Гарантії безпеки Україні: що запропонує Європа та яка країна візьме лідерство, пояснив політолог

Країна ЄС, яка готова буде взяти на себе більш провідну роль у забезпеченні гарантій безпеки для України, стане займати домінантну роль у регіоні. Тези підтримки України в Європейському Союзі не змінюються. Єдине, що змінюється, це розуміння, в якому форматі має реалізовуватися ця підтримка. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM сьогодні, 27 лютого, сказав кандидат політичних наук Ярослав Телешун. 

Тези про те, що Європа втомилася від війни Росії проти України, все частіше лунають в інфопросторі. Однак існує ще одне поняття — “рутинність”, зазначає спікер.

“Між втомою і рутинністю дійсно є відмінність. Рутинність не обов’язково заперечує елементи втоми, але рутинність не означає, що це погано. Якщо говорити про 2022 рік, то насамперед реакція європейської спільноти була — шок. Другий етап — усвідомлення проблеми. Рутинність — наступний етап після усвідомлення проблеми. Працюючи з однією і тією ж проблемою, шукаємо варіанти її вирішення”, — зазначив кандидат політичних наук.

За словами Телешуна, варто бути обережними у висловлюваннях про ЄС як такий, адже є різні держави й у них домінують різні настрої. 

“З одного боку, якщо ми говоримо про Європейський Союз, то тези підтримки України не змінюються. Єдине, змінюється розуміння, в якому форматі має реалізовуватися ця підтримка та її часові рамки. Але сама підтримка залишається незмінною. Якщо ж ми говоримо про окремі держави, такі як Угорщина чи Словаччина, там можуть бути інші позиції та бачення ролі України. Але, знову таки, ми апелюємо до політичного істеблішменту. Бо якщо подивитися на позицію населення, то багато в чому вона залишається проукраїнською. Навіть у цих державах”, — акцентував спікер.

Крім того, Телешун вважає, що заяви будь-якої з країн в опозиції щодо України — не обов’язково означають, що вони виступають з усіх питань в опозиції. Адже без згоди тієї ж Угорщини чи Словаччини багато програм ЄС щодо підтримки України не було б реалізовано.

“Тобто, попри публічну компоненту, все одно є певна кропітка робота, яка дає той чи інший результат підтримки Європейським Союзом України в умовах російської агресії. Цей момент все одно залишається незмінним. Що стосується роботи України, то важливо її вести за всіма напрямами. Мається на увазі як посилення взаємозв’язків із союзниками, так і посилення, пошук нових форматів із можливими опонентами — нейтральними недоброзичливцями. Третє — робота з союзниками, з якими можна збільшити формат взаємодії. Ось, наприклад, якраз на саміті в Києві до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії були представники Норвегії. Як на мене, це один із напрямів, який Україні варто було б посилити”, — вважає кандидат політичних наук.

За його словами, Норвегія, як одна з найбагатших скандинавських країн, поступається за рівнем підтримки Фінляндії, Швеції чи Данії. Тому Україні варто було б посилити співпрацю з цією країною.

Крім того, Ярослав Телешун не виключає, що в Європі може виникнути якась боротьба за лідерство. Виходячи з того, що президент Франції Еммануель Макрон день у день діє все активніше, а новим канцлером Німеччини став Фрідріх Мерц. 

“Конкуренція — це природне явище. Конкуренції бувають як деструктивні, так і конструктивні. Я не думаю, що ми побачимо ситуацію, коли їхнє суперництво призведе до розвалу Європейського Союзу або до кардинального зменшення підтримки України. Тому, я думаю, що конкуренція в будь-якому випадку — це добре. У таких питаннях важлива не стільки конкуренція особистостей, скільки конкуренція систем. Тобто та країна Європи, яка готова буде взяти більш провідну роль у врегулюванні конфліктів, у забезпеченні гарантій безпеки України, і стане займати домінантну роль. Щонайменше на певний період часу в регіоні, незалежно від того, хто зробив більш гучну заяву або повівся більш яскраво”, — констатував спікер.

У контексті “домінантності” в Європі не останню роль зіграв і візит Еммануеля Макрона до Вашингтона, його зустріч з американським лідером Дональдом Трампом. Макрон говорить про те, що Європа готова надати Україні гарантії безпеки, зокрема шляхом відправлення в країну миротворців. Це питання було однією з тем діалогу з Трампом, проте всі деталі поки що невідомі. Телешун вважає, що саме від деталей залежатиме безпека на Європейському континенті.

“Питання контингенту, його розміри. Ми чули й бачили різні оцінки, включно з європейськими партнерами: від 50 000 до 300 000. Отже, виникає дуже багато запитань, наскільки цей інструмент, ця гарантія, буде діяти. Тому я був би дуже б обережний із заявами та позиціями обох сторін, коли ми говоримо про деталі, яких не знаємо. Єдине, сказав би, що йде торг. Це торг між Європою і Сполученими Штатами Америки, хто буде основним суб’єктом у забезпеченні гарантій безпеки для України та хто, бувши цим суб’єктом, буде більше платити. Мова про фінансові, людські, часові та інші ресурси”, — сказав політолог.

Читайте також: Україна в центрі уваги: чого домігся Макрон на зустрічі з Трампом

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки — це те, що об’єднує партнерів Києва. Росія не повинна більше нести смерть людям в Україні, Європі, на Близькому Сході та в Африці. Справедливість не може бути порожнім словом. Це важливо для всіх, наголосив глава держави.