7 березня парламент Грузії більшістю голосів ухвалив у першому читанні законопроєкт про “агентів іноземного впливу”. Проєкт документа багато в чому копіює аналогічний закон, який уже діє в Росії.
Ухвалення законопроєкту спровокувало в Тбілісі численні акції протесту, між учасниками яких і поліцією сталися сутички.
Скандальний законопроєкт та акції протесту
За проєкт закону “Про прозорість іноземного впливу” проголосували 76 депутатів правлячої партії “Грузинська мрія”, проти його ухвалення висловилися 13 парламентаріїв. Це було перше читання, для повного затвердження документ має пройти три голосування в парламенті і бути підписаним президентом.
Документ зобов’язує всі організації та ЗМІ, які отримують понад 20% з-за кордону, реєструватися як “іноземні агенти”.
У грузинському парламенті перебуває також і другий варіант законопроєкту. Голосування за документ під назвою “Про реєстрацію іноземних агентів” відбудеться 9 березня.
Проти законопроєкту про “іноагентів” виступає президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка наразі з робочим візитом перебуває у США. Вона вважає, що проєкт закону ставить під загрозу надії Грузії на вступ до Європейського Союзу.
“Законопроєкт, представлений деякими групами в моїй країні, який обмежить свободу неурядових організацій, (де, треба сказати, більшість становлять жінки-активістки), буде вкрай шкідливим для демократичної трансформації нашого суспільства, ліквідації гендерної дискримінації та, власне, шляху нашої євроінтеграції. Виходячи з цього, я вже висловила свою рішучу незгоду з цим законопроєктом і використовую цю можливість, щоб викласти свою позицію і тут”, — заявила Саломе Зурабішвілі у своєму виступі в ООН.
На щорічному політичному форумі за гендерну рівність президент Грузії наголосила, що ветує цей законопроєкт. Це ж президент Грузії підтвердила й у своєму відеозверненні.
“Я звертаюся до вас, які стоять цього вечора на [проспекті] Руставелі, де і я не раз стояла. Сьогодні я стою в Нью-Йорку, і за мною статуя Свободи. Це є символом, заради чого Грузія боролася завжди, заради чого ми дійшли до сьогоднішнього дня. Я поруч із вами, тому що сьогодні ви представляєте вільну Грузію”, — заявила глава держави.
Зі свого боку, прем’єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі, який представляє правлячу партію, підтримав законопроєкт про “іноагентів”.
“Майбутнє країни не належить агентам іноземних держав”, — заявив прем’єр у Берліні, де він перебуває на туристичній виставці ITB Berlin 2023.
Скандальний законопроєкт вивів людей на вулицю. Акції протесту біля стін парламенту, на проспекті Руставелі, почалися ще напередодні голосування, 6 березня. Мітингувальники сподівалися зупинити депутатів правлячої партії “Грузинська мрія” від ухвалення репресивного законопроєкту. Але 7 березня після голосування протест став масовим, до вечора проспект Руставелі був заповнений тисячами людей, також активісти збиралися на розташованій поруч площі Свободи. Учасники акції розгортали прапори Євросоюзу і скандували “Ні російському закону!”.
Поліція спробувала силою розігнати людей, почалися сутички. У правоохоронців полетіли “коктейлі Молотова”, у відповідь правоохоронці застосували перцевий газ і водомети. У результаті спецпідрозділи поліції витіснили більшість протестувальників із проспекту Руставелі. Але люди не розійшлися – мітинг до опівночі тривав на площі Свободи.
Унаслідок масових заворушень є постраждалі та затримані, зокрема, серед політиків. Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило, що за добу 7 березня за “дрібне хуліганство” і “непокору законним вимогам” поліції на мітингу під будівлею парламенту в Грузії затримали 66 осіб, розпочато розслідування за статтями 187 і 353 Кримінального кодексу Грузії щодо “насильницьких інцидентів”. У МВС також заявили, що від дій протестувальників нібито постраждало приблизно 50 співробітників поліції.
Протестувальники планують продовжувати акції проти законопроєкту про “іноагентів” біля стін грузинського парламенту “до перемоги”. Колишній лідер “Єдиного національного руху” (партія Саакашвілі) Ніка Меліа анонсував новий збір мітингувальників на 15:00 сьогодні, 8 березня.
