Після декомунізації в Україні важливо запустити і деколонізацію, – Сергій Рябенко

uatv
10.04.2019
Фото UATV

З моменту прийняття закону про декомунізацію чотири роки тому, в Україні перейменували майже тисячу населених пунктів і демонтували 2,5 тисячі пам’ятників та пам’ятних знаків, які пропагували тоталітарний режим. Але це тільки половина з того, що необхідно виконати, адже дуже важливим етапом має стати зміна ставлення українців до комуністичного минулого.

Про це в ефірі телеканалу UATV розповів співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.

“Більшість людей в Україні розуміють декомунізацію тільки як перейменування населених пунктів, вулиць, демонтаж пам’ятників і т. д. Якщо сприймати це в такому вузькому розумінні, то відсотків на 90 цей процес завершено. Залишилися ще не перейменованими дві області – Кіровоградська та Дніпропетровська. Але у Верховній Раді вже зареєстровані відповідні законопроекти, є рішення Конституційного Суду про те, що ці законопроекти відповідають Конституції. Наступний крок – їх повинен прийняти український парламент. Звичайно, залишилася ще якась кількість пам’ятників, а також невелика кількість топонімів, які підпадають під закон і повинні бути перейменовані, але це, власне, вже залишки”, – розповідає він.

Але поняття декомунізації набагато ширше, і включає в себе не тільки зміну топонімів та демонтаж пам’ятників, зазначає експерт.

За словами Сергія Рябенка, найголовнішим кроком в цьому процесі має стати зміна свідомості наших співгромадян, їх ставлення до злочинів радянського режиму. Адже без розуміння минулого наші помилки й трагічні ситуації можуть повторитися і в майбутньому.

“Процес декомунізації повинен змінити не стільки топоніміку, наявність або відсутність пам’ятників на наших вулицях (хоча це теж важливо), скільки свідомість наших співгромадян. Ставлення до того, чим був комуністичний режим, до тих злочинів, які здійснювалися цим режимом. І найголовніше, що люди повинні зрозуміти, чому, навіщо і як ці злочини здійснювалися. Тому що без розуміння і засудження злочинів, а також покарання тих їх організаторів і учасників, які ще живі, ми приречені на те, що рано чи пізно такі злочини можуть повторитися в сьогоднішньому житті. А цього дуже нехотілося б”, – говорить співробітник Українського інституту національної пам’яті.

Після процесу декомунізації в Україні важливо запустити ще один, не менш важливий процес – деколонізацію, або позбавлення від маркерів імперського минулого держави-агресора – Росії. В цьому відношенні важливо прийняти закони, які б регулювали процес тиску російського імперського минулого на нинішню Україну. Але робота в цьому напрямку може бути набагато складніша.

“Коли ми займалися процесами декомунізації та підготовкою відповідної нормативної бази, у нас був досвід наших сусідів з країн Східної Європи. Важливо було подивитися на ту нормативну базу, яку напрацювали ці країни. Тут настільки простих рішень і аналогій не буде. Схожі процеси в країнах Європи відбувалися, але тільки упродовж першої половини ХХ століття. Тоді була зовсім інша історична ситуація, абсолютно інші особливості”, – зазначає гість студії.

Телеверсію інтерв’ю з Сергієм Рябенком дивіться у програмі “Лицом к лицу” 13 квітня о 15:00 на телеканалі UATV.

Альона ВОРОБЙОВА, UATV

Джерело UATV
дата 10.04.2019
категорії Суспільство
поділитися

Топ новин на UA|TV