Доля Грузії як європейської демократії залежить від здатності подолати стару систему управління і впровадити нові реформи, — Вашадзе

Майбутнє Грузії як європейської демократії залежить від здатності суспільства провести необхідні реформи. Цей процес є важливим викликом для всієї країни. Реалізація нової моделі реформ допоможе створити систему, де права людини та демократичні цінності стануть основою влади, виключивши можливість повернення до авторитаризму. Про те, які реформи потрібні для подолання радянського минулого в системі управління, у проєкті “Люди доброї волі” телеканалу FREEДOM розповів грузинський опозиційний політик, депутат парламенту Грузії Георгій Вашадзе.

“Грузія поки що не відбулася як демократична країна, де виборами змінюється влада і створюються [парламентські] коаліції. Якщо ми позбудемося, і коли ми позбудемося Бідзіни Іванішвілі (проросійський грузинський олігарх, засновник партії влади “Грузинська мрія”, — ред.), вибори визначатимуть, хто при владі“, — сказав він.

Перші реформи в Грузії, які проводили за президента Міхеїла Саакашвілі у 2004-2013 роках, розв’язали деякі проблеми, але не створили стійку демократію.

“Перше покоління реформ, які як рекомендації йшли з боку наших європейських партнерів, було проведено з помилками. Тому що європейці дивилися на ці реформи з тієї площини, з того простору, в якому вони живуть. І вони не могли передбачити, що без фундаментальних змін неможливо створити нову систему. Краса не означає хорошу роботу системи. Диктатура теж може бути дуже красивою“, — вважає Вашадзе.

Багато державних структур, як і раніше, функціонують за радянськими стандартами, і це перешкоджає, зокрема, створенню незалежної та ефективної силової та судової системи.

“МВС нібито ми реформували. Але правоохоронці політично орієнтовані, заангажовані. Це фактично радянський стандарт МВС, просто вони не беруть хабарі на вулиці. Так само з прокуратурою, службою безпеки, яка сьогодні поводиться як КДБ. У них є спеціальні відділи з політичних партій, громадських секторів тощо. Ми повинні системно поміняти цю архітектуру, яка все ще є в нашій країні“, — зауважив депутат.

Для того, щоб розірвати зв’язок із радянським минулим і побудувати стійку демократичну систему, Грузії потрібен новий підхід до реформування. Пропонована грузинським опозиціонером Георгієм Вашадзе модель базується на п’яти принципах (“5Д”):

• Дерегуляція. Необхідна мінімізація функцій держави, щоб зменшити можливості для зловживань;
• Деконцентрація. Усунення надмірної концентрації повноважень в одній структурі. Наприклад, функції розслідування, нагляду за розслідуванням і представництва в суді не повинні бути зосереджені в прокуратурі;
• Демонополізація. Державні структури не повинні володіти монопольними функціями. Конкуренція між ними сприятиме підвищенню якості послуг;
• Децентралізація. Передача повноважень місцевим органам самоврядування. Прикладом може слугувати децентралізація патрульної поліції, яка має бути підзвітна місцевим жителям через прямі вибори;
• Дебюрократизація. Функції держави, що залишилися, мають бути максимально спрощені та цифровізовані, щоб послуги надавалися швидко та прозоро.

“Це єдина модель реформ, яка спрацює в Грузії, Україні, Вірменії, Азербайджані, Росії“, — вважає політик.

Грузія стоїть перед необхідністю завершити процес дерадянізації та створити інститути, які виключатимуть можливість монополізації влади.

“Адже просто зміна влади без фундаментальних реформ створює нове покоління корумпованої еліти, яка хоче якомога довше залишитися при владі, щоб грабувати країну“, — підсумував Георгій Вашадзе.

Повна версія інтерв’ю: В Грузії відбувається конфлікт цінностей: інтерв’ю з опозиційним політиком Георгієм Вашадзе

Як повідомлялося раніше, наприкінці листопада в Грузії почалася нова хвиля протестів. Причиною стала заява правлячої партії “Грузинська мрія” про те, що уряд призупиняє переговори про вступ Грузії до Євросоюзу і відмовиться від бюджетних грантів ЄС до 2028 року.