Головне обличчя незгоди — молодь: чим обернуться протести в Грузії, спрогнозували експерти 

У Грузії триває протестна акція проти керівної проросійської партії “Грузинська мрія” через призупинення процесу євроінтеграції до кінця 2028 року. На тринадцяту ніч протестів у Тбілісі грузини збиралися знову біля будівлі парламенту. За інформацією проєкту Радіо Свобода “Ехо Кавказу”, силовики акцію не розганяють, мітинг проходив мирно. Востаннє поліціянти застосовували жорстку силу до протестувальників у ніч на суботу 7 грудня. 

У МВС Грузії заявили, що в ніч на 11 грудня було затримано 6 осіб, на них склали адміністративні протоколи. Загалом від початку протестів було затримано 400 учасників протесту, 30 із них отримали кримінальні звинувачення. 

Протести в Грузії тривають попри силові розгони

Масові акції протесту в Грузії почалися після заяви прем’єра Кобахідзе про відмову від переговорів про вступ до Євросоюзу до 2028 року. Президент країни Саломе Зурабішвілі приєдналася до протестувальників і оголосила парламент нелегітимним. 

Дії грузинської влади засудила низка європейських країн. Зокрема, Україна ввела санкції щодо засновника партії “Грузинська мрія” Бідзіни Іванішвілі та грузинських чиновників, серед яких і прем’єр-міністр країни Іраклій Кобахідзе. 

Порушення прав людини в Грузії засудили держави Балтії. Естонія і Латвія слідом за Литвою заборонили в’їзд на свою територію низці грузинських чиновників. А в США на додаток до оголошеного перегляду двостороннього співробітництва з Грузією, розглядають введення додаткових санкцій. 

У ніч на 9 грудня працівники комунальних служб Тбілісі зняли з новорічної ялинки фотографії журналістів та активістів, які постраждали під час силового розгону акцій протесту. Фото викинули у смітник. Мер Тбілісі Каха Каладзе заявив, що новорічну ялинку буде приведено у “відповідний вигляд”. 

Ялинку на проспекті Руставелі біля парламенту Грузії почали монтувати 8 грудня. Верхню частину встигли “одягнути” в штучні гілки, а нижню — оформили протестувальники. На каркас вони помістили прапори Грузії, ЄС, України та США, а також фотографії постраждалих під час силових розгонів акцій протесту. 

Активісти оголосили про формування загону самооборони. Увечері 7 грудня недалеко від грузинського парламенту невідомі в балаклавах напали на знімальну групу опозиційного телеканалу TV Pirveli. У цей час журналіст і оператор знімали, як люди в чорному одязі та балаклавах били учасників акції протесту. 

Поліція застосовує проти мітингувальників водомети та сльозогінний газ. За словами силовиків, приводом для цього нібито стало використання протестувальниками піротехніки проти спецпризначенців. 

8 грудня прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що парламент ухвалить закон, який забороняє протестувальникам носити маски, що закривають обличчя. Ймовірно, офіційна заборона поширюватиметься на окуляри, респіратори та протигази.  

Грузинська влада переслідує опозицію. Раніше прем’єр-міністр Кобахідзе обіцяв притягнути до відповідальності політичних супротивників і керівників неурядових організацій. За його словами, вони координують мітинги й нібито постачають протестувальникам піротехніку та інші засоби. 

Місцеві ЗМІ повідомляли про затримання опозиціонерів. Зокрема, на 12 діб заарештовано лідера партії “Коаліція за зміни” Ніко Гварамія. У Грузії відбувається повномасштабний терор, повідомляють в опозиції.

“Вони намагаються залякати людей, щоб вони не виходили та не протестували. Так, було проведено обшуки в офісах кількох опозиційних партій, а також в офісах деяких громадських активістів, їх було заарештовано. Щонайменше два лідери опозиції перебувають у в’язниці. Якщо влада отримає легітимацію від Заходу, то дуже скоро, протягом кількох місяців, не буде ні опозиційних партій, ні громадянського суспільства, ні критичних ЗМІ”, — вважає один із лідерів партії “Коаліція за зміни” Зураб Джапарідзе.

Раніше в Міністерстві закордонних справ Грузії заявляли про нібито іноземне втручання. В опозиції кажуть, що пошук якихось “зарубіжних організаторів протестів” демонструє, що влада відмовляється визнавати природу народних виступів.

