“Позивний Кассандра”: Оксана Чорна розповіла, чому писала книгу про війну (ВІДЕО)

Скрін із відео

Оксана Чорна – кандидатка економічних наук, волонтерка, водій-санітар, молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади, авторка книги “Позивний Кассандра“. У виданні – 67 оповідань, датованих літом 2015 року.

“Життя має бути цікавим. Воно в нас дуже коротке й одне. Мій план до війни – відвідати всі країни світу. На той момент я побувала в 38 країнах”, – говорить героїня програми.

Чорна працювала досить довго в Польщі, Німеччині, Америці та повернулася в Україну буквально за кілька років до початку подій на Майдані.

“Я прекрасно розумію людей, які не пішли на війну, тому що це дуже страшно. Перший раз я туди поїхала в травні 2014 року. Тоді пішов служити мій друг. Я приїхала до нього, зрозуміла, що перебуваю на зйомках художнього фільму про Другу світову, де зовсім старі, вбиті машини,один бронежилет на цілий взвод… У мене було відчуття, що якщо він (друг – ред.) помре, то я буду винна. Я почала збирати гроші, найцікавіше, що люди давали мені величезні суми. Я почала їздити, залишатися там довше. А потім перекочувала і стала там жити”, – згадує Оксана.

Влітку 2015 року, коли були дуже сильні бої, Чорна вирішила “узаконити стосунки” з армією. Її було призвано вп’ятій хвилі мобілізації.

“Переговори з комбригом. Він сказав: “Поїхали, будеш жити в штабі бригади”. Я сказала: “Ні, хочу зі своїми пацанами на передовій, водієм-санітаром”, – розповідає Чорна.

Оскільки на той момент вчених вже не можна було призивати, в документах записали, що у неї середня освіта.

“Кассандра” – таким був позивний Оксани. Чорна каже, що на війні користувалася ним рідко.

За її словами, ідея написати книгу виникла давно.

“Були замітки в Facebook, вони користувалися популярністю, дозволяли збирати велике фінансування для моїх підрозділів”, – зазначила Чорна.

Несподівано Оксані подзвонив Мартін Брест (автор книг “Піхота” та “Піхота-2” – ред.) і переконав її серйозно взятися за написання книги.

Після того Чорна написала 67 оповідань про побратимів.

“Ключовим моментом був мій чоловік, який ставив завдання і перевіряв їхнє виконання до 21:00. Він редагував тексти, враховуючи технічні моменти – що з чого стріляє, як поїхало, як то кажуть, якіпозивні, а також піднімав усіх бійців та офіцерів інших підрозділів, щоб знайти потрібну інформацію”, – розповідає Оксана.

За словами Чорної, всі події в книзі документальні, люди та позивні – правдиві.

“Є кілька винятків заради безпеки осіб, наприклад, партизанів, які нам допомагали. Вони самі обрали собі імена й сказали, щоб я назвала їх так”, – зазначила письменниця.

У книзі розповідається про події 2015 року.

“Я почала з 2015-го, тому що в моїй пам’яті це мої перші 200-ті, які я евакуювала, перші бої, в яких я реально брала участь. Якщо до цього все було більш наглядово, як волонтер, то тут я вже перейшла цю грань і стала солдатом”, – зазначила героїня програми.

Чорна каже, що хотіла б і планує писати далі.

“Потрапляючи на війну, ти однозначно загинеш – зараз або пізніше. Якщо ти не боягуз, то будеш не ховатися, а ризикувати собою, щоб врятувати інших. Я водій-санітар, я зобов’язана це робити. Я прийшла на війну, щоб рятувати людей. Таким переломним рішенням була евакуація взимку 2014 року, коли я вивозила танкістів, які підірвалися на міні. Я стояла на дорозі, яка вела до поля, де горів танк. Я могла не їхати. Пам’ятаю це рішення, коли я натиснула на педаль і поїхала за ними”, – згадує Чорна.

Також вона розповіла про посттравматичний синдром.

“Десь рік я в принципі не виходила з дому, мені було дуже складно спілкуватися з людьми. Я зрозуміла, що мені потрібно змінити середовище мого проживання, щоб змінився мій стан. Я поїхала в Оман. Перебуваючи в Україні, я не могла відновити себе настільки, щоб бути корисною, потрібно було знайти десь сили. Перший рік був дуже складний, другий – легше. Це дозволило мені написати книгу”, – сказала Чорна.

За її словами, написати книгу – то не лікування, як багато хто каже. Ти навпаки повертаєшся назад, переживаєш події, про які пишеш.

“Це копирсання в рані, яка зажила”, – зазначила письменниця.

Більше випусків програми “Палітурка” дивіться за посиланням.

Прямой эфир