Новий законопроєкт про столицю допоможе внести порядок в розподіл влади в Києві, – Станіслав Куценко (ВІДЕО)

Депутати схвалили в першому читанні законопроєкт “Про столицю України – місто-герой Київ”, авторами якого виступили нардеп від “Слуги народу” Олександр Ткаченко і ще 18 депутатів. “За” проголосували 244 народних депутата.

Автори законопроєкту пропонують створити нову систему організації та здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади в столиці України. Зокрема, пропонується розділити функції київського міського голови і очільника Київської міської державної адміністрації.

Так, згідно із законопроєктом, міський голова буде очолювати Київський магістрат – виконавчий орган Київської міської ради, а очільник Київської міської державної адміністрації – здійснювати нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування, а також координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Про особливості законопроєкту і дискусійні моменти в інтерв’ю UATV розповів Станіслав Куценко, начальник Головного управління юстиції Києва.

– Було подано як мінімум три законопроєкти про столицю. Зупинилися на тому, який авторства Олександра Ткаченка. Що можете сказати про нього, а також про ті, які не розглядалися у Верховній Раді?

– По-перше, в цьому законопроєкті, який був прийнятий за основу, максимально детально розписано все, що чекає столицю. Тому що ще три законопроєкти (які парламент не розглянув – Ред.) були більш “косметичними”, і кардинальних змін в систему взаємодії в місті не вносили. Цей же передбачає, що буде як мінімум розподіл влади в Києві на три гілки: Київська міська рада, Київський магістрат, Київська міська державна адміністрація. У будь-якому випадку, це перше читання, можливі ще правки в другому.

– Що необхідно змінити, з вашої точки зору? Чи законопроєкт повністю готовий до другого читання?

– Я вважаю, що це компромісний законопроєкт. У Києва, з одного боку, особливий статус, з іншого – це окреме місто, в якого має бути своє самоврядування. Про що це говорить? Про те, що в Україні є регіони, там – обладміністрації. У Києві також є адміністрація. Це фактично воля президента й Кабміну в регіонах, тому що через них вони реалізовують свою політику. Але водночас, є воля киян, вони обирають мера і хочуть, щоб він здійснював владу в місті. Закон передбачив три гілки влади і цю проблему вирішив. Тобто, Київська міська рада буде приймати деякі рішення для того, щоб місто розвивалося. Київський магістрат буде його виконавчою гілкою влади. Очільник Київської міської адміністрації буде здійснювати загальний нагляд за виконанням Конституції, законів України на території міста. Також у нього буде ексклюзивне право скасовувати акти Київського магістрату і Київської міськради в інтересах громадськості міста. Це найбільш дискусійний і суб’єктивний момент, тому що ці інтереси ніде не прописані, що дає можливість їх широкого трактування та використання.

– Багато депутатів виступили проти законопроєкту. Нардеп від “Голосу” Андрій Осадчук каже, що Україна – унітарна держава, на її території діє єдина система законодавства з однаковими правилами й нормами, які поширюються на всю територію України. За його словами, немає ніяких підстав приймати закони, які передбачають особливе регулювання правових відносин. Що скажете на його коментар?

– Як би там не було, але міста Київ і Севастополь завжди мали особливий статус, свої закони, які регулювали їх діяльність. Ми пам’ятаємо, що постійно навколо розподілу влади в Києві виникали питання. Можливо, завдяки цьому закону питання буде вирішене. Єдине, на що ще раз звертаю увагу – роль голови Київської міської державної адміністрації. Вона має бути не масштабною, не глобальною.

– Наскільки доцільний розподіл повноважень мера та очільника адміністрації, враховуючи, що може бути конфлікт між цими посадами?

– Тільки час покаже, наскільки це доцільно. Зараз це виглядає як компроміс. У мене буде риторичне питання – в попередні роки ми мали ясність і порядок з питанням розподілу влади в Києві? Ні. А зараз, дай Боже, цей закон вирішить це питання.