Ситуація в Грузії в оцінці експертів

Як зараз розвивається ситуація з протестами в Грузії? Хто є рушійною силою протестів і чому влада вже 2 тижні не може придушити мітингувальників? Яка роль Росії в силовому розгоні протестувальників? На ці запитання в ефірі телеканалу FREEДOM шукали відповіді: 

• Ніка Читадзе, політолог, професор Чорноморського міжнародного університету Грузії;
• Дмитро Шашкін, член політради “Єдиного національного руху”, міністр оборони Грузії 2012 року; 
• Євген Криштафович, член ради Центру з прав людини Естонії.

НІКА ЧИТАДЗЕ: Грузинська влада налякана масштабом протестів

— На жаль, понад 300 осіб уже було затримано в Грузії. Понад 80% затриманих отримали травми внаслідок зловживання владою поліцією і так званими спецзагонами. При цьому жоден силовик не був покараний. Звинувачення отримали тільки демонстранти, які захищають на вулицях Тбілісі та в інших містах свободу і демократію, європейські цінності, європейську інтеграцію Грузії. За такі погляди людей покарали. 

“Грузинська мрія” змінює тактику і тепер уже йдеться не тільки про силовий розгін демонстрацій, а й залякування, погрози. То спецзагони застосовує силу, то поліція, то “тітушок” підсилають. Поліція входить в офіси головних опозиційних партій. Відбувається залякування телефоном — батькам дітей, які вийшли на протест, телефонують і кажуть, щоб їхні сини чи доньки залишалися вдома, а то в них будуть проблеми. 

Авторитарний режим застосовує різного виду незаконні дії насильницького характеру до протестувальників. Керівна партія “Грузинська мрія” трансформується в бандформування, яке здійснює державний терор. Усі затримані протестувальники — невинні. Влада здійснює терор проти власних громадян. 

Партія “Грузинська мрія” застосовує ту саму тактику, яку робив режим Януковича в Україні під час Майдану. Я думаю, що тут ми можемо говорити про те, що це той самий сценарій, який, можливо, був написаний у Кремлі агентами ФСБ та іншими спецслужбами країни-окупанта. І цей сценарій зараз розгортається на території Грузії. 

Водночас грузинська влада налякана масштабом протестів. З одного боку, прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе глузливо говорить про те, що всього 3-4 тис. громадян збирається на акцію і не більше. Нібито всі вони “екстремісти” і їхні дії координуються якимись зовнішніми силами. 

З іншого боку, з огляду на той факт, що влада хоче максимально залякати населення, отже, вона й сама налякана тими демонстраціями, які відбуваються в різних містах Грузії, а не тільки в Тбілісі. Тому й хочуть ухвалити закон про те, що ніхто не повинен носити маски та закривати своє обличчя. Зараз усе робиться для того, щоб “Грузинська мрія” могла зберегти свою владу. 

ДМИТРО ШАШКІН: Рушійна сила протесту в Грузії — це зумери 

— Лідер і головний ресурс грузинської опозиції Михайло Саакашвілі (президент Грузії у 2008-2013 рр., — ред.) зараз перебуває у в’язниці. У президента Грузії Саломе Зурабішвілі є унікальна можливість випустити його просто сьогодні, однак вона цього не робить з особистих причин. Таким чином вона створює проблеми всьому протестному руху і всій опозиції. 

Поки що у протесту в Грузії немає яскраво виражених лідерів. Це міг би бути Саакашвілі, але він перебуває у в’язниці за особистою вказівкою Путіна. Відсутність лідера — це не дуже добре, але з іншого боку це також ускладнює дії керівної партії “Грузинська мрія”.

Зараз влада намагається заглушити протест арештами абсолютно випадкових людей. Вони не розуміють, що відбувається і не розуміють суть протесту, його рушійну силу. Влада, в принципі, використала всі ті ресурси, які є, і тепер їх масштабує. Силовики застосовують проти протестувальників гумові кулі, газ, кийки. Арешти, обшуки, виведення “тітушок” на вулиці — усе це вже використано. Але жодного результату подібні дії не дають і тисячі людей знову виходять на вулицю. 

