає цій парадигмі. Я думаю, що й українська та казахстанська молодь живуть на іншій ціннісній платформі через наявність соціальних мереж. З огляду на взаємопроникнення інформаційних потоків. Усі вони бажають незалежності та впливу на політичний процес. Зокрема бажають тримати владу під контролем.

— А як Ви вважаєте, чи будуть позачергові вибори до парламенту?

— Вони про це подумують. Конституційні зміни вимагатимуть ухвалення значної кількості законів. Наразі парламент має йти на канікули. У нас потрібні зміни в законодавстві про вибори, про партії, зниження того самого порогу. Я не думаю, що президент Токаєв ініціював зниження вимог щодо реєстрації партії для того, щоб провести вибори без нових партій.

Логіка саме в тому, щоб дати цим самим партіям зареєструватися, запустити процес максимальної конкуренції на політичному просторі і лише після цього проводити вибори. Протестувати, як ця модель працюватиме.

— Як би Ви описали формулу Новий Казахстан Токаєва, що це може означати для пересічних жителів країни?

— Мені складно про це говорити, оскільки Токаєву довелося прийняти Казахстан із величезною кількістю проблем. Зношування основних засобів становить близько 80% по всій країні. Ми маємо високий рівень безробіття. Ми переживаємо умовну демографічну яму. В нас  мінімальна чисельність молоді, хоча середній вік населення країни близько 30 років.

Через 10 років чисельність молоді збільшиться у півтора раза. Тобто якщо сьогодні ми допустили такий рівень безробіття, то можемо уявити, до яких викликів потрібно бути готовим через 10 років.

Казахстан імпортує великі обсяги продовольства. При цьому ми не гарантуємо власну продовольчу безпеку. Високий рівень корупції, слабкий, з погляду ефективності, держапарат, бюрократизований і роздутий. Всі ці проблеми слід вирішувати одночасно.

Тому Токаєв перебуває у досить складній ситуації. Проте зараз проводяться заходи щодо дебюрократизації, повернення незаконно вивезених капіталів. Я думаю, сам прецедент повернення капіталів дозволить протверезити значний обсяг корупційного класу, який розраховував залишок життя провести деінде, користуючись зарубіжними рахунками.

— Ми пам’ятаємо масові протести, ОДКБ, тепер референдум. Чи можливе повторення таких протестів чи ситуація з громадською думкою змінилася?

Потрібно розуміти, що на січневих протестах вихлюпнулася на волю протестна енергія. Можливо, з’явилися радикальні настрої у суспільстві. І ризик їх відновлення зберігатиметься ще довго.

Це демонстрація того, що у країні відсутня культура протесту. Культура легального протесту на мітингах. Тому зараз величезна відповідальність на цивільному секторі, який має зуміти приборкати цю енергію та спрямувати її у більш конструктивне русло. Налаштувати комунікацію між владою та суспільством.

— Токаєв у деяких моментах підтримує політику Путіна, але водночас підтримав санкції Заходу проти Росії. Як можуть існувати одночасно дві такі крайності?

— Токаєв досвідчений дипломат. У цій ситуації нам реально пощастило з тим, що “кермо” в руках саме людини з досвідом. Оскільки зберігати певний нейтральний статус у цій ситуації було б складно.

З одного боку, ми маємо 7500 км сухопутного кордону. З іншого боку, Росія це найбільший торговий партнер. Ми не можемо раптово перелаштуватися. У нас прозорі кордони, у нас вільне переміщення капіталів, робочої сили та товарів. Це все було напрацьовано протягом 12 років. І за один рік перелаштуватися навряд чи вдасться.

— Назарбаєв керував державою 30 років. Чому 12 років?

— Митний союз було створено 12 років тому. Після цього послідовно відбулося взаємопроникнення економік. Сьогодні все, що відбувається у Росії, негативно позначається на нас. Якщо ми просто закриємо кордони, це може паралізувати економіку, викликати товарну та продовольчу кризи.

