Різнопрофільні ЗВО: як здобувають вищу освіту на підконтрольній частині Донбасу (ВІДЕО)

Фото МДУ

Багато абітурієнтів Донецької та Луганської областей хочуть вступати до університету в рідному регіоні, на підконтрольній частині України. Але думають над тим, наскільки там якісна вища освіта. Там є багато хороших різнопрофільних ЗВО. Вони приймають на навчання також і студентів з ОРДЛО.

Про це більш детально поговоримо з Антоном Семеновим, експертом освітнього центру “Донбас – Україна”.

– Чи хороші викладачі в університетах Маріуполя? Чи якісна тут освіта?

– Я в принципі перебуваю не в Маріуполі. Але те, що можу сказати з приводу Маріуполя, по-перше, там залишилося досить багато старих університетів, вони не переміщалися. Плюс деякі ЗВО Донецька насправді переїхали в Маріуполь. Точно знаю, що там є філія Донецького медичного університету, там є Університет управління. Це те, що мені відомо, принаймні. Питання в тому, що насправді дуже багато викладачів переїхали теж на підконтрольну України з Донецька. Якщо умовно говорити, наприклад, про ЗВО, у якому я працюю, – медичному – там переїхала орієнтовно десь третина викладачів, причому не найгірших.

– Давайте тоді тепер візьмемо взагалі Донецьку та Луганську області. Які є хороші університети саме там?

– Розумієте, хороші – дуже розтяжне поняття. Питання в тому, що все залежить від спеціальності. Тобто кожен ЗВО так чи так спеціалізується історично на певних спеціальностях, де вони так чи так краще розвинені. Медицину в принципі, крім як у медичному, краще особливо ніде не вчити, це невдячна справа. Хоча іноді бувають винятки. Якщо говорити про економіку, то краще вибрати економічний або університет з управління, де історично склалося, що там більшість фахівців формувалися саме під цим. Якщо технічний, то це технічний повинен бути профіль. Краще звертатися до університету саме за профілем.

– Розкажіть, будь ласка, за популярністю спеціальностей, які зараз найбільш затребувані, на вашу думку?

– Уже багато років найбільш затребувані спеціальності – це право, економіка і менеджмент, медицина і програмування – витримують по всій країні п’ятірку. Іноді вони міняються місцями, але в цілому – одна і та ж п’ятірка багато років залишається.

– А тепер давайте поговоримо про якість та умови отримання освіти. Як із цим справи?

– Ті ЗВО, які не переміщувалися, у них вся профільна база залишається стара, відповідно і всі викладачі старі. ЗВО, які переїхали, скажімо прямо, переїхали дуже умовно кажучи. Бо зазвичай переїзд передбачає, знаєте, коли ми взяли весь наш матеріал, перевезли меблі, обладнання. Але такого не було, з Донецька такого вивезти не дали. Більшість викладачів виїжджали, вибачте, із листком і ручкою. Ну, якщо пощастило, ще взяли ноутбук або флешку. До речі, ноутбук або флешка – це, виявилися, дві найцінніші речі в разі переїзду. Тому що ми живемо в XXI столітті, і в більшості вся інформація знаходиться на ноутбуці або флешках. Якщо вся інформація, яка накопичувалася роками, переїхала на нову територію, це простіше. Спочатку ЗВО-переселенцям було нелегко. Я ось пам’ятаю навіть, коли ми починали у 2015 році, це було, чесно кажучи, щось страшне. По-перше, за чотири місяці освоїти програму двох семестрів – там заняття у дві зміни, там і студенти, і викладачі бідні були. Плюс тоді ми тільки на ходу практично розшукували всі аудиторії. Дуже часто аудиторію на завтра ми визначали буквально сьогодні ввечері, тому що до цього у нас не було можливості з чогось вибирати, шукали на ходу. Потім, коли, наприклад, почався 2015 рік, ми вже розширилися, позаключали договори, з’явилися нові корпуси, і з часом іде розширення. Відповідно, якщо таких кадрів спочатку не вистачало, їх стали знаходити на місцях.

