Вивезення на оздоровлення, таємне усиновлення, насильницька паспортизація: як Росія масово краде українських дітей

Оголошена Володимиром Путіним денацифікація має ознаки геноциду українського народу, одним з ключових чинників якого є крадіжка дітей. Відомо щонайменше про 7 тисяч дітей з України, яких насильно вивезли до Російської Федерації або на тимчасово окуповані території. Там їх влаштовують до інтернатів, оформлюють над ними опікунство, а в майбутньому планують реалізовувати процедуру усиновлення.

Міністерство закордонних справ України звернуло увагу на заяву уповноваженої при президенті РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової про те, що вона незаконно всиновила українську дитину, викрадену російською армією в Маріуполі. Російська уповноважена також зізналася у сприянні незаконному усиновленню в Росії ще близько 350 дітей з захопленого Донбасу.

Вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій України до Росії та подальше їх усиновлення з боку російських громадян – це грубе порушення законодавства України, а також Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни, яка передбачає зобов’язання держави-окупанта не змінювати громадянський статус дітей, та Конвенції ООН від 1989 року про права дитини.

За дорученням глави МЗС України Дмитра Кулеби було ініційовано українськими правоохоронними органами справу проти російської громадянки Львової-Бєлової, у діях якої вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Україна закликала міжнародну спільноту рішуче засудити злочини Росії та її посадових осіб проти дітей на тимчасово окупованих українських територіях. Наша держава продовжить докладати максимальних зусиль, щоб незаконно вивезені та усиновлені в Росії українські діти були повернуті їхнім батькам чи законним опікунам.

Навіщо Росія краде українських дітей? Скількох вже вдалося повернути додому? І як відбувається цей процес? На ці теми в ефірі телеканалу FREEДОМ говорили:

• перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський;
• радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко;
• виконавча директорка “Східної правозахисної групи”, адвокатка, правозахисниця Віра Ястребова;
• віце-президент всеукраїнського фундації “Захист прав дітей”, кандидат педагогічних наук Олексій Лазаренко.

Юрій Соболевський: Росіяни фактично повністю перевезли заклад для дітей з Херсона

— Росіяни поступово намагаються закрутити машину примусового виселення. З’явилася інформація, що у деяких районах міста був поквартирний обхід, де людей дуже наполегливо схиляли до виїзду. Тобто їх поки силоміць не викидають з їхніх квартир, але вже пішов обхід. Ми розуміємо, що якщо цей процес затягнеться — вони озвучили, що він відбуватиметься щонайменше тиждень — на жаль, можуть бути випадки примусового вивезення людей з Херсона до Криму.

Перевалочна база, насамперед, в Джанкої (Крим). Потім вивозять далі, за різними напрямками. Є інформація, що люди потрапили до Анапи Краснодарського краю. Маршрути можуть бути різні, але початкова мета — вивезти всіх у Крим.

Переважна більшість людей намагаються навіть на вулицю не виходити, щоб мінімізувати можливі контакти з окупантами і не потрапити в цю історію з примусовим виселенням. Люди налякані, виїхати з області зараз дуже складно. Єдина надія у людей, що місто якнайшвидше буде деокуповане.

Тільки за приблизними підрахунками, [в тимчасово окупованому Херсоні] залишаються 120-140 тис. людей.

Перших чотирьох діток з дитячого притулку [в Херсоні] вивезли нібито на лікування, а зараз перевезли фактично повністю установу. Насправді, з початку війни окупанти блокували всі можливості евакуації дітей на підконтрольну Україні територію. Це питання порушувалося регулярно, але гуманітарних коридорів та безпечних умов для вивезення дітей не було. Усі наші спроби росіяни просто ігнорували та саботували.

А коли це питання порушувалося вже досить гостро, з долученням міжнародних інстанцій, ФСБшники просто виставили фізичну охорону в цих установах, побоюючись, що ми намагатимемося евакуювати дітей навіть без гуманітарного коридору.

Росіяни окупували українську територію, і тепер, за міжнародним законодавством, зобов’язані забезпечувати базові гуманітарні потреби нашого населення там. Але мости, переправи суттєво пошкоджені й організувати повноцінну доставку всього необхідного для такої кількості людей вони не можуть. Об’єктивно їм дуже спростить життя позбутися більшої частини цивільного населення у місті. Можливо, це їхня мотивація.