— У Кремлі не люблять країни, які поруч із Росією та обирають демократичний шлях. Як зміни, що почалися в Казахстані, можуть вплинути на відносини з Росією?

— Важко прогнозувати. Щодо Казахстану не велося було нагнітання в інформаційному просторі і не насаджувалася атмосфера ворожості в такому обсязі. Здійснити різкий поворот зі стратегічного партнерства на ворожість є досить складно. Потрібно пояснювати аудиторії, чому це сталося.

Зараз до Казахстану в’їхало до 200 тисяч громадян Росії, які з тих чи інших причин не можуть залишатися у Російській Федерації. Торгові центри забиті росіянами. Пересічні росіяни сприймають Казахстан дружньою країною. Приїжджаючи сюди, вони бачать, що немає жодних ознак націоналізму, фашизму та іншого.

З одного боку, зараз важко буде пояснити російському населенню, чому ми раптом повинні порвати з ними відносини. З іншого боку, навряд чи зараз їм вигідно втрачати одного з останніх союзників, через якого можна мати віконце у світ.

— У Празі були мітинги. Біженці з Казахстану закликають Нурсултан розкрити інформацію про січневі події в Казахстані. Оприлюднити факт розстрілів, звільнити опозиційного активіста Жанболата Мамая, який перебуває в ув’язненні в Алмати, визнаного місцевими правозахисниками політв’язнем. Як Ви бачите з Нурсултана такі мітинги за кордоном?

— Щодо січневих подій розслідування ще триває. І я думаю, що владі не вигідно робити з цього таємницю. Все, що можна буде розкрити, я сподіваюся, буде розкрито і оприлюднено.

— Загинуло 238 людей. Розслідування має бути максимально прозорим. Чи є в пресі Казахстану постійний наратив про це?

— Періодично виникає. Зокрема тиражуються і конспірологічні теорії. Я думаю, що владі має бути вигідно розкрити правду не лише про ці події, а й про події у Жанаозені у 2011 році. Зрештою, настане час повноцінно розслідувати і події в 86 році в Алмати (ще радянському). Для відновлення атмосфери довіри у суспільстві необхідно ліквідувати усі прогалини.

— Чи не піде цей наратив у маргінальну нішу?

— У Токаєва за два роки президентські вибори. Незабаром і парламентські вибори. З погляду політтехнології необхідно утримувати популярність та послідовно нарощувати градус демократизації і відкритості, щоб населення повірило у цей курс та продовжило мандат.

— Росіяни, які прибули до вашої країни, опозиційно налаштовані до Володимира Путіна? Чи є всередині Казахстану антивоєнна хвиля?

— Антивоєнна хвиля спостерігається у соціальних мережах. У лютому були антивоєнні мітинги в Алмати та збір гуманітарної допомоги. Гуманітарну допомогу Україні спрямували ​​і офіційними каналами. Щодо росіян, що прибули, то я не чув. Мені не доводилося з ними спілкуватися. Я не чув ні засудження, ні підтримуки. Я думаю, що більша частина з них утримуватиметься від оцінних суджень, тим паче, перебуваючи в іншій країні. Я думаю, що їм це не вигідно.

https://youtu.be/bCNo6ZhZ5lQ?t=2059

Нагадаємо, мер Слов’янська Вадим Лях в ефірі марафону “FreeДОМ” на телеканалі UA повідомив, що наразі питну воду містяни отримують, зокрема, як гуманітарну допомогу.

Читайте також:

“Російський газ за російський рубль”: як країни ЄС відповіли на шантаж Путіна

Гудков: На режим Путіна працюють люди в середньому на 30 років старші, ніж у команді Зеленського

“Соцопитування”, російські SIM-картки — окупанти продовжують готувати ґрунт для проведення псевдореферендуму на Херсонщині

Прямий ефір