Черговий програш Путіна: експерти обговорили вступ Фінляндії до НАТО

4 квітня Фінляндія стала членом НАТО. Це сталося у 74-ту річницю утворення Північноатлантичного альянсу. Парламенти всіх 30 країн-членів НАТО ратифікували заявку Фінляндії, яку країна подала в травні 2022 року. Це рекордно швидке прийняття в члени цієї організації.

Фінляндія вирішила стати членом НАТО не сама, а разом зі Швецією. Уряди обох країн стверджують, що спільний і одночасний вступ Фінляндії та Швеції до НАТО пов’язаний з тим, що в них спільна берегова лінія в Балтійському морі, і в тому разі, якщо НАТО проводіть якісь дії у регіоні, це зачіпає обидві країни.

Однак заявку Швеції поки що розглядають — її не ратифікували тільки Туреччина та Угорщина. Раніше ці країни також відтягували ратифікацію заявки Фінляндії.

Крім іншого, вступ Швеції та Фінляндії полегшить НАТО захист країн Балтії. Таким чином буде підвищено обороноздатність НАТО в Північній Європі.

Реакція Кремля

У Москві не втомлюються повторювати, що розглядають розширення Північноатлантичного альянсу як загрозу своїй безпеці. А після входження Фінляндії до НАТО, загальна протяжність кордону Альянсу з Російською Федерацією зросла приблизно на 1 300 кілометрів.

Таким чином, на переконання військового керівництва РФ, північно-західний фланг Росії стане більш уразливим для військ Альянсу. Москву турбує те, що територія НАТО розшириться поблизу Кольського півострова, а також наблизиться до Санкт-Петербурга. Тепер Росія вважає більш ризикованим проведення своїх військово-морських операцій у Балтійському морі.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що розширення НАТО підвищує ризики розширення “конфлікту”. На тлі цього РФ передала в Білорусь ракетний комплекс “Іскандер-М”, який може використовувати ядерні боєголовки.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав розширення НАТО посяганням на безпеку РФ, а також спробою загострити ситуацію.

Пєсков заявив, що вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу нібито змушує Росію “вживати контрзаходів щодо забезпечення власної безпеки і в тактичному, і в стратегічному плані”. Які саме “контрзаходи” планує РФ у відповідь на вступ Фінляндії до НАТО, спікер президента не назвав.

При цьому він підкреслив, що ситуація з Фінляндією “докорінно відрізняється від ситуації з Україною”, оскільки, за словами Пєскова, “Фінляндія ніколи не ставала “Антиросією”, і “з нею не було суперечок”.

Водночас у Кремлі не беруть до уваги те, що саме агресивні дії Російської Федерації в центрі Європи спонукали сусідні нейтральні країни підстрахуватися і відчувати себе більш захищеними.

Думки експертів

Які наслідки для Росії може мати розширення НАТО в Північній Європі? Чи вживе Росія якихось заходів у відповідь на входження Фінляндії до Північноатлантичного альянсу? Чи може Україна використати досвід Фінляндії для вступу в НАТО? Детально в ефірі телеканалу FREEДОМ ці теми обговорили:

• Володимир Фесенко, політолог;
• Дмитро Орєшкін, російський політолог;
• Олег Саакян, політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості;
• Ігор Петренко, доктор політичних наук, політолог;

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО: Еру фінляндизації завершено

— Є роздратовано-агресивна реакція з боку міністра оборони РФ Сергія Шойгу, який укотре пригрозив ядерною зброєю. Він заявив, що Москва робитиме дії у відповідь, розмістивши тактичну ядерну зброю в Білорусі. Я не виключаю, що теж заявлять про розміщення якихось ядерних установок на кордоні з Фінляндією або біля Санкт-Петербурга. Це все в стилі РФ.

Але ж якраз вступ Фінляндії (і через деякий час Швеції) до НАТО є наслідком агресивних дій Росії.

Тут саме такий причинно-наслідковий зв’язок. Саме Росія війною проти України, агресивними діями, ультиматумами на адресу Заходу підштовхнула дві нейтральні країни вступити під парасольку безпеки з боку НАТО.