Реакція Заходу
На ухвалення законопроєкту про “іноагентів” та акції протесту біля будівлі грузинського парламенту моментально відреагували на Заході. Так, верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що цей проєкт закону може серйозно вплинути на відносини Грузії та ЄС.
“Це дуже погана подія для Грузії та її народу. Закон у його нинішньому вигляді ризикує мати стримувальний вплив на громадянське суспільство і ЗМІ з негативними наслідками для багатьох грузинів, які отримують вигоду від їхньої роботи. Цей закон несумісний із цінностями та стандартами ЄС”, — зазначив Жозеп Боррель.
У Посольстві США в Грузії назвали 7 березня “чорним днем для грузинської демократії”.
“Просування парламентом натхненних Кремлем законів несумісне з явним прагненням народу Грузії до європейської інтеграції та її демократичного розвитку. ухвалення такого закону завдасть шкоди відносинам Грузії з її стратегічними партнерами і підірве важливу роботу багатьох грузинських організацій, що допомагають співгромадянам. Те, що відбувається, викликає реальні питання щодо прихильності правлячої партії [Грузії] до євроатлантичної інтеграції”, — йдеться в заяві.
Своєю чергою, представник державного департаменту США Нед Прайс заявив, що Білий Дім може накласти санкції проти причетних до суперечливого закону про “іноагентів” у Грузії, передає “Європейська правда”. За його словами, Вашингтон має всі можливості для притягнення до відповідальності за порушення прав людини.
“У нас є низка інструментів, які дають нам змогу притягнути до відповідальності будь-кого в будь-якій країні світу, хто причетний до придушення того, що в іншому разі вважалося б загальнолюдським правом людини”, — наголосив Нед Прайс.
Читайте також: Суперечить цінностям і стандартам ЄС, — Боррель про грузинський закон про “іноагентів”
Розбір того, що відбувається, від експертів
Про справжні причини ухвалення закону про “іноагентів”, про те, що відбувається на вулицях Тбілісі, і про наміри мітингувальників в ефірі телеканалу FREEДOM розповіли:
- Саломе Самадашвілі, депутат парламенту Грузії від опозиційної партії “Лело”, колишній посол Грузії в Євросоюзі;
- Хатія Деканоїдзе, депутат парламенту Грузії від опозиційної партії “Єдиний національний рух”;
- Нона Мамулашвілі, представник опозиційної партії “Єдиний національний рух”, ексдепутат парламенту Грузії;
- Шота Утіашвілі, старший науковий співробітник Фонду стратегічних і міжнародних досліджень Грузії;
- Єгор Куроптєв, грузинський політолог, директор фонду “Вільна Росія” на Південному Кавказі;
- Ніка Читадзе, грузинський політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії;
- Гела Васадзе, грузинський політолог;
- Нана Небіерідзе, грузинський громадський діяч.
НАНА НЕБІЕРІДЗЕ: Саме боротьба українців змусила нас замислитися
— Увечері [7 березня] я перебувала біля стін парламенту Грузії. Тут зібралася величезна кількість людей, які протестують проти ухвалення законопроєкту про “іноагентів”. Законопроєкт явно проросійський, грубо порушує права людини і для грузинського народу це неприйнятно.
По периметру будівлі парламенту глушили зв’язок, інтернет — це робилося навмисно, щоб люди не могли сповіщати, закликати приходити на проспект Руставелі, на площу Свободи і висловлювати свою точку зору.
Близько 18:00 на територію парламенту заїхала велика кількість автобусів з ОМОНом. Це було показником, що все-таки правляча партія боїться. Але народ не розходився, люди продовжували стояти, продовжували скандувати.
Потім пішли спецмашини і почали розганяти демонстрантів. Поліція також застосувала сльозогінний газ, водомети. Ось вони розганяли людей водою, при цьому в нас зараз на вулиці низька температура, все-таки не літній час. Але люди не йдуть, а навпаки — площа Свободи і проспект Руставелі переповнені людьми. Люди приходять на мітинг, люди відстоюють свою позицію, і ніхто не збирається йти. Тому що сьогодні – це фактично останній шанс грузинського народу, грузинської молоді відстояти свої права.
Уряд дуже сильно наляканий тим, що відбувається. Я коротко поясню, що сталося з приходом до влади правлячої нині партії “Грузинська мрія”. Вони прийшли на проєвропейських гаслах, їм грузинський народ повірив, що нарешті ми заживемо як справжні європейці. У нас був дуже довгий і тернистий шлях до Європи, і ми вже разом з Україною і Молдовою опинилися на фінішній прямій до членства в Євросоюзі. Але ось сьогоднішніми діями грузинський уряд нас відкинув, можна сказати, на 20-30 назад. Для нас це неприйнятно.
