“Русский мир”: на чому ґрунтується пропагандистська концепція (ВІДЕО)

“Русский мир” до нас кликати не треба, він уже в душах віруючих білорусів” – сказав в інтерв’ю Deutsche Welle верховний отаман білоруського козацтва Мікалай Улаховіч. І додав, що “росіяни, білоруси та українці – один народ”.

Таку ідеологію на пострадянському просторі насаджують впродовж десятиліть.

Звичайно, добре сформульована ідея, якщо вона лягає на сприятливий ґрунт, починає жити своїм життям, говорить політконсультант Андрій Вальчишин. Дуже часто носіями такої ідеологія стають люди, які безпосередньо не отримують грошей від Кремля, але заряджають цими цінностями інших.

“Русский мир” – це все та ж ідея Російської імперії, сформульована графом Уваровим як самодержавство, православ’я, народність, але замішана на новішій ідеї “радянського народу”. Коли ж Радянський Союз загинув, Путін вдало видав стару ідею “єдиного радянського народу” за нову концепцію “русского мира”.

Нині, заради пропаганди надуманої ідеї, Москва вдається до продукування феноменів культури та переписування історії. Наприклад, щоб історично обґрунтувати анексію південного сходу, путінський режим вигадав міфічних “новоросів”. Створили цілий план, де існували “уряд”, “президент” та “парламент” Новоросії. План цей провалився, хоч з російського бюджету під нього виділяли дуже великі гроші.

Нашого обивателя в тому, що “ми – один народ”, російські пропагандисти переконали здебільшого шляхом поширення своєї масової культури. Саме трансльована через російські та їх дочірні телеканали російська попкультура створила перший аванпост “русского мира” в Україні.

“Одним із перших проривів української культурної зони був 1998-й рік, після дефолту, коли російські зірки масово приїжджали сюди, російські продюсери закуповували їм ефірний час, – пояснює політтехнолог Петро Охотін, – І таким чином фактично знищувався елемент українського шоубізнесу, на той час знекровленого світовою кризою“.

Ще одна підвалина “русского мира” – мова. У розумінні Кремля “чєловеком русской культури” є будь-хто, хто просто знає російську мову. Таких людей в Україні більшість, отже, вона автоматично стала ареалом “русского мира”.

Саме за часи СРСР число російськомовних зі 150 мільйонів зросло майже вдвічі. Це трапилося через тотальну русифікацію усіх націй, що входили до складу Союзу.

Нині ж країни, навпаки, масово відмовляються від російської, говорить політтехнолог Сергій Таран. Він пояснює це усвідомленням державами російської мови як фактора потужного політичного впливу.

Молодь вже не відчуває потреби знати мову окупанта. А “амбасадори великої російської мови” і культури давно повиїжджали до Європи, де несвідомо стали агентами впливу “русского мира”. Ці люди повсякчас згадують безтурботне життя за СРСР, а Росія лише підживлює удавану “ностальгію”.

Більше випусків програми “Pro et contra” дивіться за посиланням.