Нова редакція правопису: довгий шлях до історичного рішення (ВІДЕО)

uatv
03.06.2019
Скрін з відео

Сьогодні в Україні почала діяти нова редакція “Українського правопису”. Канал UATV слідкував, як відбувалася підготовка до ухвалення цього важливого рішення ще з минулого року.

Мова повинна об’єднувати людей, незалежно від того, в якому регіоні держави вони проживають. Ця теза стала ключовою для Української національної комісії з питань правопису при обговоренні проекту.

Комісія у складі 25 відомих науковців-мовознавців працювала над ним понад три роки.

“Мова – це живий організм, і в ній весь час виникають якісь нові слова. Наприклад, із розвитком інформаційних технологій у нас з’явились такі слова, як: бебі-бум, шоу-рум, і багато інших іншомовних слів: он-лайн, фейсбук, блютуз. Досі не визначено, як правильно писати “блютуз”, вкінці “з” чи “с”. Тобто, ці моменти не прописані в правописі. Тому, нічого дивного немає в тому, що через тридцять-сорок років виникає потреба зробити якісь поправки”, – розповів педагог, теле- та радіоведучий, письменник Олександр Авраменко.

В Україні правопис на державному рівні почав кодифікуватися у 1919 році, коли Академія наук схвалила найголовніші правила.

Згодом вони були затверджені радянською владою до практичного вжитку і діяли до 1928 року. У 1928 році на Харківській конференції було схвалено новий правопис, який затвердив нарком освіти Микола Скрипник. З того часу в історії української мови він здобув назву “харківський правопис“, або “скрипниківський правопис”.

“Правопис у 1933 році радянська влада скасувала під приводом того, що він був націоналістичний. І за настановою тоталітарного режиму, було складено новий правопис, 1933 року, який готувався під гаслом: зближення з російською мовою і вичищення від “націоналістичних” норм”, – зазначив директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Богдан Ажнюк.

Як наслідок, творці харківського правопису були репресовані, а Микола Скрипник закінчив життя самогубством.

За словами Ажнюка, зараз багато речей, які регулюються “харківським правописом” не відповідають ні мовній практиці, ні теоретичним засадам утворення правописних норм.

“Дуже мудро вчинила Правописна комісія – вона не створила абсолютно нові норми, а ввела їх як паралельні. Тобто, той, хто не звик говорити каТедра, може і далі говорити каФедра”, – вважає Олександр Авраменко.

На думку членів Правописної комісії, зміни мають бути зручними для громадян, особливо у повсякденному спілкуванні. При цьому кількість варіантів написання слів розширюється, натомість кількість обов’язкових правил, навпаки, зменшується. Окрім того, автори проекту сподіваються, що нововведення легко сприймуть в освітній галузі.

Реформу українського правопису вже називають історичною, адже фактично йдеться про впровадження у державі нового мовного законодавства.

Більше випусків програми “Українські реформи” дивіться за посиланням.

Джерело UATV
дата 03.06.2019
категорії Український правопис
поділитися

Топ новин на UA|TV