Я впевнена, що ми будемо стояти до кінця. Я стояла на проспекті Руставелі і дуже пишалася, що я грузинка і що я народилася в Грузії. І дивлячись на нашу молодь навколо, я розуміла, що у цієї країни дійсно є майбутнє.
І мітингувальників підтримала президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка сьогодні [7 березня] перебуває з візитом у США. Звичайно ж, моя повага президенту. Але моя особиста позиція – запізно, треба було це робити набагато раніше. І тоді б не сталося те, що відбувається сьогодні.
І я хочу скористатися вашим ефіром і подякувати всім українцям і всій Україні. Саме ви вкотре дали серйозний поштовх для того, щоб ми дійсно замислилися.
Дійсно, ми повинні були розплющити очі набагато раніше. Саме завдяки вам ми зараз боремося так само як і ви на своєму полі бою. У нас теж своє поле бою. І нас із вами об’єднує єдиний ворог – це Росія.
Грузини дуже люблять українців, дуже вболівають за Україну. Люди прекрасно пам’ятають, і мені розповідав мій батько, як у вересні 1993 року [в період Абхазько-сакартвельської війни] впав Сухумі. І єдині, хто прийшов на допомогу — були українці. Вони прилетіли на вертольотах і рятували поранених, вивозили жінок, дітей. Повірте, такі речі не забуваються. (З 10 до 14 жовтня 1993 року українські пілоти на 17 гелікоптерах, під обстрілом абхазько-російських військ виконали 291 виліт і врятували від етнічних чисток понад 7640 осіб, — ред.).
І тому я хочу звернутися ще раз до всієї України й до всіх українців. Знайте, що грузинський народ із вами! І ми сьогодні стоїмо на проспекті Руставелі і те, що ми терпимо сльозогінний газ, і те, що нас поливають холодною водою, тому що ми з вами. І велика любов, і повага до вас.
ШОТА УТІАШВІЛІ: Якщо уряд ухвалить цей закон, то Грузія стане Білоруссю
— Увечері 7 березня я теж перебуваю на площі біля парламенту, дуже багато протестувальників.
Силовики випустили стільки [сльозогінного] газу, що всім довелося навіть тікати. Але потім люди повернулися назад. Було багато газу, у хід пішли “коктейлі Молотова”. Ситуація дуже напружена.
Люди налаштовані дуже рішуче. Тому що вони розуміють, що якщо уряд ухвалить закон про “іноагентів”, то все вже — Грузія стає Білоруссю і Росією.
Ось ми з вами говоримо майже опівночі, а тисячі людей стоять на площі. Попри спроби їх розігнати, попри газ — усі стоять, ніхто не збирається розходиться по домівках.
Намір мітингувальників — триматися до кінця, щоб не дозволити ухвалити цей законопроєкт у трьох читаннях. 7 березня ухвалили в першому читанні, “за” проголосували 76 депутатів зі 150-ти. Тож є надія, що правляча партія не матиме далі єдності, щоб затвердити законопроєкт.
Але грузинський народ уже довго дивиться, як уряд іде в неправильний бік. Ось у нас навесні та влітку минулого року були величезні мітинги навесні влітку через війну в Україні. І всі очікували, що уряд встане разом з Україною, як це зробив грузинський народ. Але уряд зробив усе якраз навпаки. Це ганьба! Національна ганьба!
Зараз — це вже другий факт. І це вже прямий шлях до диктатури. І люди це розуміють, особливо молодь. І вони налаштовані не допустити цього.
Якщо уряд доб’ється своєї мети, то в нас буде проросійський, пропутінський режим. І цей уряд не матиме підтримку міжнародної спільноти.
Президент Саломе Зурабішвілі вже заявила, що вона накладе вето на цей законопроєкт. Тому не думаю, що цей конфлікт стане ще гострішим. Але в Грузії у президента повноважень не так уже й багато. Вона може накласти вето, але простою більшістю голосів парламенту це вето можна побороти.
