У селі під Часовим Яром залишилося троє мешканців — репортаж із малої батьківщини Олекси Тихого (ВІДЕО)

Меморіальний камінь Олексі Тихому у Іжевці. Скріншот: uatv.ua

Ходять один до одного у гості, разом дбають про ферму та мріють про перемогу України. У селі Іжевка Донецької області — на батьківщині знаменитого правозахисника та письменника Олекси Тихого — нині мешкають лише троє людей. Сюди давно не ходить громадський транспорт, а російські війська майже щодня обстрілюють населений пункт, повідомляє FREEДОМ.

Іжевка розташована неподалік міста Часів Яр. Село не надто відрізняється від інших прифронтових: майже дві сотні покинутих будинків. Однак тут, як і раніше, живуть люди.

Сергій — один із трьох мешканців. Він добре знає історію рідного села. Розповідає: тут народився та виріс відомий в Україні борець із русифікацією Донецької області, правозахисник, педагог та письменник Олекса Тихий. В одному із дворів досі є частина фундаменту його сімейного будинку.

“Тут Тихих багато було. Він у Іжевці народився. Іван Петрович Тихий — його батько — тут же мешкав”, — розповідає Сергій.

У посіченому російськими снарядами будинку Сергій мешкає один. Його побут простий. Чоловік тримає свійських птахів. Влітку вирощував овочі. Нині готується до зими. Каже, жити серед порожніх сусідських будинків уже звик, але іноді не вистачає звичних речей.

“Сумно, у нас же телебачення не працює — радіо тільки. Слухаю радіо “Шансон”, “Промінь”, буває, послухаєш. І радіо “Республіка” (пропагандистський мовник окупованих територій Донецької та Луганської областей, — ред.) нам докучає, але я її не слухаю”, — каже чоловік.

У селі немає працюючих магазинів. Що зрозуміло: немає і покупців. За продуктами місцеві ходять пішки — за кілька кілометрів до сусіднього села.

“Ми раніше ходили прямо до селища Червоне у Костянтинівці — на в’їзді до Костянтинівки. Там були трамвайні колії, трамвай ходив, потім автобус ходив. Нам туди 4 км”, — пояснює Сергій.

Єдині його сусіди — подружня пара Олена та Віктор. У шлюбі вони вже 47 років. Все господарство 63-річна Олена веде сама: навесні саджає овочі, восени збирає врожай, коле дрова, топить піч і доглядає чоловіка.

“Яким був і яким став. Інсульт. Якщо вдруге, сказали: все”, — каже Олена.

Будинок пенсіонерів уже двічі потрапляв під атаки російської армії: весь город і зараз в снарядах.

У Олени та Віктора — троє дітей та десять онуків. Усі живуть в інших областях України. Родичі звуть подружжя до себе, але кидати рідну донецьку землю Олена не хоче.

“Нікуди я не поїду. Вб’ють, хай убивають. Та не вб’ють. Може, нас пронесе? Дай боже, щоб і вас пронесло. Ви ж молоді, та й ми нестарі”, — каже Олена.

Місцева обласна військова адміністрація наполягає: залишатись у цьому селі небезпечно. Найімовірніше, сюди скоро зможуть залітати російські дрони.

Зі зручностей в Іжевці — електрика та вода, але вона більше підходить для технічних потреб. Попри те, що в селі лише троє мешканців, а доріг сюди майже немає, волонтери Іжевку не забувають: регулярно привозять її мешканцям гарячі обіди та набори необхідних продуктів.

Читайте також: В умовах десятків штурмів щодня українські військові обороняють Часів Яр — репортаж із позицій (ВІДЕО)

Нагадаємо, за даними Генерального штабу Збройних сил України, протягом минулої доби росіяни п’ять разів атакували в районі Ступочек та Часового Яру на Краматорському напрямку на Донеччині.

Прямий ефір