“Убийственное наследие”: як радянська пропаганда породжувала міфи про Україну

Ленін, Сталін і Комуністична партія обіцяли радянському народові “Свободу, рівність і братерство”. Замість цього люди отримали колгоспне рабство, колективізацію, розкуркулення та Голодомор.

Всі факти про штучний голод радянська пропаганда спочатку приховувала. Наприкінці 1932 року першу п’ятирічку оголосили успішною. В реальності ж за цим успіхом були мільйони загублених життів.

“Приховувати цей масив смертей і цю гору трупів було неможливо. Радянський дискурс був про неврожай і так звані “сформовані об’єктивні умови”. І про те, що партія докладає величезних зусиль, щоби труднощі подолати”, – коментує історик Олександр Хоменко.

Радянська пропагандистська машина працювала на повну силу. І навіть іноземні журналісти поширювали сталінську брехню. Наприклад, кореспондент газети “Нью-Йорк Таймс” Уолтер Дюранті писав: “Умови погані, але голоду немає“. В той же час журналіст із Уельсу Гарет Джонс побачив інше: “Усюди я чув плач: “У нас немає хліба! Ми помираємо!”

Втім, радянська влада видавали брехню за правду і до Голодомору. В кінці 20-х сфабрикували справу “Спілки визволення України“, щоб дискредитувати українську інтелігенцію.

“Потрібно було стерти ці межі, щоб не було ніякої самоідентифікації. Щоб людина не була до них прив’язаний. Щоб все нації стали “рівними“, – підкреслює старший науковий співробітник відділу історії України в ХХ столітті Андрій Гуменюк. Саме тому сталінський режим щосили намагався русифікувати Україну та зупинити відродження національної ідеї.

Більше сюжетів про міфи, що сіяла Компартія, дивіться за посиланням.