САЛОМЕ САМАДАШВІЛІ: Іванішвілі хоче зробити з Грузією те саме, що в Україні зробив Янукович
— Сьогодні партія правляча “Грузинська мрія” насправді — це “російська мрія”. Ця влада вже 10 років обманює грузинський народ, що у них курс нібито взято на Захід, а насправді з кожним днем Грузія все більше опиняється під впливом Росії. І “Грузинська мрія” вже відкрито перевести нашу країну з прозахідного курсу розвитку.
І якщо вони ухвалять цей закон про “іноагентів”, то, крім іншого, він закриє нам шлях до Євросоюзу. Ви знаєте, що Україна і Молдова отримали статус кандидата членства Євросоюзу, а Грузія не отримала цього статусу, і ми чекаємо нового рішення. Уже в жовтні Європейський Союз вирішуватиме знову щодо статусу кандидата для Грузії. І, звичайно, якщо буде остаточно ухвалено цей закон, то жодного статусу кандидата ми не отримаємо.
Чому для правлячої влади важливий цей закон. Він потрібен олігарху [Бідзіні] Іванішвілі, який сьогодні з тіні керує країною. І на наступних виборах-2024 у Грузії він і його партія [“Грузинська мрія”] вже будуть відкрито вести антизахідну політику.
Іванішвілі намагається зробити в Грузії те саме, що в Україні зробив Янукович, коли його обрали президентом. І потім виявилося, що насправді він хоче змінити курс розвитку країни.
Грузинський закон про “іноагентів” ідентичний російському. У РФ його ухвалили ще 2012 року. І голова “Грузинської мрії” Іраклій Кобахідзе навіть пояснює значущість цього закону словами, якими говорив Володимир Путін у 2012 році, коли ухвалював цей закон у РФ.
Тобто вони хочуть ухвалити цей закон, щоб до наступних виборів у країні не було ні незалежних телебачення і незалежних ЗМІ, щоб не було організацій, які спостерігають за виборами. Вони можуть цим законом прищемити прозахідні партії. Тобто можуть прибрати всі острівці свободи, які поки що є в Грузії.
Це вигідно Росії. Я впевнена, що на той час Україна вже переможе, і Росії потрібно буде сказати: ну, зате в Грузії змінили курс розвитку, ось народ там проголосував за антиєвропейську партію.
Ми наблизилися до НАТО і Євросоюзу. Війна у вашій країні (в Україні, — ред.) тільки прискорила цей процес. І тому Іванішвілі довелося вийти з нори, і йому довелося діяти щодо зміни курсу Грузії набагато швидше.
Тому й бійка сталася в парламенті. І це не просто бійка — це бійка за майбутнє нашої країни.
Тому люди виходять на вулицю. З 6 березня тривають протести.
І ми, опозиція, також діє. Ми будемо боротися проти ухвалення закону про “іноагентів”, проти зміни курсу Грузії, проти уряду, який відкрито веде Грузію у напрямку до Росії і йде проти грузинської Конституції Грузії. Тому що в нашій Конституції записано, що Грузія має стати членом Євросоюзу і НАТО. Так що ми будемо боротися.
ГЕЛА ВАСАДЗЕ: Грузинська влада розбудила лихо
— Якщо не буде спротиву суспільства, то наміри влади щодо законопроєкту про “іноагентів” абсолютно зрозумілі.
Що таке цей закон? Такий самий було запроваджено в Росії. Якщо людині присвоюється статус “іноагента”, це означає, що вона співпрацює або з посольствами країн Європейського Союзу, або з посольством США. Але для Грузії це в жодному разі не ганьба. Для Грузії це навпаки, дуже почесно.
Але тут суть в іншому. Цей закон — це конкретний меседж [від грузинської влади] суспільству, нашим партнерам, що ми можемо робити все, що ми хочемо. Ось ми можемо ухвалювати такі самі закони, як у Росії. Ми можемо не звертати на вас уваги.
Ще до самого ухвалення закону була заява посольства США [в Грузії], яке назвало цей день чорним днем грузинської демократії. Наскільки він буде чорним, думаю, навіть американські дипломати не припускали.
Зараз наш президент Саломе Зурабішвілі перебуває з візитом у США. Вона зробила звернення з Вашингтона і заявила, що вона підтримує протестувальників, пообіцяла накласти вето на закон. І вона звернулася до послів [Грузії в інших країнах] із такою фразою: давайте не забуватимемо, що ви представляєте країну, у Конституції якої записано євроінтеграцію, інтеграцію в євроатлантичне співробітництво. Тобто послу не представляють якийсь уряд, вони представляють Грузію.