Також одним із завдань може бути бажання за рахунок наших людей покращити демографічну ситуацію в депресивних регіонах РФ. Сьогодні з їхнього боку мусується тема видачі житлових сертифікатів, навіть фінансової компенсації у вигляді 100 тис. рублів за згоду виїхати територію Росії.

Також на тему: “Неевакуація”: навіщо російські окупанти вивозять цивільних із Херсона — огляд думок

Петро Андрющенко: За даними РФ, із Маріуполя депортовано понад 1300 дітей

— Це, напевно, найболючіше питання для всіх нас… Ми про це постійно говоримо, особливо у світлі останнього інформаційного скандалу навколо заклику пропагандиста Красовського вбивати дітей.

Представниця з прав дітей при адміністрації президента Росії Марія Львова-Бєлова фактично курирує всі крадіжки дітей з Маріуполя. За їхніми даними, з міста вивезено понад 1300 дітей — щодо їхнього повернення інформації немає.

Близько 80% дітей вже роздано в російські сім’ї. Процедуру усиновлення на території Росії у спрощеному порядку вже пройшли, зокрема, маріупольські діти.

Дякувати Богу, західні журналісти нещодавно зацікавилися, а українська преса, частково завдяки нашій допомозі, зробила велике розслідування про долю наших дітей. Що і як буде, сказати складно — Російська Федерація просто приховує всю інформацію про наших дітей, намагається зробити її недоступною для відстеження.

Найскладніше — багато дітей, яких вивезли до Росії, мають батьків на території України. Тому процес болючий. Цим процесом займається Офіс нашого омбудсмена та перша леді України. А ми допомагаємо, наскільки можемо.

Віра Ястребова: Російська Федерація займається масовим кіднепінгом

— За вісім місяців повномасштабного вторгнення кожен українець оцінив на собі, якої шкоди і якого горя завдала РФ життю його близьких. Це стосується й дітей — через бойові дії окупантам вдалося масово заволодіти ними, а ми спостерігаємо наслідки… Це злочин, який нам належить викрити, а також переконати в цьому міжнародну спільноту і домогтися покарання для Росії.

Адже йдеться не лише про дітей без опіки, а й про тих, яких продовжують розшукувати батьки, родичі. Вони передають цю інформацію до органів місцевого самоврядування, до профільних міністерств. А ми з колегами-правозахисниками намагаємось вживати тих заходів, які в наших силах, щоб простежити долю конкретної дитини і певним чином допомогти батькам її повернути.

Слід розглядати, що Росія по суті займається масовим кіднепінгом, попередньо підготувавши нормативну базу. Вона дозволяє належним чином провести роботу з тими батьками, які вирішили взяти опіку над вкраденими дітьми.

Насамперед, необхідно, щоб вкрадені Росією діти мали певний статус у реєстрі з боку України про те, що це не якісь випадкові діти, що з’явилися на території РФ, що їм зробили документи, а тепер намагаються їх розкидати по сім’ях.

Потім слід ставити питання, яким чином дітей повертати. Адже ми упускаємо той факт, що російське законодавство передбачає таємницю усиновлення, у тому числі таємницю щодо дитини, що її усиновили. На цій підставі можуть повністю змінювати анкетні дані у свідоцтві про народження, і розшукати таку дитину буде дуже складно, не маючи певних можливостей.

Тут, безумовно, слід просити допомоги в міжнародних організацій, зокрема Червоного Хреста, які, відповідно до мандату, можуть відстежувати і проясняти долю цих дітей на території РФ. У багатьох дітей батьки загинули. Тим не менш, є родичі, які хочуть дати необхідну опіку таким дітям, щоб не розривати сім’ї.

Звертаючись до місцевих органів влади на території Російської Федерації, не варто думати про те, що свідома позиція з цього приводу буде сприйнята так, як належить у нормальному суспільстві. Тому залишається лише правозахисна спільнота та органи влади на території України. На даний момент створено і чат-боти, і інтернет-ресурси, через які можна повідомити…

Можна також писати до нашого фонду “Східна правозахисна група” через боти або в соцмережах. На території РФ вони заблоковані, але всі вже навчилися оминати ці обмеження. Ми проконсультуємо та дамо хід цим зверненням далі для того, щоб вони не залишилися просто заявами.

Усвідомлюючи небезпеку потрапляння під репресивну машину для людей, які з Росії повідомляють про факти такого усиновлення, гадаю, анонімність їм буде забезпечена. А повідомлені ними факти будуть передані до міжнародних організацій для подальшої перевірки та вжиття певних заходів.