– Є нюанс, про який говорять народні депутати, що з прийняттям цього документа ситуація може погіршитися, тому що в Києві з’являться кілька центрів впливу, які будуть боротися між собою. Це, зі свого боку, не призведе ні до чого хорошого. Що ви думаєте про це?

– Я не згоден, що буде кілька сфер впливу. Їх буде дві. Це фактично обраний і призначений очільники адміністрації. Для того, щоб не було потенційних конфліктів, мають бути максимально чітко прописані повноваження голови міськадміністрації, щоб він не узурпував владу в Києві та не мав повного контролю над прийняттям всіх рішень. Має бути автономія у Київської міськради та Київського магістрату.

– Закон передбачає, що будуть відновлені районні ради. Чи не буде між ними конфлікту?

– Відповідь та сама – в розподілі повноважень. Я вважаю правильним, що питання землі, архітектури, благоустрою, МАФів у районі будуть вирішуватися саме ним. Там передбачається механізм обрання депутатів за мажоритарною системою. Це означає, що ти точно знаєш, кого обираєш, і що він несе відповідальність.

– У законопроєкт включений пункт про те, що загальний склад Київської міської ради становить 80 депутатів проти 120. І кількість депутатів районної ради встановлять на рівні 20 осіб. Наскільки ці зміни важливі, і на що вони можуть впливати?

– По-перше, якщо буде не 120, а 80, це збереже бюджет. Зараз передбачаються зміни, які стосуватимуться того, що, можливо, депутати Київської міської ради будуть там працювати на професійній основі, тобто, будуть отримувати зарплату. З іншого боку, якщо взяти депутатів, які зараз працюють – це їх громадська діяльність. Але у них є фонди на розвиток свого округу. Тобто, можливо, гроші, які передбачені в фонді, підуть на зарплату. Але тоді повинен бути жорсткий контроль того, чим займається депутат, оскільки зараз він паралельно може приділяти час і бізнесу, і громадській діяльності. Новий закон передбачає, що це буде заборонено.

– А чи не буде такого, що зі зменшенням кількості депутатів може бути представлена менша кількість інтересів населення?

– Ви маєте рацію, що це може бути проблемою. Щоб вирішити це питання, потрібно Київ розділити на округи пропорційно. Тобто, те населення, яке є зараз, не на 120 округів поділити, а на 80. Відповідно, та кількість людей, які живуть в конкретному окрузі, буде представлена своїм депутатом у Київській міській раді.

– У вас є що додати по цікавим моментам, які також пропонує цей законопроєкт?

– Зокрема, він передбачає, що громада отримує більше влади. Чітко прописано, що є громада міста Києва, є районні адміністрації, районні ради, громада району та органи самоорганізації населення. Важливо, щоб вони далі розвивалися, тому що це самоврядування на рівні мікрорайону. Якщо до цього додати керуючі компанії, які мають остаточно увійти замість ЖЕКів, ми зуміємо отримати контроль над тим, що відбувається в будинку. І ви, і я платимо за комунальні послуги. Досить значна сума сплачується за утримання будинку та території. Ми ніколи до кінця не можемо зрозуміти, куди йдуть ці гроші. Якщо будуть керуючі компанії, органи самоорганізації населення, обрані нами депутати в районі – буде з кого питати, ми зможемо їх (кошти – ред.) контролювати.

– Головне науково-експертне управління Верховної Ради рекомендувало повернути законопроєкт на доопрацювання з обов’язковим переглядом концептуальних основ. Чи можна було з юридичної точки зору, з огляду на це, приймати закон?

– Зараз, перед другим читанням, це можна реалізувати. Один з важливих нюансів, який необхідно узгодити – Київський магістрат. Він повинен керуватися законами України, але в Конституції не передбачений. Тому або має бути інша назва, або потрібно змінювати Конституцію. У будь-якому випадку, має бути рішення Конституційного Суду про те, що магістрат – законний орган, який може працювати.

– Інших проблем з юридичної точки зору не буде?

– У нас багато законів прописано таким чином, що на перший погляд все нормально, а потім виходять нестикування. Тільки на практиці ми побачимо, як це буде працювати.