Фінляндія з власної ініціативи завершила еру фінляндизації. Це була ціла ера після Другої світової війни, коли Фінляндія, зберігаючи свою економічну капіталістичну модель, свою участь у західному світі, змушена була піти на особливі стосунки з Радянським Союзом, а потім уже і з Росією. Саме цю модель нам пропонували багато західних політиків.

Процес розширення НАТО вже неминучий. Точно так само, як буде неминучим через деякий час і вступ України до НАТО.

Росія намагалася блокувати фінальну стадію вступу Фінляндії та Швеції до НАТО через Туреччину та Угорщину. У Туреччини були свої претензії. Це пов’язано з курдською проблемою. Плюс були антитурецькі провокації, організовані, мабуть, російськими спецслужбами. Це теж використовували як привід для блокування руху Швеції та Фінляндії в НАТО. Але не спрацювало. У всякому разі, поки щодо Фінляндії це провалилося.

Так, можливо, блокування з боку Угорщини. Я думаю, що якийсь шантаж з боку уряду Орбана буде на нашу адресу. Угорщина змушена була поступатися так само, як вона змушена була погодитися із санкціями проти Росії.

При цьому Угорщина виторгувала для себе якісь компромісні варіанти. Вона погодилися на відновлення роботи комісії Україна-НАТО. Отже, є важелі впливу на уряд Орбана. Сама по собі ця комісія — процедурний інструмент, це інструмент співпраці, інструмент дипломатичної взаємодії. Вона не відіграє якогось вирішального значення. Але для нас важливо, що зараз робота цієї комісії відновилася.

Україні треба бути готовою до дій Угорщини. Те, що Угорщина робила щодо комісії Україна-НАТО. На жаль, те ж саме вона може зробити і в перспективі.

Прискорений вступ Фінляндії до НАТО — це дуже хороший прецедент для України. Тому що до початку російського вторгнення і ми, і Грузія планували вступати до НАТО за класичною процедурою — через перехідний період і план дій щодо членства в НАТО. Зараз є дуже важливий прецедент, яким ми можемо скористатися вже після війни. Ми можемо посилатися на цей прецедент. Уже такий досвід буде.

ДМИТРІЙ ОРЕШКІН: У РФ немає ресурсів, щоб відповісти Фінляндії

— Це урок для всіх і для Путіна, зокрема. Але це буде той урок, який не на користь. Путін робитиме все для того, щоб зберегти себе при владі і, відповідно, заперечувати реальність. Він намагається забути цей урок якомога швидше.

Хоча, звичайно, це серйозна стратегічна поразка для Путіна, яка руйнує його картину світу. Адже він починав війну проти України під розмови про те, що якщо вона вступить до НАТО, то буде відвойовувати Крим. А це означає, що вона як член НАТО вступить у конфлікт із Росією.

Путін говорив тоді: що ж нам з усім НАТО воювати? Зараз від цієї пропагандистської риторики він відкотився саме до цих повідомлень. Він не може визнати, що Україна чинить опір так мужньо й ефективно. Тому він пояснює, що воює з усім НАТО.

Щодо Фінляндії Путін постарається все спустити на гальмах, мовляв, ми поступилися, і все одно сильніші за всіх. НАТО — демократичний блок, ніхто не може, наприклад, продавити насильно позицію Туреччини або Угорщини. Та й Греції, яка воювала з Туреччиною — два члени НАТО один з одним конфліктували. Їх змушує об’єднуватися наявність спільної загрози.

Зі зрозумілих причин Фінляндії вигідніше, щоб на її захист стали бюджети і збройні сили 30 інших членів Союзу. Але і членам Союзу вигідно, що Фінляндія робитиме свій фінансовий і оборонний внесок. Тож НАТО міцнішає.

Проблема в тому, що у Путіна є амбітна програма освоєння Арктики. І ось тепер з’ясовується, що серед восьми арктичних держав тільки одна Росія — не член НАТО.