Ми з колегами мали досвід, у тому числі без віз, щодо переміщення з окупованої території примусово депортованої сім’ї з дітьми. І мій колега Павло Лисянський супроводжував, постійно був на зв’язку з сім’єю, яка вивозила разом з собою трьох дітей. Вони пройшли досить складний шлях. І я вам хочу сказати, що там застосовувалися всі інструменти — і певні хитрощі, і певна спритність — для забезпечення їхнього виїзду.

На сьогоднішній день Росія всіляко блокує навіть переміщення дорослих за межі країни — говорю про тих, хто був депортований. Аж до того, що їм під різними приводами не продають квитки на територію Білорусі, щоб далі вони не прямували до Європи.

Росія не змінила своїх фашистських методів паспортизації, яку вона активно проводила на непідконтрольній території України, починаючи з 2019 року. Під неї також потрапляли діти, які отримували свій перший паспорт. Вони вирішили в такий спосіб вкрасти наших дітей, щоб потім, у тому числі, перешкоджати поверненню цих дітей. Ми розуміємо, які там моменти з перекладом прізвища, імені, по батькові… Як потім довести, що це дитина, вкрадена з сім’ї в окупованому Херсоні?

З одного боку, росіяни цинічно замітають сліди своїх злочинів, а з іншого, вчиняють геноцид українського населення, постійно нав’язуючи свою мантру про те, що Україна та Росія є одним народом. Вони продовжують діяти через призму імперських, загарбницьких ідей, а надалі заявлятимуть на дипломатичних майданчиках — дивіться, скільки людей оформили паспорти РФ; отже, вони відчувають ідентичність із Росією! Але це неправда.

Олексій Лазаренко: Потрібно створювати спеціальний ювенальний трибунал щодо злочину Росії проти українських дітей

— Ми маємо оперувати тими цифрами, які дають офіційні джерела. Я не став би брати до уваги різноманітні цифри, які з’являються у відкритих джерелах. А якщо у нас з’являється відповідна інформація, ми передаємо її до Офісу уповноваженого з прав людини, а також до міністерства реінтеграції ТОТ. Тут дуже важливо, щоб інформація була достовірною.

Є точні факти, що певну кількість дітей передавали під дулами автоматів. Самі батьки не завжди звертаються з заявою до поліції, говорячи про те, що їхніх дітей насильно вивезли, бо відчувають свою провину. У будь-якому випадку примусове переміщення дітей підпадає під Міжнародну конвенцію про викрадення дитини. В умовах війни це воєнний злочин.

І це, звісно, ​​можна розцінювати як геноцид української нації. Починаючи від фактів насильницького впровадження російської програми в українські школи на тимчасово окупованих територіях, ми знаємо факти, що дуже багатьох вчителів, які відмовлялися це робити, було звільнено. Також є факти знищення бібліотек, об’єктів культурної спадщини. Це все ланки одного ланцюга — геноциду українського народу. А геноцид це політика країни-терориста стосовно українського народу.

За останньою інформацією, 68 дітей уже повернули на територію України. Цим займаються відповідні міністерства та державні органи. Саму процедуру я вам не можу пояснити, я не чиновник. Єдине, що можу сказати: неурядова організація збирає інформацію про дітей, які були вивезені, якщо вона з’являється у відкритих джерелах або її передають наші партнери. Потім ця інформація передається до відповідного органу виконавчої влади, а там уже складають певні списки та фіксують дані насильно вивезених дітей.

Є факти, що дітей вивозили “на оздоровлення”. Наразі з’являється інформація про те, що певну кількість дітей було вивезено з тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей до Анапи (Північний Кавказ), Алушти (Крим). Хто складав ці списки? Яка там окупаційна влада? Чи створили якісь органи, які все це фіксували? Знайти ці дані неможливо.

Якоїсь оцінки, логічного аналізу таких дій росіян немає. Єдині мої міркування — якщо дорослих українців перевиховати неможливо, то дітей — зародок нашої нації — поки що можна виховати. Їм можна прищепити якісь ціннісні орієнтації, принципи, сформувати їхню поведінку…

Є шість найгірших злочинів проти дітей під час збройного конфлікту. Спотворений російський розум думає, що він захищає цих дітей, забираючи їх у батьків і відвозячи кудись. Але тим самим вони порушують четвертий пункт Женевської конвенції про те, що діти не мають бути розлучені зі своїми батьками. Нині стоїть питання, що необхідно створювати спеціальний ювенальний трибунал, який розглядатиме всі злочини, скоєні Росією проти дітей.