А Грузія — це набагато більше, ніж уряд.
Думаю, що протестний рух буде наростати. Хоча це не перша ситуація, коли влада ось так себе поводить. Але зараз грузинська влада розбудила лихо. Але ж воно було майже тихо.
Я поки що сумніваюся, що у влади є види на російську допомогу [для придушення протестів]. Найменше Іванішвілі мріяв би опинитися в Тамбові або в Ростові. У нього в Парижі всі фінансові та інші інтереси. На Росії вони роблять гроші.
На кого вони розраховують? На поліцію, на спецназ тощо. Ми вже бачимо, як спецназ абсолютно невмотивовано розганяв протестувальників, застосовував сльозогінний газ, застосовував водомети. І кадри жінки з європейським прапором, яку обливають водою, обійдуть усі канали і увійдуть в історію Грузії.
Я думаю, що “Грузинська мрія” все ще торгується із Заходом: можливо, нам можна так, а можливо, ви нам все-таки дозволите? Подивимося, що з цього вийде. Але нічого хорошого — ситуація вельми й вельми тухла.
ЄГОРЬ КУРОПТЄВ: Поки що я не очікую подальших зіткнень
— Поки що складно прогнозувати, чи переростуть нинішні протести в Тбілісі в масштаб і зіткнення подібно до Майдану в Києві.
Я пам’ятаю “Гаврилівську ніч” 2019 року — протести в Тбілісі, викликані тим, що під час свого візиту російський депутат-комуніст [Сергій Гаврилов] сидів у кріслі спікера грузинського парламенту. Це викликало величезні протести. Тоді поліція по мітингувальниках стріляла гумовими кулями, газ пускала і все інше. Тоді це закінчилося відставкою спікера парламенту [Іраклій Кобахідзе], який сьогодні є лідером правлячої партії [“Грузинська мрія”]. Але великих триваючих зіткнень тоді не було.
Щодо сьогоднішньої ситуації складно прогнозувати. Поки що я не очікую подальших сутичок. Але протест триває, мітинг великий, людей дуже багато. І це дійсно багато в чому вирішальний момент.
Тому що це перший репресивний закон, офіційно задокументований. До цього були різні риторики, публічні виступи, навіть дії. Але саме офіційних документів влади не було.
Поки що законопроєкт ухвалено в першому читанні.
Для чого вони це роблять — зрозуміло. У влади 2024 року вибори. І, мабуть, їм буде складно без прямого позначення всіх ворогів, шпигунів тощо. Тому їм дуже зручно мати цей інструмент.
Адже їхні основні суперники — це активістські рухи, неурядові організації, незалежні засоби масової інформації, багато з яких працюють за рахунок [іноземних] грантів. Ось для боротьби з ними цей закон і ухвалюють. Щоб написати скрізь, що вони — шпигуни. Знову ж таки це важливо.
Ще момент – ситуація на фронтах в Україні. І перемога України у війні багато чого вирішить і в Грузії. Щойно буде видно, що Україна близька до цієї перемоги, політична ситуація в Грузії буде під великим питанням: хто, що і так далі.
Говорити про те, що це якесь російське замовлення, я б не став. Тому що грузинська влада — це такі собі пострадянські хлопці, які здебільшого роблять усе у своїх власних інтересах, а не в інтересах когось іще. Від Росії, від Кремля замовлення могло бути, але воно було б, напевно, якесь інше, не це.
Цей закон — плювок в обличчя суспільству, усім [західним] партнерам, коли ти скрізь говориш, що я хочу вступити до Євросоюзу, а насправді робиш таке. І така поведінка щодо свого суспільства, щодо партнерів – це манера поведінки путінської Росії та самого Путіна. До того, як вони перейшли до війни, повномасштабного вторгнення і різанини, вони теж славилися ось такими діями.
НОНА МАМУЛАШВІЛІ: Навіть слабка Росія має великий вплив у Грузії
— Грузинська влада робить усе, щоб Грузія перейшла на російський вектор і вже відкрито презентує законопроєкти, які повністю повторюють російські. І одночасно лають наших західних партнерів і заявляють, що нам не потрібна Європа.
При цьому настрій у народі абсолютно інший. Тому що народ Грузії свого часу сказав, що бачить, що ми бачимо себе частиною європейської сім’ї. У нас євроатлантичні прагнення записані й в Конституції. І за це ми боремося вже понад 30 років.