У Москви, по-перше, і грошей не буде зараз на Арктику. А по-друге, Путін у політичній ізоляції, знову ж таки в Арктиці. Тож арктичні мрії Путіна здулися. У нього залишилася одна мрія, яка називається “Україна”. Хоч би що-небудь роздобути, хоч би якось там перемогти.

У Росії зараз немає ресурсів для того, щоб відповісти Фінляндії. Вона нападати на Росію не збирається. Їй це не треба. Вона 70 років була нейтральною і можна навіть сказати, була союзною державою по відношенню до Росії.

І тільки коли Фінляндія зрозуміла пряму загрозу з боку сусіда з гранатою, вона відчула необхідність зміцнити свою безпеку за рахунок залучення ресурсів інших країн. Це абсолютно логічно. І це не експансія НАТО, а природне бажання держави збільшити захист свого суверенітету.

ОЛЕГ СААКЯН: Поки вступ Фінляндії до НАТО не загрожує РФ

— Росія перегнула палицю. Вона очікувала, що Захід виявиться набагато слабкішим, що України просто не існує, відмовляючи нам у суб’єктності, і, загалом, прорахувалася на всіх фронтах. Путін знову всіх “переграв”. І тепер кордон РФ із НАТО розширюється більш ніж удвічі.

Сьогодні ці ризики для Росії безпечні. Якщо говорити про можливу конфронтацію з НАТО, про бойові дії, то, звісно, ризики збільшуються кратно. Але Росії нічого цьому протиставити.

Росія фактично втратила Балтійське море після того, як Фінляндія стала членом НАТО.

Тепер вихід із Санкт-Петербурга і кораблі проходитимуть через води Фінляндії та Естонії — країн НАТО, і, відповідно, у разі конфронтації питання знищення Балтійського флоту РФ — це питання кількох годин, навіть не дня. Це може серйозно вплинути на баланс сил у Північному регіоні.

І Шойгу на це відповідає ядерною зброєю в Білорусі. Що це як не відсутність реакції і можливості взагалі відреагувати.

ІГОР ПЕТРЕНКО: Фінляндія чітко зрозуміла, що Росія слабшає і не переможе у війні з Україною

— Це геополітичний програш Путіна. Без його агресії проти України, найімовірніше, вступ Фінляндії б не відбувся.

Фінляндія діє абсолютно прагматично, зокрема, у своїх геополітичних інтересах. У неї були свої специфічні відносини і з Радянським Союзом, і з РФ. Тобто її вибір на користь НАТО говорить про те, що вони знову ж таки переоцінюють загрозу з боку РФ.

Якщо це робить Фінляндія, то, значить, це стосується і всіх інших гравців Європейського Союзу. Значить, що це загроза серйозна, і вони роблять вибір на користь Альянсу, який може гарантувати їм безпеку і мінімізувати ризики нападу з боку РФ.

Ще один важливий момент полягає в тому, що Фінляндія вступила за прискореною процедурою. Це буде важливо і для України. Ми зможемо апелювати до цього досвіду. Безумовно, Фінляндію та Україну не можна порівнювати ні за економічним потенціалом, ні за багатьма іншими параметрами. Але все ж таки ми можемо апелювати до прецеденту.

Вступ до НАТО для Фінляндії — це питання безпеки, питання мінімізації тих ризиків, які породила Росія у світі. І, можливо, це оптимізація витрат на оборону. НАТО — це червона лінія, яку, найімовірніше, Путін не готовий і не буде ще готовий довгий час переступати.

Фінляндія давно співпрацює з НАТО. Вона відповідає стандартам Альянсу, брала навчання в різних активностях НАТО на різних рівнях. Тому для Фінляндії це було досить природним моментом. Але в першу чергу, безумовно, це реакція на поведінку РФ.

У Росії вже говорять про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Це не стільки стосується Фінляндії, скільки Польщі та інших східноєвропейських країн-антагоністів РФ. Це будуть, найімовірніше, словесні провокації, заяви, оскільки особливих ресурсів для проведення серйозних провокацій у Росії немає.

Читайте також: Фінляндія приєднується до НАТО: ситуацію на кордоні з РФ прокоментував глава фінського МЗС