Рушійна сила протесту в Грузії — покоління, народжене в 1995-2010 роках. Ці люди абсолютно відрізняються від інших поколінь. 

У світлі подій у Грузії багато паралелей проводять з Україною, з подіями 2014 року і діями режиму Януковича (експрезидент України, який утік 2014 року, — ред.). Насамперед можна провести паралелі з тими методичками, які використовував Янукович. Їх йому, найімовірніше, написали в Москві. Я думаю, ті ж самі консультанти та радники зараз планують заходи проти мітингувальників у Грузії. 

Росія дуже добре вчиться на власних помилках. У Кремлі врахували досвід і те, що в них не вийшло в Україні під час Революції Гідності у 2013-2014 роках. Тому в Грузії зараз створено угруповання з 5-6 тис. осіб, які за гроші готові виконувати будь-які накази. 

Така подія, як Майдан в Україні, у Грузії зараз неможлива. Не буде створено наметового табору тощо. Угруповання, чисельністю в кілька тисяч осіб, за наявності спецтехніки досить легко впорається з будь-яким наметовим містечком. Тому необхідні нові методи. 

Зараз у Грузії мобільні акції протесту показують велику ефективність. Вони виникають весь час у різних локаціях і їхнє головне завдання — вимотування силовиків. 

Конституцію Грузії порушили, оскільки 78-та стаття свідчить, що будь-який уряд зобов’язаний робити все для вступу країни до Євросоюзу і НАТО. 

Після того як міжнародні місії визнали вибори, що відбулися в Грузії в жовтні, несправедливими та невільними, Євросоюз вирішив діяти так: було заявлено, що створюється спеціальна комісія для розслідування фальсифікацій.

Щойно ця заява прозвучала, прем’єр-міністр Кобахідзе одразу ж виступив з ініціативою щодо призупинення процесу євроінтеграції. Це було зроблено для того, щоб комісія не приїхала в країну і не почала розслідування. У результаті ніхто не визнає ці вибори. Євросоюз же опинився в глухому куті й поки не знає, як вчинити далі.

ЄВГЕН КРИШТАФОВИЧ: Ситуація в Грузії нагадує те, що відбувалося в Білорусі 2020 року

— У Євросоюзі всі очікували на результати виборів, оскільки в разі виявлення масових фальсифікацій, придушення протестів і неможливості визнання виборів недійсними через Конституційний суд, у ЄС та інших цивілізованих країн могли б з’явитися підстави для запровадження санкцій. У крайньому разі це могло б призвести до перегляду політики інтеграції Грузії до Євросоюзу.

Поки вибори не завершилися офіційно, а уряд остаточно не визначив свою позицію, Євросоюз і окремі країни не могли виступити з різкими заявами, щоб уникнути звинувачень у втручанні у внутрішні справи Грузії.

Хочу підкреслити важливу роботу, яку зараз ведуть у Грузії неурядові організації та журналісти. Вони стежать за ситуацією на вулицях Тбілісі, у центрах тимчасового тримання, а також за діями правоохоронних органів. 

Ця ситуація нагадує події в Україні, коли Янукович використовував силовиків проти народу. Ми знаємо, чим це для нього закінчилося.

Якщо грузинський уряд думає, що в Росії знайдеться місце для втечі, то на нього може чекати розчарування — там уже черга. Ситуація нагадує Білорусь 2020 року (білоруські громадяни протестували проти фальсифікації президентських виборів на користь диктатора Олександра Лукашенка, — ред.) і ускладнюється відкритим кордоном із Росією. Серед численних громадян Росії, які приїхали до Грузії, легко можуть загубитися так звані “тітушки№. Можливо, ці люди вже діють, і їхня активність посилюватиметься. Що більше підтвердженої інформації про їхні дії з’явиться, то краще.

У маленькій державі, такій як Грузія, легше збирати дані про сторонніх людей, ніж у Білорусі.

Роль незалежних організацій та ЗМІ тут важко переоцінити. Зараз, завдяки камерам у мобільних телефонах і швидкій передачі даних, моніторинг ситуації став простішим. Це серйозна підтримка в боротьбі за правду.

Читайте також: В Грузії відбувається конфлікт цінностей: інтерв’ю з опозиційним політиком Георгієм Вашадзе