Чому влада так поспішає, і чому закон про “іноагентів” хочуть ухвалити саме зараз. По-перше, тому що восени цього року знову розглядатимуть питання надання Грузії статусу кандидата в члени Євросоюзу. І влада прагне зробити все, щоб Євросоюз відмовив Грузії в цьому статусі. І вже готують народ до цього: вже зараз російська пропаганда в Грузії через свої канали просуває меседж, що Євросоюз вимагає почати тут війну, мовляв, це ціна за статус кандидата.
По-друге, наступного року в Грузії відбудуться парламентські та президентські вибори. І уряд уже готується до того, щоб масово репресувати людей, які критикують грузинську владу, відкрито говорять про порушення.
За всім цим стоїть проросійський олігарх із грузинським ім’ям [Бідзіна Іванішвілі], який сидить у тіні і керує цими процесами. А його депутати виконують інструкції Кремля.
Вони змінюють вектор Грузії. Влада протягом останніх 10 років свого правління насаджувала антиамериканські, антизахідні настрої. Мовляв, якщо Грузія стане частиною західної цивілізації, то ми втратимо нашу культуру, наші традиції тощо. Усе це ми чули в сусідній країні [Росії], яка зараз намагається знову нас повернути під своє крило.
На жаль, навіть слабка Росія має досить великий вплив сьогодні в Грузії. Крім того, зараз у Грузії перебуває досить багато громадян Російської Федерації, так звані біженці [від мобілізації].
Це не вперше, коли Росія намагається повернути Грузію під свій контроль. Але як би не старалася російська пропаганда промивати мізки населенню Грузії, ніколи грузинський народ не прийме того, що навіть теоретично ми можемо стати частиною Російської імперії. Тому що ми століттями проти цього боремося. І ціною дуже багатьох жертв нам вдалося з-під російського впливу. І ми продовжуємо цю боротьбу.
Але на відміну від уряду Грузії, населення Грузії прекрасно розуміє, куди має йти наша країна і яке майбутнє ми хочемо для себе і для своїх дітей. Тому, попри всі спроби, я думаю, що грузинській владі не вдасться ухвалити цей закон.
НІКА ЧИТАДЗЕ: Влада може отримати Майдан у Тбілісі
— Зміст законопроекту про “іноагентів” абсолютно суперечить національним інтересам Грузії, абсолютно суперечить принципам європейської та євроатлантичної інтеграції Грузії. І, звичайно ж, служить на користь Росії.
А за даними соціологічних опитувань, понад 70% населення Грузії підтримує вступ країни до Євросоюзу і НАТО.
Позиція [прем’єра Грузії] Іраклія Гарібашвілі не дивна. Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, він говорив, що війна йде в Україні, а в мене тут свої справи, так би мовити. Він не раз заявляв про те, що нібито опозиція намагається втягнути Грузію у війну.
Позиція президента — якщо законопроєкт буде ухвалено в третьому слуханні, вона використає право вето. Хоча тут із юридичного погляду проблема. Річ у тім, що більшість у парламенті зараз становить “Грузинська мрія”. Ось, за законопроєкт у першому читанні проголосувало 76 депутатів (усього в парламенті 150 депутатів, — ред.).
У чому небезпека законопроєкту. Він за змістом відповідає російському закону, який був ініційований Путіним у 2012 році. Мета була — боротьба з громадянським суспільством, тим громадянським суспільством, яке мислить прогресивно.
Наша проблема в тому, що і грузинське суспільство, і Захід дуже довго, починаючи з 2012 року, заплющували очі на дії “Грузинської мрії”, які призвели зараз до активізації “грузинських Януковичів”.
І зараз вони можуть отримати Майдан у Тбілісі.
Я, звичайно ж, як громадянин Грузії бажаю, щоб усе обійшлося мирно, хоча дуже важко вести мирні переговори з “Грузинською мрією”, яка схильна до авторитаризму, демократичні цінності в них відсутні.
Ми пам’ятаємо, як у 2003 році [під час Революції троянд], щоб уникнути кровопролиття, подав у відставку президент Едуард Шеварднадзе. А що стосується правлячої партії зараз, то боротьба буде дуже складна.
Але ми все одно повинні боротися, тому що у всього є межа.