– Ще дуже важливе питання. Це взаємодія безпосередньо з центральною владою. Про що я говорю – про те, що, починаючи з 2014-2015 років, дуже багато впроваджується нововведень. Буквально нещодавно президент Володимир Зеленський підписав закон про те, щоб діти з тимчасово окупованих територій вступали без ЗНО. Ось переїзд університету з непідконтрольної на підконтрольну територію, навіть якщо це просто флешка або ноутбук, це добре. Але чи існує зараз подальша підтримка від держави, щоб ще більше поліпшити якість освіти?

– На даний момент у принципі вперше якусь підтримку від держави ми стали відчувати у 2016 році, і з цього часу потихеньку йде розвиток. Зокрема, нещодавно прийнятий закон – я б не сказав, що він зробив щось нове. Насправді така система – “Донбас – Україна”, “Крим – Україна” – існує давно, з 2016 року. Але, по-перше, вона вперше була із рамок підзаконного акту переведена в рамки закону. Вона стала більш структурованою, і вона загалом розширилася. Якщо до цього можна було поступати в Крим лише в певні, буквально 12 ЗВО на всю країну, що знаходяться в 9 областях, то тепер із Криму можна приїхати абсолютно в будь-яку частину країни. Те ж саме стосується Донецька і Луганська – сьогодні їх готовий прийняти абсолютно будь-який ЗВО країни. Плюс вперше цьогоріч на Донецьк і Луганськ поширюється так звана квота-2. Тобто на 20% бюджетних місць крім Донецька і Луганська не претендує взагалі ніхто.

– І останнє запитання до вас – пільги. Дуже важливо дізнатися, які пільги для студентів передбачаються насамперед?

– По-перше, сам вступ. Він можливий зокрема навіть без паспорта і без українського атестату. З приводу паспорта – будуть повністю пропускати і вести прийом за свідоцтвом про народження. Після вступу ЗВО має забезпечити певну підтримку, контактувати з органами міграційної служби, щоб дитині було видано паспорт. Далі, з приводу атестата – якщо атестата немає (ясна річ, якщо ви вчилися на непідконтрольній території, у вас його немає), то з 2016 року існує ця програма, і вона досі залишається в тому ж вигляді. Тобто ви звертаєтеся в певний ЗВО, у який хочете вступити. У цього ЗВО вже давно укладений контракт із певною школою в тому ж місті. Ця школа повністю забезпечує проходження прискорено вищої освіти і видачу атестата. Причому, якщо, наприклад, для дистанційного навчання це одна якась школа в місті, то безпосередньо для програми “Донбас – Україна” в кожного ЗВО своя школа. У цю школу і звертайтеся. Там усе відбувається в дуже прискореному варіанті. Заповнюється так звана освітня декларація – ви просто клеїте фотографію, там буде бланк, пишете своє ім’я, по батькові та які дисципліни ви вивчали на тих територіях. Усі ці дисципліни автоматично будуть написані у ваш атестат. Там буде написано “атестований”, без оцінок. Далі, ви складаєте всього два іспити – українська мова та історія України. За цими двома іспитами вам видається український атестат. Єдине, спочатку видається “тимчасова довідка”, за якою ви вступаєте до ЗВО, оскільки видача атестата – це тривалий процес. Його виготовлення зазвичай займає до трьох місяців.

– Якщо підсумувати, я правильно розумію, що зараз робиться все і з боку держави, і з боку викладачів, щоб спростити максимально вступ у підконтрольні українські університети?

– Якщо говорити про непідконтрольні території, то насправді – так. Тому що ми зацікавлені, щоб люди сюди їхали. Розумієте, ми їх тут чекаємо, ми раді їх тут бачити. Ми прекрасно розуміємо, що якщо вони не вступлять сюди до нас, якщо ми не дамо їм шанс прорватися в життя, то завтра, вибачте, вони підуть і будуть воювати проти нас, тому що в них не буде іншого способу існування. Людям потрібно якось жити і заробляти. Із приводу пільг, є ще така річ, як соціальна стипендія. Вона належить по суті будь-якому переселенцеві. Вона всього на 100 грн менша за основну академічну. Якщо з тієї чи тієї причини студент, навчаючись, не пройшов на академічну стипендію (ну бувають різні випадки), він має право на отримання соціальної.

Більше випусків програми “5 вопросов на злобу дня” дивіться за посиланням.

Прямой эфир