Аварії на ПП-1 та ПП-2, відкриття Baltic Pipe: ситуацію з газом у Європі оцінили експерти

27 вересня в Балтійському морі зафіксували одразу три витоки газу на російських газопроводах “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. Дном Балтійського моря пролягають дві труби першого і другого газопроводів. Руйнування сталися одночасно на трьох нитках морських газопроводів системи “Північний потік” і мають безпрецедентний характер.

Перша версія аварії — технічні неполадки: погано зварені труби та природна розгерметизація газопроводу.

Однак слідом за неполадками “Північного потоку” прийшли повідомлення від данської та шведської влади про те, що те саме відбувається з трубами “Північного потоку-2”. Труби вийшли з ладу, а в районі газопроводу було зафіксовано сейсмічні поштовхи.

“Це можуть бути справді вибухи, оскільки в Балтійському морі затоплювали каравани суден з боєприпасами часів Першої світової та Другої світової війни”, — зазначає експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутіхін. Однак це лише одна з версій, зазначає експерт, і вона малоймовірна.

У технічні проблеми мало вірять і в Європі. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що поломка газопроводу може свідчити про підготовку Росією ескалації війни з Україною.

“Ми чітко можемо побачити, що це є акт саботажу. Акт, який, ймовірно, означає наступний етап ескалації ситуації, з якою ми маємо справу в Україні”, — прокоментував ситуацію польський прем’єр.

Прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон вважає, що вибухи на газопроводі не є актом війни, але підтримує версію про саботаж.

“У нас є дані шведської розвідки, ми також отримали інформацію в наших контактах з Данією, і на підставі цього дійшли висновку, що це, ймовірно, навмисна дія. Ймовірно, це випадок саботажу”, —сказала Андерссон.

Що справді сталося на газопроводах, і чи варто переживати Європі через витоки на “Північному потоці”? Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповіли:

• експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутіхін;
• екс-депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов.

Кому це вигідно?

Крутіхін: Це вигідно лише одному гравцю — “Газпрому”. “Газпром” за політичною вказівкою Кремля скорочував майже до нуля постачання газу до Європи. Оскільки це порушує контрактні зобов’язання, то Газпром ризикував, що проти нього порушать спочатку арбітражні справи, потім судові справи, а також знімуть кілька мільйонів. Розмова, напевно, йтиме про десятки мільйонів євро штрафу за невиконані контракти. Щоб якось виправдатися, необхідно подати докази технічної проблеми, якоїсь аварії.

Єдиний, хто міг спровокувати цю аварію, це, можливо, сам Газпром.

Тепер потрібно виявити місце витоку та зрозуміти, що там сталося, звідки йде газ. Друге — треба знайти підрядника, який міг би усунути цю аварію. Це означає, що має бути потужне судно. Зазвичай, це дуже великий плавучий кран, який обладнаний механізмами для роботи з трубопроводами. Цим краном треба буде цілий батіг трубопроводу підняти на поверхню, потім з нею вже працювати. Можливо, одного судна буде замало. Два або три судна повинні працювати одночасно для того, щоб вирізати шматок труби, знову зварити та зістикувати.

І тут є дві проблеми. Перша — швидко зробити це не вийде. Це операція, яка займе у найкращому разі кілька місяців. Друге — щоб знайти такі плавучі засоби для роботи, треба щось вирішити з санкціями. Санкції не дозволяють іноземним компаніям працювати із цією трубою. Там є застереження, якщо такі роботи необхідні для забезпечення безпеки судноплавства та екологічної безпеки, тоді можна дозволити щось зробити.

Пономарьов: Ламати своє набагато простіше, ніж чуже. Звісно, за цими діями стоїть російське ФСБ. І я не знаю, що первинне — шантаж Європи чи спроба потім звалити це на Україну для того, щоб посварити Україну із Заходом? Думаю, що скоріше друге, ніж перше.

В даному випадку це стовідсотково справа рук людей усередині самої Росії.

Ембарго вже передбачено попереднім пакетом санкцій, тому фізично обсяг скорочується. А заходи щодо обмеження цін запізнилися, вони швидше потрібні для інших країн — Китаю, Індії, але не для європейських країн.

Вже зараз ми бачимо, що ембарго потихеньку розкручується. І, відповідно, падають доходи від продажу енергоносіїв до російського бюджету. Саме тут, мені здається, все йде за планом.

Європі нічого боятися

У Польщі відкрили магістральний газовий трубопровід Baltic Pipe. По ньому газ з Норвегії доставлятиметься на ринки Данії та Польщі та кінцевим споживачам у сусідніх країнах. Цей проект стратегічної важливості забезпечить енергетичну незалежність Польщі від постачання російського газу.

Крутіхін: Це дуже важливий проект. Польща фактично може задовольнити 15% своїх потреб у природному газі за рахунок імпорту цією трубою. Польща має й інші джерела отримання газу. По-перше, по трубі Ямал-Європа вони можуть з боку Німеччини купувати у європейських трейдерів газ, як вони вже робили. Крім цього, у Польщі є термінал щодо прийому зрідженого природного газу, він чудово працює. Плюс там планують ще один термінал у районі Ґданська поставити. Тому Польща вирішить свої газові проблеми.

А за наявності нормального обсягу газу Польща може їм поділитися та продавати його далі у південному напрямку, зокрема, в Україну та через Україну.

Пономарьов: Я думаю, якщо Європа сфокусується, вона вже наступного року може відмовитися від російського газу. Вони займаються вирішенням цього питання системно, відмовляючись не лише від російського газу, а загалом від вуглеводнів.

У Європі переходять на зелену енергетику. Це дорого, це болісно. Але, звісно, ця війна набагато прискорила цей процес. Тому Путін у росіян майбутнє вкрав, а європейцям він його зробив.

Читайте також: Аварія на газопроводі “Північний потік” вигідна саме “Газпрому”, — експерт