Грузія повинна бути союзником України, Грузія повинна пишатися Україною – державою, яка є символом боротьби, символом демократії, символом свободи. Україна сьогодні бореться за свободу не тільки України, а й усього світу. На жаль, правляча “Грузинська мрія” та її сателіт “Сила народу” це не дуже враховують. Навпаки вони навіюють суспільству, що саме Захід хоче втягнути Грузію у війну.
На що сподівається влада? Згідно з незалежними соціологічними опитуваннями, десь 25% населення Грузії підтримує “Грузинську мрію”. Але це переважно держслужбовці, бізнесмени, які виграють у тендерах. Опозицію підтримують близько 20%. А більшість населення, десь 50%, нігілістично ставляться до будь-якої політичної партії, зокрема і до “Грузинської мрії”, і до опозиції.
І таке становище на руку “Грузинській мрії”. Вони цю нігілістично налаштовану частину суспільства намагаються переманити на свій бік шляхом агітації, пропаганди. Це і дозволяє їм вигравати як парламентські, так і місцеві вибори.
При цьому Захід зараз сконцентрований на Україні. І це, звичайно ж, абсолютно логічно. І “Грузинська мрія” користується цим моментом.
Хоча зараз після протестів, мені здається, їм доведеться відступити. Ситуація нагнітається. І думаю, що все більше і більше народу фіксуватимуть свою громадянську позицію на користь інтересів Грузії, на користь інтересів прозахідної орієнтації Грузії, на користь українсько-грузинської дружби.
Думаю, що саме з “Грузинською мрією” потрібно говорити з позиції сили. Як кажуть, проти брухту немає прийому. Або як Арістотель казав: щоб розбудити совість негідника, треба дати йому ляпаса. Якщо грузинський народ проявить силу, свою готовність захищати національні інтереси Грузії, європейські цінності Грузії, то, думаю, “Грузинській мрії доведеться відступити”.
ХАТІЯ ДЕКАНОІДЗЕ: Законопроєкт про “іноагентів” поставить хрест на майбутньому Грузії в ЄС
— Влада Грузії в першому читанні ухвалила закон про “іноземних агентів” — російський закон, який остаточно вбиває грузинську демократію, абсолютно вбиває європейський шлях Грузії.
На жаль, у нас влада не займає позицію держави Грузія, а висловлює інтереси взагалі іншої держави — Росії. І це мене обурює.
Євросоюз і Сполучені Штати Америки дуже голосно сказали, що якщо ухвалять цей драконівський закон, то шлях до Євросоюзу Грузії остаточно закритий.
Я думаю, що зараз ми об’єднуємося навколо ідей Європи, тому що, якщо Грузія не буде в складі ЄС, у нас не буде майбутнього.
Незважаючи ні на що, на всі політичні розбіжності між політиками і між партіями, для нас найважливіше зараз — це Європа. Ми, опозиція, у парламенті Грузії говорили “Грузинській мрії” про те, що якщо вони проголосують за цей закон, то вони проголосують за абсолютно іншу Грузію, яку хоче Іванішвілі. Іванішвілі – це людина, яка хоче остаточно купити Грузію, хоче вбити грузинську демократію.
Усі наші партнери говорили про те, що якщо ми будемо навіть розглядати — не те, що голосувати, а розглядати цей законопроєкт — це означає, що ми не тільки не виконуємо 12 рекомендацій Євросоюзу, а й можемо не отримати статус кандидата ЄС.
Україна зараз бореться з Росією, зараз весь цивілізований світ на боці України, а наша влада вела антиукраїнську кампанію. Це означає, що Іванішвілі не хоче перемоги України. Він не хоче, щоб Грузія і Україна стали разом членами ЄС, тому що його правління несумісне зі стандартами Євросоюзу.
Влада б’є людей, б’є, б’є, отруює газом, і я не думаю, що вони будуть готові зупинитися. Тому що олігарх, який править Грузією, зробить усе для того, щоб повернути свою владу. Замість того, щоб захищати інтереси Грузії, вони готові продавати те, що ми дуже довго будували, а наші пращури вмирали за свободу і європейське майбутнє.
Молоді люди, які народилися у вільній Грузії, не готові в жодному разі віддати цю країну Росії. І ми будемо робити все, щоб цього не сталося. Ми в жодному разі наше європейське майбутнє не поставимо під сумнів.
Читайте також: Влада робить все, щоб повернути Грузію під російський вектор, — Мамулашвілі про причини протесту